Справа № 22ц-1003/07                           Головуючий у І інстанції - Бондар В.М.   

Категорія - 36                                                                  Доповідач - Здрилюк О.І.

                   АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________________

                                                     У Х В А Л А

                                       І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

11 грудня 2007 року                                                                   

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Стрільчука В.А.,

суддів: Здрилюк О.І., Свистун О.В.,

при секретарі - Савчук О.В.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

пр-ка відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на повнолітню дитину за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Ковельського міськрайонного суду від 19 вересня 2007 року,

                                             В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 19 вересня 2007 року позов в даній справі задоволено.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 250 гривень щомісячно, починаючи з 27.08.2007 року на період навчання до досягнення дочкою двадцяти трьох років.

Стягнуто з ОСОБА_2 додаткові витрати на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчатись, в розмірі 995 гривень за оплату освітніх послуг та користування гуртожитком.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7 грн. 50 коп..

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати це рішення і постановити нове - про відмову в позові.

Вважає, що судом першої інстанції допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та невідповідність висновків суду обставинам справи.

В письмовому запереченні позивач просить відхилити апеляційну скаргу, оскільки рішення постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

          Судом першої інстанції встановлено, що відповідач, який являється батьком повнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка навчається у вищому навчальному закладі і потребує матеріальної допомоги, має можливість її утримувати на період навчання до досягнення двадцяти трьох років. Крім того, він повинен одноразово сплатити позивачу половину вартості оплачених нею витрат за навчання і проживання дочки в гуртожитку.

   Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

   Відповідно до вимог ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

   Згідно ст.185 СК України батьки зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами. Такі витрати можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

   Із матеріалів справи вбачається, що повнолітня дочка сторін - ОСОБА_1 є студенткою третього курсу економічного факультету Національного лісотехнічного університету України міста Львова денної форми навчання (а.с.4).

   Освітня послуга надається університетом платно, що стверджується відповідним двостороннім договором про підготовку фахівця з вищою освітою (а.с.5).

   Відповідно з умовами даного договору позивачем 20.08.2007 року сплачено 1450 грн. - за перше півріччя навчання дочки та 540 грн. - за її проживання в гуртожитку. Вказана обставина підтверджується копіями відповідних квитанцій (а.с.6).

   В судовому засіданні встановлено, що сторони проживають окремо і відповідач з травня 2007 року не надає в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дочки ОСОБА_4.

   Відповідач не відноситься до категорії непрацездатних осіб і не позбавлений обов'язку утримувати повнолітню дитину.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що підтверджуються належними доказами правильно визначив правовідносини між сторонами і застосував норми матеріального права, що регулюють ці правовідносини.

В апеляційній скарзі не наведено доводів для спростування висновків суду.

Рішення постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити, а рішення Ковельського міськрайонного суду від 19 вересня 2007 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців  з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді