ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" січня 2011 р. Справа № 2a-180/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Григорука О.Б.
при секретарі Рудій В.О.
за участю: позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Яновського М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача: Державної податкової інспекції в Богородчанському районі
про визнання протиправним та скасування рішення №0005752303/0 від 27.12.2010 року,-
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Богородчанському районі про визнання протиправним та скасування рішення № 0005752303/0 від 27.12.2010 року.
Позовні вимоги мотивувала тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим незаконним та таким що підлягає скасуванню у зв’язку з тим що штрафні санкції нараховані відповідно до п.11. ст.11 Закону України “Про Державну податкову службу в Україні” та ст. 22 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, які згідно із Законом України № 2756 УІ від 02.12.2012 року втратили чинність. Позивач, також не погоджується з нарахованою сумою фінансових санкцій, посилаючись на неправильно застосовану редакцію Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 року № 265/95.
Позивач в судовому засідання позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Позов просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, суду пояснив, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Вважає, що відповідачем правомірно винесено рішення про застосування фінансових санкцій за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, судом встановлено наступне.
15 грудня 2010 року органами ДПІ в Богородчанському районі проведено перевірку за дотриманням суб»єкта господарської діяльності ОСОБА_1, вимог податкового законодавства. За результатами перевірки складено акт перевірки № 901468 за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Під час проведення перевірки працівниками податкового органу виявлені наступні порушення законодавства, а саме проведення розрахункової операції без використання розрахункової книжки, не видано розрахункового документа встановленого зразка ; невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу, яка зазначена в розрахункових квитанціях виписаних з початку робочого дня.
Законом України ”Про державну податкову службу в Україні” визначено статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності. Зокрема, статтею 11 цього закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, додержання валютного законодавства фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності, а також застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України .
На підставі акта перевірки від 15.12.2010 року № 901468 ДПІ в Богородчанському районі 27 грудня 2010 року винесено рішення про застосування штрафних( фінансових) санкцій №0005752303/0 в розмірі 1617,50 грн.
Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265 із змінами та доповненнями визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до п.2, п.5 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. У разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення
Статтею 17 передбачено, що за порушення норм вищевказаного закону, до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів застосовується штрафна санкція в розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.
Відповідно до ст. 22. Закону України ”Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Судом встановлено,що ДПІ в Богородчанському районі приймаючи рішення про застосування штрафних санкцій з посиланням на п.11 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990року №509-ХІІ та ст.22, ст.17 Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265 із змінами та доповненнями правомірно застосовано вищевказані норми законів, оскільки Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Податкового кодексу України” від 02.12.2010 року № 2756-VІ, набирає чинності з дня набрання чинності Податкового кодексу, тобто з 01.01.2011 року. Правовідносини, які виникли у 2010 році не могли регулюватись нормами Закону України № 2756-VІ від 02.12.10, а регулювались чинним на той період законодавством.
Отже, з врахуванням встановлених обставин справи та підсумовуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для скасування рішення ДПІ в Богородчанському районі про застосування фінансових санкцій від 27.12.2010 року № 0005752303/0, як незаконного та необґрунтованого і приходить до висновку щодо безпідставності позовних вимог.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Григорук О.Б.
Постанова складена в повному обсязі 04.02.2011 року.