Справа №1-26/2011

                                                            ВИРОК

                                               ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

18 січня    2011 року Миронівський районний суд Київської області

в складі :    головуючого - судді  Пархоменко В.М.

                  при секретарі - Овчаренко В.С.

                  з участю прокурора –Гут Г.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миронівці кримінальну справу  за обвинуваченням:

          ОСОБА_1 ,    ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженки м.Миронівка Київської області,   українки, гр-ка України, освіта неповна середня, розлученої, дітей на утриманні не має,не працюючої,мешканки  АДРЕСА_1 ,раніше не судимої- за ст.ст.357ч3,358 ч.1,358 ч.3 КК України,

                                              встановив:

                    Підсудна ОСОБА_1, приблизно  в кінці  2010 року, перебуваючи у тамбурі вагона  електропотягу сполученням Київ-Миронівка,знайшла на підлозі паспорт  громадянки України серії НОМЕР_1,виданий Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області на ім”я ОСОБА_2 ,умисно не передала   його до правоохоронних органів,чи інших установ як знайдений документ,а залишила собі з метою подальшого особистого  використання  ,як документа,що посвідчує особу,тобто незаконно заволоділа зазначеним  паспортом.             

                ОСОБА_1,незаконно  заволодівши вказаним чином  паспортом  серії  НОМЕР_1  на ім»я  ОСОБА_2,принесла його до місця свого проживання,   де наступного дня   цей документ власноручно підробила  шляхом видалення фотокартки власника паспорта та  вклеювання до нього  фотокартки необхідних розмірів з власним зображенням.

                     Після цього вказаний паспорт,який згідно висновку судово-криміналістичної експертизи №276  від 01.11.2010року являється підробленим, зберігала  при собі з метою подальшого особистого використання як документа,що посвідчує особу.   

       01.10.2010року о 04.00  ОСОБА_1, перебуваючи  на території залізничного вокзалу ст.Миронівка ПЗЗ, була  затримана працівниками міліції, під час перевірки у неї документів,що посвідчують особу, пред»явила  підроблений паспорт  громадянки України  серії НОМЕР_1  ,виданий 11.11.2006року Бориспільським МРВ ГУ МВС України в Київській області та представилась як ОСОБА_2,29.06.1974р.н. При понятих у приміщенні ЛВ на ст.Миронівка у  ОСОБА_1 було виявлено та вилучено вказаний паспорт , який  згідно  висновку судово- криміналістичної експертизи № 276 від  01.11. 2010   року  являється  підробленим.

      Допитана  у судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів  визнала   повністю та пояснила , що приблизно  в  червні   2010  року  у тамбурі вагона електропотягу  знайшла  паспорта  на ім»я  ОСОБА_2,  особисто підробила його шляхом вклеювання до даного паспорта власної фотокартки ,зберігала його з метою пред”явлення  як документа,що посвідчує особу.

      01.10.  2010року о 04.00  вона  знаходилась на території   залізничного вокзалу станції Миронівка  ,була  затримана працівниками міліції, які    доставили її до ЛВ  для перевірки документів,що посвідчують  особу. Там вона пред»явила вищевказаний паспорт,який працівники міліції спочатку оглянули ,виявили у ньому ознаки підробки, там  в присутності понятих у неї  вилучили  підроблений  паспорт.

                         У вчиненому  кається, просить суворо не карати.

                Відповідно до ч.3 ст.299 КПК України  суд обмежив   дослідження  фактичних обставин справи допитом підсудної,дослідженням даних,що характеризують особу винної,оскільки ці докази ніким не оспорюються,підсудна та інші учасники судового процесу правильно розуміють зміст цих обставин,вони не викликають сумнівів  у добровільності та істинності їх позицій .          

                   Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності,суд прийшов до висновку, що підсудна незаконно заволоділа будь-яким способом паспортом,тобто вчинила злочин,передбачений ч.3 ст.357 КК України; умисно підробила паспорта, який видається  установою, яка має право видавати ці документи, і який надає права  з метою його використання ,тобто вчинила  злочин, передбачений ст. 358 ч.1  КК України.  Крім того,підсудна  використовувала  завідомо підроблений   документ-паспорт, а тому її   дії за ч.3 ст.358 КК України органом досудового слідства кваліфіковані правильно.

   Відповідно до ст.65 КК України   при призначенні підсудній  міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених  злочинів, особу винної та обставини,що пом”якшують покарання.

 Відповідно до ст.66 КК України    обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття підсудної, її правдиві покази ,що сприяли слідству, вона  вперше притягується до кримінальної відповідальності, тяжких наслідків від  її  дій не настало,позитивно характеризується за місцем проживання.

                Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

                Враховуючи наявність декількох обставин,що пом”якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів,з урахуванням особи підсудної,суд вважає за можливе призначити основне покарання у виді обмеження волі та звільнити її від відбування покарання з випробуванням,оскільки її виправлення можливе без ізоляції від суспільства,застосувавши ст.75 КК України та поклавши на неї обов”язки,передбачені   п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України.

        Речовий доказ –підроблене  посвідчення –залишити в матеріалах справи   

    Відповідно до ст.91 КПК України     на підсудну також слід покласти судові витрати,пов»язані з проведенням  судово-криміналістичної експертизи у розмірі 696грн.60коп.(а.с.24)        

                      Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

                                               ЗАСУДИВ:

    Визнати винною  ОСОБА_1   за ст.ст.357ч3,358 ч.1,358 ч.3 КК України і призначити  їй покарання:

за ч.3 ст.357 КК України у виді обмеження волі строком на три роки;

за ч.1  ст.358 КК України   у виді  обмеження волі строком на один рік;

за ч.3 ст.358 КК України  у виді обмеження волі стркоом на два роки;

     На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим  визначити остаточне покарання у виді обмеження волі строком на три роки;

    На підставі ст.75 КК  України звільнити засуджену від відбування призначеного покарання  з випробуванням,встановивш їй іспитовий строк на два роки.

   Відповідно до ст.76 КК України  зобов”язати засуджену в період іспитового строку не виїзджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти   інспекцію про зміну місця проживання,періодично з”являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

     Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

     Речовий доказ -   підроблене  посвідчення  залишити в матеріалах справи.

     Стягнути з  ОСОБА_1  на користь  НДЕКЦ при  УМВС України на транспорті ГУДКУ у Київській області   696грн.60 коп.за проведення судово-криміналістичної експертизи.

       Вирок може бути оскаржений протягом 15 днів в апеляційний суд Київської області через Миронівський районний суд.

                             Суддя                   В.М.Пархоменко