Справа № 2-а-602/2011

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

(в порядку скороченого провадження)

          07 лютого  2011 року, о 08 год. 00  хв. суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області Замша О.В., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Бобринецькому районі про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання нарахувати, виплатити недоплачену державну соціальну допомогу "Дитині війни", -

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до Управління Пенсійного фонду в Бобринецькому районі Кіровоградської області про визнання  дій  відповідача неправомірними та зобов'язання Управління пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області нарахувати на його користь недоплачену, як дитині війни щомісячну державну допомогу, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що є пенсіонером та має статус "дитини війни", тому у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", має право на щомісячну соціальну державну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Оскільки відповідач не здійснив у відповідності до вказаних норм нарахування щомісячної соціальної допомоги, просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати нарахувати та виплатити вказану соціальну допомогу з 01.01.2009 року   по 31.12.2010 року.

          Згідно письмових заперечень, наданих представником управління ПФУ в Бобринецькому районі, відповідач просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень зазначено про  відсутність коштів для вказаних виплат за 2009-2010 роки, так як не передбачена стаття видатків у бюджеті Пенсійного фонду України на покриття витрат по сплаті щомісячної допомоги дітям війни.

          Дослідивши підстави звернення, матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав:

          Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          За змістом ч.1 ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

          З матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, вказані обставини підтверджуються відміткою в пенсійному посвідченні, виданого на ім'я  ОСОБА_1.

          За правилами ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.       

          Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   

            При цьому статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Однак, суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Також суд вважає, за необхідне застосувати дану норму Закону, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою названої статті мінімального розміру пенсії за віком.

              Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для «дітей війни»є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є «дітьми війни». Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації Конституційного права громадян, які є «дітьми війни», на соціальний захист.   

           Враховуючи те, що позивач є «дитиною війни», він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на підвищення до пенсії.   

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»«дітям війни» до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

          Враховуючи те, що дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2009 - 2010 роки чинним законодавством не зупинялася, відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу у розмірах, передбачених ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно з 01.01.2009 року.

          Встановлені в судовому засіданні обставини дають підставу суду зробити висновок про те, що в період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року право позивача на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", було обмежено відповідачем, який незаконно не здійснив відповідний перерахунок та виплату пенсії у відповідності до зазначеної норми Закону без належних для цього правових підстав, а тому суд приходить до висновку, що бездіяльність відповідача по справі управління Пенсійного фонду України у Бобринецькому районі, щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України “ Про соціальний захист дітей війни ” є протиправною.

          Порушені позивачем права підлягають усуненню шляхом зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу пенсії у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року з відрахуванням різниці, яка була виплачена у цей період  у  відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.   

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.   

          Доводи представника відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії та відсутності відповідного фінансування не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищеннями.

          На користь позивача підлягають стягненню судові витрати, оскільки відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

           Згідно ч.1 ст. 256 КАС України суд допускає постанову до негайного виконання.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 6, 10 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 28, 58 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", ст.ст. 2, 7, 11, 69-71, 99, 158-163, 183-2, 256 ч.1 КАС України, суд, -                    

П О С Т А Н О В И В  :

          Адміністративний позов  ОСОБА_1  задовольнити повністю.

          Визнати незаконними дії Управління пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1  в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

          Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Бобринецькому районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату пенсіъ ОСОБА_1   з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з відрахуванням різниці, яка була виплачена у цей період, починаючи з  01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь  ОСОБА_1  3 грн. 40 коп. судового збору.

          Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бобринецький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10- денний строк з моменту отримання копії постанови.

         Суддя                                                                                О.В.Замша