Справа №2-36/2011

                                                                РІШЕННЯ

                                                  ІМЕНЕМ                   УКРАЇНИ

20 січня   2011 року Миронівський районний суд Київської області

в складі: головуючого-судді Пархоменко В.М.

              при секретарі- Овчаренко В.С.             

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миронівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ,представник за довіреністю ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю “ УСП Україна” про захист прав споживача,визнання договору  недійсним,стягнення грошових коштів,відшкодування моральної шкоди

                                                         встановив:

У  грудні  2010року представник позивачки  звернувся  до суду з названим позовом.Позовні  вимоги обгрунтував тим,що 13.05.2010року вона уклала з відповідачем договір № 010156/А про надання послуг з метою придбання транспортного засобу на суму 305 000 грн.

Згідно умов договору та п.п.3,17,19,22 ст.12 Закону України “ Про захист прав споживачів” відповідач виступав виконавцем  певних послуг,а позивачка їх споживачем.

При цьому умови договору порушують  права позивачки як споживача,а саме:відповідно до ст.1 предметом договору є надання учаснику УСП послуг,спрямованих на придбання транспортного засобу(товару) через ТОВ “ УСП Україна”,базуючись на принципі взаємодопомоги учасників УСП.Учасник  оцінює вигідність придбати товар за попередньо накопичені ним  кошти,можливість отримання у власність лише частково сплаченого майна з наступним погашенням його залишкової вартості протягом достатнього для учасника УСП період часу з мінімальнии витратами.

                 Опис діяльності Програми “ УСП” відображено  в Умовах діяльності  у тому числі:зареєструвати учасника УСП,організовувати і проводити розподільчі акти щодо надання права на отримання обраного товару; надавати інформацію щодо результатів розподільчих актів виключно учаснику УСП по даному договору,організовувати та створювати умови для придбання товару учасниками УСП,здійснювати оплату товару,зазначеного у додатку №1 до даного договору та забезпечувати отримання товару учасником УСП згідно з умовами діяльності УСП.

                       Учасник УСП в свою чергу,повинен здійснити комісійну плату,яка визначається у відсотках від орієнтовної вартості товару,що підлягає сплаті учасником УСП  авансом при підписанні договору,це плата,яка покриває витрати,що зазнав відповідач у зв”язку зі вступом та реєстрацією учасника до УСП та комісійну плату,яка підлягає сплаті учасником УСП,яка покриває витрати,що зазначє відповідач у зв”язку з передачею товару учаснику УСП,а також щомісячно сплачувати чисті платежі,за рахунок яких відповідач здійснює купівлю товару,та адміністративні витрати-плата за послуги відповідача з організації діяльності програми УСП,комісійна плата та адміністративні витрати не відшкодовуються учаснику УСП ні за яких умов.

                 Перед укладанням договору  відбулась бесіда між позивачкою та представником відповідача,остання запевнила позивача у вигідності умов договору,внаслідок чого позивачка уклала цей договір. При підписанні договору на виконання п.3.1 статті 3 позивачкою на користь відповідача було сплачено 10 980грн. комісійної плати,яка визначається як одноразовий платіж,що підлягає сплаті учасником УСП при підписанні даного договору,це плата,яка покриває витрати,що зазнало товариство у зв”язку зі вступом та реєстрацією учасника до УСП.Очевидно,що при підписанні договору ніяких витрат,окрім вартості бланків договору з боку відповідача не було  і не могло бути,а тому ні їх наявність,ні розмір нічим не підтверджені.

                Таким чином,зазначена умова договору та додатку №2 до нього є несправедливою відносно позивачки як споживача,оскільки кошти,сплачені нею на користь відповідача в якості комісійної плати отримані останнім безпідставно шляхом включення в договір декларативної умови,яка не має під собою реального виконання відповідачем будь-яких обов”язків,забезпечених цією оплатою,що також робить нікчемним положення п.8.2 ст.8 самого договору щодо дійсності намірів сторін(зокрема товариства) при його укладанні. Крім того,схожу комісійну плату за умовами договору (п.3.1.ст.3 договору) позивачка повинна була сплатити після надання їй права на отримання товару на розподільчому акті,що також є неправедливою умовою договору. Описання відповідачем змісту комісійної плати підкреслює не лише несправедливість даного договору,а й констатує його поняття не як послуги зі свого боку,а як витрати,які відповідач покладає на плечі учасників УСП,тим самим не тільки не вкладаючи власних коштів у програму УСП,що робить її пірамідальною схемою,а й у організацію власної діяльності за рахунок споживачів.

                 Також передача товару регулюється ст.8 додатку №2(умови діяльності програми УСП) до договору,у даній статті не зазначені витрати,які несе відповідач у зв”язку з передачею товару учаснику УСП,поряд з цим у статті зазначено,що усі витрати,податки і/або мита,необхідні для реєстрації товару та оформлення гарантій повинен сплатити учасник УСП. Таким чином, відповідач фактично ніяких витрат не несе,однак учасник УСП повинен сплатити на кого користь кошти на покриття витрат-комісійну плату. Крім того,позивачка повинна була сплачувати на користь відповідача  щомісячні адміністративні витрати-плата за його послуги,а п.8.3 ст.8 Додатку №2 до договору  передбачено,що право  на страхове відшкодування за договором по страхуванню товару належить відповідачу,але товар,який переданий учаснику УСП ,придбаний за кошти все тих же учасників УСП,що також робить дані умови договору несправедливими по відношенню до споживача.

                    Таким чином,з договору вбачаються явно невигідні одній стороні-споживачу- договірні умови,які протилежна сторона правочину-відповідач- сформулював у односторонньому порядку,тим самим створив істотний дисбаланс між правами і обов”язками сторін  за договором на свою користь і не врахував при цьому інтересів споживача.

                     У результаті укладання договору,що є несправедливим щодо позивачки,з боку відповідача їй спричинена моральна шкода,яка полягає у порушенні її  прав як споживача,неправомірному користуванні її коштами,вкладеними у програму УСП,що порушує її право власності  на ці кошти. Грошові кошти  позивачки відповідачем були залишені на своїх рахунках,для задоволення  своїх потреб та можливого отримання прибутку за цей період.Всі ці обставини призводять до постійного хвилювання,глибокого обурення і відчуття несправедливості від збагнення того,що її просто використали обманним шляхом,моральну шкоду оцінює у 2тис.грн.

                      Просить визнати недійсним договір №010156/А про надання послуг від 13.05.2010року ,укладений між позивачкою  та ТОВ “ УСП Україна” внаслідок здійснення останнім нечесної підприємницької  практики та як такий,що містить несправедливі умови,стягнути з відповідача на її користь 10 980грн., сплачених за договором та 2 тис.грн. моральної шкоди.

                      У судове засідання позивачка та її представник не з”явились,до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності.

                       Представник  відповідача у судове заідання повторно не з”явився,про час і місце розгляду справи  повідомлений належним чином.

                      Суд вважає  за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

                        Дослідивши  письмові матеріали справи,суд прийшов до висновку,що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

                         Судом встановлено,що 13.05.2010року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ “ УСП Україна” укладений договір №010156/А з додатками №1 та №2  про надання послуг,договір укладений з метою придбання  позивачкою транспортного засобу на суму 305 000грн.. Згідно умов укладеного договору відповідач виступає виконавцем певних послуг,а позивачка являється їх споживачем.

                    Відповідно до ст.1 предметом договору є надання учаснику УСП послуг,спрямованих на придбання траснпортного засобу(товару) через ТОВ “ УСП Україна”,базуючись на принципі взаємодопомоги учасників УСП.Учасник  оцінює вигідність придбати товар за попередньо накопичені ним  кошти,можливість отримання у власність лише частково сплаченого майна з наступним погашенням його залишкової вартості протягом достатнього для учасника УСП період часу з мінімальними витратами.

                 Опис діяльності Програми “ УСП” відображено  в Умовах діяльності  у тому числі:зареєструвати учасника УСП,організовувати і проводити розподільчі акти щодо надання права на отримання обраного товару; надавати інформацію щодо результатів розподільчих актів виключно учаснику УСП по даному договору,організовувати та створювати умови для придбання товару учасниками УСП,здійснювати оплату товару,зазначеного у додатку №1 до даного договору та забезпечувати отримання товару учасником УСП згідно з умовами діяльності УСП.

                       Учасник УСП в свою чергу,повинен здійснити комісійну плату,яка визначається у відсотках від орієнтовної вартості товару,що підлягає сплаті учасником УСП  авансом при підписанні договору,це плата,яка покриває витрати,що зазнав відповідач у зв”язку зі вступом та реєстрацією учасника до УСП та комісійну плату,яка підлягає сплаті учасником УСП,яка покриває витрати,що зазначє відповідач у зв”язку з передачею товару учаснику УСП,а також щомісячно сплачувати чисті платежі,за рахунок яких відповідач здійснює купівлю товару,та адміністративні витрати-плата за послуги відповідача з організації діяльності програми УСП,комісійна плата та адміністративні витрати не відшкодовуються учаснику УСП ні за яких умов.

      Перед підписанням  договору позивачка сплатила відповідачу 10 980грн. комісійної плати,яка згідно додатку №2 до договору визначається як одноразовий платіж,що підлягає сплаті учасником УСП  і є узгодженими сторонами витратами відповідача,пов”язаними з включенням та реєстрацією учасника до УСП.

      Проте,зазначені витрати з позивачкою ніхто не узгоджував,вони нічим не підтверджені,а тому суд вважає,що вказана умова договору та Додатку №2 до нього є несправедливою стосовно ОСОБА_1 як споживача,оскільки кошти ,сплачені нею на користь відповідача в якості реєстраційного платежу,отримані  останнім  безпідставно,шляхом включення в договір декларативної умови,яка не має під собою реального виконання відповідачем будь-яких обов”язків,забезпечених цією оплатою.

       Відповідно  ч.1 ст.18 Закону України “ Про захист прав споживачів” виконавець послуг не повинен включати у договорі із споживачем умови,які є несправедливими.

         Згідно  з ч.2 , п.3 ч.3 ст.18 Закону України “ Про захист прав споживачів”-умови договору є несправедливими,якщо всупереч принципу добросовісності,його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов”язків на шкоду споживача,зокрема,встановлення жорстких обов”язків споживача,тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця.

          Згідно  ч.ч.5,6 ст.18 вказаного Закону якщо положення договору визнано несправедливи,.включаючи ціну договору,таке положення може бути замінено або визнано недійсним,або договір може бути визнаний недійсним в цілому.

          Відповідно до п.9.3 ст.9 додатку №2 до договору при розірванні договору товариство не відшкодовує учаснику УСП сплачені ним комісійну плату та адміністративні витрати ні за яких умов.Вказана умова договору порушує права позивачки як споживача,суд визнає її несправедливою відносно позивачки,що є підставою для визнання вкзаного договору недійсним.

         Крім того,позивачка зобов”язана сплачувати щомісячно відповідачеві  чистий платіж у сумі 2541грн.67коп. та  адміністративні витрати у  сумі 1830грн.,а всього щомісячно сплачувати 4 371грн.68коп.

Згідно п.5.7 ст.5 Додатку №2 до договору пріоритетне становище має

той учасник УСП,у якого сплачена найбільша кількість чистих платежів,товариство залишає за собою право надати позачергове право на отримання товару тому із учасників УСП,який своєчасно сплачував щомісячні чисті платежі,виконував всі зобов”язання.

          Таким чином, відповідач,керуючись додатком №2 до договору,формує групу учасників УСП,створює фонд даної групи за рахунок чистих щомісячних платежів,сплачених учасниками УСП,тобто за кошти учасників системи розподіляє  щомісячно фонд групи між учасниками системи,але право  на купівлю товару отримують не всі учасники системи,а тільки ті,які зробили найбільшу кількість авансових чистих платежів.Отже,розподіл фонду групи проходить по пірамідальній схемі,що порушує вимоги п.7 ч.3 ст.19 Закону України “ Про захист прав споживачів”,коли один учасник системи за власні кошти без інвестування  коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику системи.При цьому право на купівлю товару,що передається у власність учасникам  системи,є компенсацією за рахунок коштів інших учасників системи.

           Відповідно до ст.19 Закону України “ Про захист прав споживачів” забороняється нечесна підприємницька  практика,яка включає будь-яку діяльність,що вводить в оману утворення,експлуатацію або сприяння розвитку пірамідальних схем,коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації,яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми,а не за рахунок продажу або споживання продукції.

         Ч.5 ст.19 цього Закону визначається,що правочини,здійснені з використанням нечесної підприємницької практики,є недійсними.

           Дослідивши наявні у справі  письмові докази,суд прийшов до висновку,що вимоги позивачки у частині визнання договору недійсним є обгрунтованими,а тому підлягають задоволенню.

         Що стосується відшкодування моральної шкоди у  розмірі 2 тис.грн.,то в цій частині позов не підлягає задоволенню,оскільки

стаття 711 ЦК України та п. 5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така заподіяна небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією.

                  На підставі ст.ст.203,215,216,711  ЦК України,

                 Керуючись ст.ст.10,11,60,209,212-215,218 ЦПК України,суд

                                                           ВИРІШИВ:

Позов  задовольнити частково.

Визнати недійсним договір №  010156/А від 13.05.2010року,укладений між ОСОБА_1 та  товариством з обмеженою відповідальністю “ УСП Україна” внаслідок здійснення останнім нечесної підприємницької практики та як такий,що містить несправедливі умови.

Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю “ УСП Україна” на користь ОСОБА_1 10 980грн.00коп.( десять тисяч дев”ятсот вісімдесят грн.) та 120грн.судових витрат,а всього стягнути 11100грн.00коп.(одинадцять тисяч сто грн.)

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ УСП Україна” у дохід держави судовий збір у розмірі

111грн.00коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

                                   Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в апеляційний суд Київської області через Миронівський районний суд  в 10-денний строк з дня його проголошення .

Рішення у повному обсязі виготовлено 26.01.2011року

                                                         Суддя                 В.М.Пархоменко