АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

               _____________________________________________________

 

                                                          У Х В А Л А

                                                  ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

 

 

Справа №11а-575 2007 р.                         Головуючий у 1-й інс-т. Лопацький В.А.

Категорія: ст.115 ч.1, 185 ч.1                   Доповідач: Квятковський А.С

КК України

                       11 грудня 2007 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:

 

             Головуючого: Коробова О.К.

             Суддів: Квятковського А.С., Горщарук Г.О.

             З участю прокурора: Клімашевич Н.О.         

             Потерпілої: ОСОБА_1

         розглянула у відкритому судовому засіданні  у залі апеляційного суду в м. Рівне апеляцію засудженого ОСОБА_2 та прокурора, який брав участь у справі на вирок Рівненського районного суду від 10 вересня 2007 року,

   

                Цим вироком, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель АДРЕСА_1 українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працює,  судимості не має

                засуджений за ст.115 ч.1 КК України на одинадцять років позбавлення волі,

                за ст.185 ч.1 КК України на два роки позбавлення волі

                На підставі ст.70КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання призначено - одинадцять років позбавлення волі

               Судом вирішено питання стосовно речових доказів по справі.

              

               За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що

30 березня 2007 року біля 21год., перебуваючи  в стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні котельні Клеванського РСТ в смт. Клевань Рівненського району Рівненської області на грунті виниклих неприязних стосунків умисно наніс ОСОБА_3 не менше трьох  ударів обухом сокири в голову.

         

               Внаслідок заподіяних тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя  тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_3 помер на місці події.

               Після вчинення вбивства ОСОБА_3, ОСОБА_2 викрав телефон “Сіменс-SF62”, який належав потерпілому..

 

                В поданій апеляції засуджений ОСОБА_2 доводить, що свою винність у вчиненні зазначеного злочину він повністю визнав на досудовому і судовому слідстві, сприяв розкриттю злочину. Проте, суд не взяв до уваги що  в ході слідства він неодноразово заявляв про отримання ним травм голови і з цього приводу звертався в Рожищенську лікарню, у зв'язку з цим його визнали непридатним до військової служби.

                Враховуючи щире каяття, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, матері-інваліда, просить пом'якшити йому покарання.           

                В доповненні до апеляції зазначає, що слідством проігнорована його заява про проведення судово-психолого психіатричної експертизи. Крім того вказує, що під час досудового слідства його інтереси захищав адвокат ОСОБА_4, проте в судове засідання 10 вересня 2007року він не з'явився, чим позбавив його правового захисту і в зв'язку з цим він змушений був відмовитись від участі адвоката в суді. Вказує, що в судовому засіданні не було долучено свідоцтво про народження його дитини та не прийнято до уваги наявність у нього травм голови.

                За вищенаведених обставин просить зменшити йому термін покарання.

               

                В апеляції прокурор, який брав участь у справі, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікації дій вважає призначене ОСОБА_2 покарання таким, що за своєю м'якістю не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

                З урахуванням тяжких наслідків, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок і призначити ОСОБА_2 покарання - за ч.1 ст.115 КК дванадцять років позбавлення волі

 

                Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який підтримав свою апеляцію, потерпілої про м'якість покарання, думку прокурора про скасування вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого та  прокурора підлягає задоволенню частково з таких підстав.

            

                Згідно ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним, проте ці вимоги закону суд першої інстанції дотримався не в повній мірі.               

                У справі встановлено, що як під час досудового слідства так і в судовому засіданні ОСОБА_2 визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин встановлених судом.

                Поряд з цим, при розгляді даної кримінальної справи, всупереч положенню ст.59 та ч.2 ст.63 Конституції України  було порушено право підсудного на правову допомогу та захист.

 

                 Із матеріалів справи вбачається, що після роз'яснення ОСОБА_2 прав, передбачених ст.263 КПК, він відмовився від послуг захисника, про що зазначено в протоколі судового засідання.

                 Як видно зі справи, в ході досудового слідства його інтереси захищав за призначенням захисник-адвокат ОСОБА_4 (а.с.137).

                  Поряд з цим, при попередньому розгляді, суд не вирішував питання про забезпечення явки захисника ОСОБА_4 у судові засідання, шляхом його повідомлення про час судового засідання (як попереднього так і судового), що позбавило його можливість прийняти у ньому участь. За результатами досудового розгляду, суд у постанові про призначення справи до судового розгляду прийняв рішення про її розгляд без  захисника, зазначивши лише про участь прокурора.

 

                 В п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003року  зазначено, що “ відмова від захисника можлива на будь-якій стадії процесу лише за ініціативою підсудного. Вирішуючи питання про прийняття такої відмови, суд має з'ясувати, чи не є вона вимушеною.(наприклад у зв'язку з неявкою захисника в судове засідання) і як у подальшому підсудний здійснюватиме свій захист - самостійно чи за допомогою іншого захисника.                               

              

                За таких обставин викладені в апеляції доводи засудженого ОСОБА_2 про вимушеність його відмови від послуг захисника колегія суддів вважає  обґрунтованими. 

                                  

                Виходячи з наведеного та відповідно п.3 ст.370КПК України вирок суду в усякому разі належить скасувати, якщо порушено право обвинуваченого на захист з направленням справи на новий судовий розгляд.

                                 

                 При новому судовому розгляді суду належить  в порядку вимог ст.323 КПК постановити законний та обґрунтований вирок. У разі, коли при новому судовому розгляді підтвердиться винність ОСОБА_2 у тому ж обсязі, то призначене покарання слід вважати м'яким.

                

                                          Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-

 

                                                     У Х В А Л И Л А:

 

                   Апеляцію засудженого ОСОБА_2 та прокурора задовольнити частково.

                   Вирок  Рівненського районного суду від 10 вересня 2007 року відносно  ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд. 

                    Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити попередній - тримання під вартою.

 

                     Головуючий:

 

                     Судді: