ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 Справа №  61/1804.02.11

За позовом:Спільного українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Модерн-Експо»

До відповідача:Приватного підприємства «Гроссмейстер»

Про: стягнення 66 642 грн. 48 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники

Позивача:Матвійчук М.В. –довіреність б/н від 17.01.2011;

Відповідача:Олійник А.О. –довіреність б/н від 02.02.201;1

У судовому засіданні 04.02.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Спільного українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Модерн-Експо»до Приватного підприємства «Гроссмейстер»про стягнення 66 642 грн. 48 коп.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов’язків за договором поставки № 323 від 18.06.2010 належним чином не виконав, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2010 порушено провадження у справі № 61/18 розгляд справи призначено на 21.01.2011.

          У судове засідання 21.01.2011 з’явився представник позивача, який вимог ухвали суду від 20.12.2010 не виконав. Відповідач в судове засідання 21.01.2011 не з’явився, вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 20.12.2010 про порушення провадження у справі № 61/18 не виконав. Розгляд справи відкладено до 04.02.2011.

          У судове засідання 04.02.2011 з’явилися представники сторін. Представником позивача надано додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

          18.06.2010 Спільне українсько-польського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Модерн-Експо» (надалі також –позивач, постачальник) та Приватне підприємство «Гроссмейстер»(надалі також –відповідач, покупець) уклали договір поставки № 323 (надалі також - Договір), згідно з яким постачальник зобов’язується передати торговельне обладнання у власність покупцеві, а покупець –прийняти обладнання і сплатити його вартість на умовах Договору.

          Згідно п .2.1. Договору, обладнання, що поставляється, оплачується по узгодженим цінам, згідно специфікацій, які є невід’ємними частинами даного Договору.

          Відповідно до умов Договору, сторони погодили здійснити оплату на виконання Договору наступним чином:

          п.2.3. –30 % (сума передоплати) повинна бути перерахована на рахунок постачальника не пізніше 2 банківських днів з дати укладення Договору;

          п. 2.4. –40 % перераховується покупцем постачальнику протягом 1 банківського дня з моменту повідомлення постачальника про готовність обладнання до відвантаження;

          п. 2.5. –30 % щомісячно рівними частинами протягом 3 місяців з моменту підписання сторонами накладної постачальника.

          Пунктом 2.7. Договору встановлено, що умови поставки та монтажу (зборки) зазначаються у відповідних специфікаціях до даного Договору.

          Матеріалами справи підтверджено, що 16.07.2010 позивач та відповідач підписали накладну позивача № 3972 згідно рахунку № К-00000901 від 18.06.2010, якою узгодили суму до сплати в розмірі 143 130 грн. 71 коп. (з ПДВ).

          16.07.2010 сторони підписали акт № НФ-0003973 щодо сплати за транспортні послуги та за послуги монтажу на суму 19 823 грн. 00 коп. (з ПДВ).

          04.08.2010 позивач та відповідач підписали накладну позивача № 4366 згідно рахунку № К-00000901 від 18.06.2010, якою узгодили суму до сплати в розмірі 715 грн. 97 коп. (з ПДВ).

          Отже, сума необхідних до сплати грошових коштів була погоджена сторонами належним чином та згідно умов Договору.

          Судом встановлено, що в порушення умов Договору відповідачем було здійснено часткову оплату вартості поставленого обладнання та оплачено 70 % його вартості згідно специфікації № 1, що знаходиться у матеріалах справи. Згідно з випискою з банківського рахунку від 16.07.2010 відповідачем всього на виконання Договору було перераховано грошових коштів на суму 114 568 грн. 78 коп.

          Таким чином, станом на дату подання позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 49 100 грн. 90 коп., а саме 29 277 грн. 90 коп. заборгованості за поставку обладнання та 19 823 грн. 00 коп. –заборгованості за транспортні послуги та монтаж обладнання.

          Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Так, вищевказаний Договір поставки є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов’язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов’язковими для виконання його сторонами.

          Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          За правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

          Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

          Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

          Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

          Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

          Так, несплатою відповідачем позивачу вищевказаної суми заборгованості за укладеним між сторонами договором поставки відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

          Разом з тим невиконання зобов’язання або виконання зобов’язання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (несплата відповідачем повної вартості поставленого товару) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов’язання, зокрема з боку відповідача.

          Відтак, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості в розмірі 49 100 грн. 90 коп.

          Крім того, оскільки відповідач суму основного боргу не сплатив, є підстави для застосування встановленої законодавством та Договором відповідальності.

          Зокрема, позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 174 грн. 61 коп., оскільки згідно п. 4.1. Договору за порушення строків оплати відповідач зобов’язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми.

          Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Наданий розрахунок суми пені відповідає умовам договору та не суперечить чинному законодавству, а тому підлягає стягненню з відповідача у сумі 1 174 грн. 61 коп.

          Також позивачем заявлено до відшкодування з відповідача суму штрафу 16 366 грн. 97 коп., що стягується у розмірі 10% від загальної суми, вказаної у відповідній специфікації у разі порушення покупцем строку оплати, встановленого в п. 2.4. та/або 2.5. Договору, більш як на 10 днів.

          Судом встановлено, що згідно з п. 4.4. Договору за порушення покупцем строку оплати, встановленого в п. 2.4. та/або 2.5. Договору, більш як на 10 днів, покупець зобов’язаний на письмову вимогу постачальника додатково сплатити останньому штраф у розмірі 10 % від загальної суми, вказаної у відповідній специфікації протягом 3 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги постачальника.

          В той же час, позивачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджується факт направлення на адресу відповідача письмової вимоги щодо додаткової сплати штрафу у розмірі 10 % від загальної суми, вказаної у відповідній специфікації, в розмірі 16 366 грн. 97 коп.

          За таких обставин, підстави для задоволення позовної вимоги щодо сплати штрафу, розмір якого передбачений п. 4.4. Договору, у суду відсутні.

          Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 666 грн. 42 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог в сумі 502 грн. 74 коп. державного мита та 177 грн. 94 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Гроссмейстер»(01000, м. Київ, вул. Кудряшова, 5/145а; ЄДРПОУ 33829639) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Спільного українсько-польського підприємства в формі товариства з обмеженою відповідальністю «Модерн-Експо»(45603, Волинська область, Луцький район, с. Струмівка, вул. Рівненська, буд.. 4; код ЄДРПОУ 21751578) суму основного боргу - 49 100 (сорок дев’ять тисяч сто) грн. 90 коп., пеню - 1 174 (одна тисяча сто сімдесят чотири) грн. 61 коп., державне мито - 502 (п’ятсот дві) грн. 74 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -177 (сто сімдесят сім) грн. 94 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко

Дата підписання рішення: 04.02.2011