Судове рішення #13396302

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 03.02.2011                                                                                           № 13/2117

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Бондар  С.В.

 суддів:            Кондратова  І.Д.

          Попікова О.В.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - преставник не зявився

 від відповідача - представник не зявився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізична особа - підприємець ОСОБА_2

 на рішення Господарського суду м.Києва від 17.12.2010

 у справі № 13/2117 (Скиба Г.М. .....)

 за позовом                               Фізична особа - підприємець ОСОБА_2

 до                                                   ТОВ "Хлібна Нива"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   визнання договору недійсним

 

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.12.2010 у справі №13/2117 в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_2 про визнання договору дистрибуції №6 від 11.01.2010 недійсним було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити та визнати договір дистрибуції недійсним.

Заперечуючи проти рішення суду, позивач у своїй апеляційній скарзі зазначає про те, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не взяв до уваги ту обставину, що в матеріалах справи відсутні докази проведення позивачем оплати за товар, поставлений на підставі спірного договору, а також судом не було перевірено повноваження особи на отримання товару, переданого відповідачем позивачу на підставі спірного договору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2011 було порушено апеляційне провадження у справі №13/2117 за апеляційною скаргою ФОП ОСОБА_2 Розгляд справи призначено на 03.02.2011.

31.01.2011 до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою представник апелянта та неможливістю надати іншого представника для участі у судовому засіданні 03.02.2011.

Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, колегія, порадившись на місці, вирішила в задоволенні клопотання відмовити, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.. 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема є нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.  Суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

З наведеного вище вбачається, що відкладення розгляду справи у разі нез’явлення в засіданні представників сторін є правом, а не обов’язком суду. Крім того, матеріали справи містять достатньо документів для повного та всебічного розгляду спору по суті.

Нових доказів, що стосуються предмету спору, при поданні апеляційної скарги позивачем суду надано не було.

Колегія також відзначає, що сторони у справі були належним чином повідомлені про час та місце розгляду даної справи, про що свідчать залучені до матеріалів справи поштові повідомлення про вручення ухвали суду від 13.01.20011 про порушення апеляційного провадження у справі №13/2117, яку було отримано позивачем 19.01.20011 та відповідачем 20.01.2011.   

Представник відповідача у судове засідання 03.02.2011 не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За таких обставин колегія приходить до висновку про можливість розгляду даної справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, колегією встановлено наступне:

Як свідчать матеріали справи, 11.01.2010р. між сторонами у справі було укладено договір дистрибуції №6, який разом із додатками до нього зі сторони позивача на підставі доручення підписано ОСОБА_4.

Позивач зазначає про те, що ФОП ОСОБА_2 ніколи не видавав ОСОБА_4 ніяких доручень чи довіреностей, посвідчених у встановленому законом порядку, на підписання даного договору.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені  частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 Цивільного кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Таким чином, позивач вважає, що при укладенні сторонами у справі спірного договору було порушено ч.2 ст.203 Цивільного кодексу України та ст.237 Цивільного кодексу України (підстави представництва в цивільних відносинах), оскільки з боку позивача його було укладено не уповноваженою особою, а тому даний договір є недійсним.  

Дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про те, що підстав для задоволення позовних вимог та скасування рішення суду першої інстанції немає, виходячи із наступного.

Відповідно до умов договору дистрибуції №6 від 11.01.2010р. (п.1.1. договору) позивач (дистрибутор)  зобов’язується прийняти і оплатити продукцію відповідача (постачальника), а також бере на себе зобов’язання по розповсюдженню продукції відповідача на території дистрибуції.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання спірного договору було виписано та передано товарно-транспортні накладні: серії 01 ААБВ №074111 від 24.03.2010р., серії 01 ААБВ №074071 від 26.03.2010р, серії 01 ААБВ №074156 від 08.04.2010р., серії 01 ААБВ №074214 від 01.04.2010р., видаткові накладні №282 від 24.03.2010р., №285 від 26.03.2010р., №328 від 08.04.2010р., №219 від 01.04.2010р., №25 від 22.01.2010р., які підписані сторонами та скріплені печатками сторін, містять пряме посилання на спірний договір №6 від 11.01.2010р.

До матеріалів справи також залучено копію витягу з банківського реєстру від 25.08.2010р.,  з якого вбачається рух коштів із рахунку ФОП ОСОБА_2 на рахунок ТОВ «Хлібна Нива» в якості оплати за поставлений відповідачем товар згідно вищевказаних видаткових накладних.   

Відповідно до ч.1 ст.241 Цивільного кодексу України  правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

За таких обставин, колегія приходить до висновку про те, що позивач   вчинив   юридично   значимі дії, спрямовані на реальне виконання спірного договору, що свідчить про наступне схвалення з боку позивача факту укладення спірного договору на відповідних умовах.

Крім того, відповідачем було надано примірники договорів дистрибуції, укладених із ФОП ОСОБА_2, які зі сторони останнього підписані директором ОСОБА_4, - №30 від 08.01.2008р., №11 від 16.02.2007р., №9 від 01.01.2009р. Позивач не оспорював дійсність вказаних договорів, претензій стосовно неналежних повноважень представника ФОП ОСОБА_2 ОСОБА_4. заявлено не було.

          Колегія також зауважує, що Черкаським районним центром зайнятості було надано запис із книги реєстрації трудових договорів про реєстрацію трудового договору №2356 від 21.02.2008р., укладеного між ПП ОСОБА_2 та громадянином ОСОБА_4, що є свідченням наявності трудових відносин між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

          Враховуючи викладене, колегія вважає безпідставними твердження позивача про відсутність повноважень у ОСОБА_4 на підписання спірного договору зі сторони ФОП ОСОБА_2 як підставу для визнання спірного договору недійсним, оскільки їх спростовано належними доказами у справі.


За таких обставин, колегія приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, у зв’язку з чим підстав для його скасування немає.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд  –

     

ПОСТАНОВИВ:

 

1. Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2.   Рішення Господарського суду Черкаської області від 17.12.2010 р. у справі №13/2117 залишити без змін.

3.  Матеріали справи №13/2117 повернути Господарському суду   Черкаської області.

 Головуючий суддя                                                                      Бондар  С.В.

 Судді                                                                                          Кондратова  І.Д.

                                                                                          Попікова О.В.


  


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація