Справа №  2-а-935/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

10 лютого 2011 року   Кіровський   районний  суд   м. Кіровограда

в  складі:       головуючого судді -                                            Бершадської О.В.

                               при секретарі -                                                     Матірна Н.А.

розглянувши   у  відкритому  судовому  засіданні  в  м. Кіровограді  справу за адміністративним   позовом   ОСОБА_1    до    інспектора   Леміч  Олександра  Сергійовича   про  скасування  постанови в  справі про   адміністративне правопорушення ,   -                                                                                                                      ВСТАНОВИВ:   

Позивач     звернувся в суд із адміністративним позовом, яким  просить  визнати протиправними  дії  відповідача   по  винесенню постанови    відносно нього   та   скасувати   постанову    серії   ВА №180394   від  12.09. 2010 року   про накладення  на нього  штрафу  в  сумі 425 грн., а провадження  закрити  ,   в  зв”язку  із відсутністю  в  його діях складу   адмінправопорушення,  передбаченого ч. 2 ст. 122  КУпАП.  Зазначає, що  Правил  дорожнього руху він  не порушував, про що зазначив  в  протоколі,     відповідач   не прийняв до уваги його пояснення , неповно та  необ»єктивно з»ясував  обставини справи, не  навів      переконливих доказів   щодо  його вини   у  вчиненні    правопорушення.   В  судове  засідання  позивач  надав    письмову  заяву  про   розгляд справи у  його  відсутності , позов   підтримав .

          Відповідач -   інспектор   Леміч   О.С.  повідомлявся   в порядку ч.9  ст. 35  КАС України ,  в судове засідання  не з»явився,  письмових  заперечень не подав.  Згідно ст. 128 КАС  України,  у  разі  неприбуття   відповідача, належним  чином  повідомленого  про   дату, час  і  місце  судового   розгляду, без поважних  причин  або   без  повідомлення  ним  про  причини   неприбуття ,  розгляд   справи  не відкладається  і  справу   може  бути   вирішено  на   підставі  наявних  у  ній  доказів.  Вважаючи, що   відповідач   повідомлений  належним   чином, а  позивач  просив  слухати  справу  у  його   відсутності,  суд ухвалив:  справу   вирішувати  на підставі  наявних  у  ній  доказів,  за   відсутності  сторін.

          Відповідно до п.3 ч.1  ст. 288  КУпАП  постанову посадової особи  про   накладення   адміністративного   стягнення   може  бути   оскаржено   в  районний, районний   у  місті,  міський  чи   міськрайонний  суд, у  порядку , визначеному    КАС  України , з   особливостями , встановленими цим   Кодексом. Позивач ( особа, до  якої   було застосовано   адміністративне   стягнення  посадовою особою   ДАЇ,  ОВС, в компетенції  яких було  вирішення   питання  щодо   накладення   адмінстягнення)  має  можливість   звернутися  з  адміністративним позовом   до цієї особи   про визнання   неправомірним  притягнення    до адмінвідповідальності, який  повинен  розглядатися  за нормами   КАС   України.

          Статтею  289  КУпАП  передбачено, що  скаргу  на постанову   по справі про   адміністративне правопорушення  може  бути подано  протягом  десяти   днів   з дня  винесення  постанови.  В разі  пропуску   зазначеного строку   з поважних причин   цей  строк  за заявою особи , щодо  якої  винесено постанову,  може  бути   поновлено органом, правомочним    розглядати  скаргу.  Особа, яка   оскаржила  постанову, звільняється  від сплати  державного мита.   

          В судовому  засіданні  встановлено,  що  12.09.2010 року    посадовою  особою, яка має спеціальне звання інспектором   Леміч  О.С.  винесена   постанова   серії  ВА  № 202484,  згідно   якої   позивач   притягнутий до адміністративної    відповідальності   за   ч.2  ст. 122 КУпАП , в зв»язку  з чим  на   нього накладено  адміністративне   стягнення   у  вигляді   штрафу  в  сумі  425 грн.  ( а.с. 7-8 ).  Згідно   вказаної постанови , позивач, 12.09.2010  року,  керуючи  автомобілем   Форд Фієста, д/з НОМЕР_1   в  м. Кіровограді   рухався  по вулиці  Г.Сталінграда  та проїхав (в”їхав)  перехрестя   з  вул.Курганної  на заборонений  сигнал  світлофора (жовтий).  У наданому   протоколі   позивач   зазначив по суті   порушення, що  « з протоколом  не згоден».   Пояснення  свідків,   будь-які  інші  докази   правопорушення    інспектор   до постанови   не   надав.

Згідно ч.2  ст. 122  КУпАП,   порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.   

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах   про   адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне   і    об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її   в    точній відповідності   з   законом,   забезпечення   виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних  правопорушень,  запобігання  правопорушенням, виховання  громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.  Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які   фактичні  дані,  що   встановлюються       протоколом       про  адміністративне правопорушення,       поясненнями       особи,       яка  притягається   до   адміністративної відповідальності,    потерпілих,   свідків,    висновком    експерта,    речовими    доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього  руху  та експлуатації транспорту,  а також про  адміністративні правопорушення на транспорті» -    судам  слід звернути увагу    на    неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають   до  відповідальності,  потерпілих, їх законних представників і захисників.

Згідно п.1.11. Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009р. «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» передбачено, що працівники Державтоінспекції під час винесення постанови про накладення стягнення за адміністративне правопорушення повинні неухильно дотримуватися вимог статей 33, 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення.  

Таким чином, судом достовірно встановлено, що при складанні постанови про адміністративне правопорушення стосовно позивача суб'єктом владних повноважень - інспектором ДПС - вчинено низку порушень, а саме , в порушення вимог ст. 280 КУпАП не з'ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не встановлено винність позивача у вчинені порушення, будь-які письмові докази на підтвердження порушення позивачем ПДР, який не визнавав себе винним у скоєнні правопорушення і про що зазначив інспектору у  протоколі , не  надано,   письмові пояснення позивача при складанні протоколу про адміністративну відповідальність на окремому аркуші не відбиралися.  Свідки   не  вказано, фотоматеріали  не  надано. За   вище вказаних обставин,   суд вважає про можливість часткового задоволення позову, в частині що стосується скасування оскаржуваної постанови.  Враховуючи викладене,  суд приходить до висновку про недоведеність вини позивача у вчинені адміністративного правопорушення , а  відтак  в  його діях відсутній  склад адміністративного правопорушення, зазначена постанова підлягає скасуванню, а справа про притягнення позивача до адміністративної відповідальності закриттю. При цьому , суд відмовляє у визнанні дій відповідача протиправними ,  оскільки підставою скасування оскаржуваної постанови є недоведеність вини позивача при судовому розгляді справи, а не встановлення протиправних дій інспектора при  розгляді ним справи про адміністративне   правопорушення.                                   

                 На підставі  вищевикладеного   та керуючись  ч. 2  ст.122,  п.1 ст. 247 , ст.  288, 289 , 293  КУпАП,  ст. ст.10-11, 71, 86,  160-164, 171-2  КАС  України, суд,-       

                                                                        ПОСТАНОВИВ :        

                 Позов  задовольнити  частково.

              Скасувати постанову    серії  ВА  № 202484   від   12.09.2010 року  відносно   ОСОБА_1    про накладення   штрафу  в  сумі  425 грн., а  провадження  закрити, в  зв”язку  із    відсутністю  в  його діях    складу   адмінправопорушення,  передбаченого ч. 2 ст. 122  КУпАП.

          У задоволенні  вимог   щодо визнання   дій  інспектора  протиправними  -  відмовити.   

                  Постанова    є  остаточною та   оскарженню не підлягає.   

Суддя   Кіровського

районного суду

м.Кіровограда О. В. Бершадська