Справа №22-610  2007 р.                                   Рішення ухвалено під головуванням

Категорія: 5                                                           Федчишин С.А.

Доповідач Якута О.І.

УХВАЛА

Апеляційного суду Вінницької області

від 27 березня 2006 року.

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької об­ласті в складі:

Головуючого: Якута О.І.

Суддів: Міхасішин І.В., Щолокова О.В.

При секретарі Марейчик И.О.

Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Ленінського районного суду від 14 грудня 2006 року, колегія суддів, -

установила:

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 14 грудня 2006 року в позові ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про визнання права власності на квартиру - від­мовлено.

ВиселеноОСОБА_1. з усіма проживаючими з нею квартириАДРЕСА_1

В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду, оскільки неправи­льно застосовано норму матеріального права.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення по слідуючим мотивам.

Матеріалами справи встановлено, що сторони 18.04.2000 р. зареєстрували шлюб. З лютого 2002 р. шлюбні відносини були припинені, спільне господарство разом не вели, проживали окремо.

10.02.2004 р. шлюб було розірвано.

До вступу в шлюб сторони час від часу підтримували стосунки, однак в зв'язку з постійними непорозуміннями, постійно разом не проживали.

28.02.1997 р. позивач купив квартируАДРЕСА_1

З 26.03.97 р. він в цій квартирі був зареєстрований.

Позивачка була зареєстрована в даній квартирі 18.07.2001 р.

Квартиру відповідач придбав до вступу в шлюб з позивачкою.

2

Вона не представила ніяких доказів, що дану квартиру вона придбала за особисті кошти, які надала її сестра за продану квартиру 17.07.96 р. (а. с 13)

Претензій до відповідача про передачу її квартири ніколи не пред'являла. Вона не була присутня при оформлені договору купівлі-продажу в нотаріальній конторі, не домов­лялась про купівлю спірної квартири.

Посилання позивачки на те, що вона передала кошти на придбання квартири пози­вачу, також не знайшло підставність. Вона в судовому засіданні в першій інстанції та су­довій колегії пояснювала, що надавала певні кошти відповідачу не на квартиру, а на роз­виток бізнесу, і він повернув її ці кошти, про що стверджує розписка (а. с. 33).

При таких обставинах суд підставно відмовив у позові про визнання права власнос­ті на спірну квартиру.

Задовільняючи позов про виселення, суд не врахував те, що ОСОБА_1 по­селилась у квартиру ОСОБА_2. як дружина, з його згоди, тому припинення сі­мейних стосунків не позбавляє її права користуватись займаним приміщенням і виселення її та дітей можливе у випадках передбачених спеціальною нормою матеріального права на які ОСОБА_2 не посилався.

Тому судова колегія вважає, що рішення в цій частині необхідно скасувати та по­становити нове, яким в позові про виселення відмовити.

Керуючись ст. ст. 308, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задоволити частково, рішення в частині виселення ОСОБА_1 з усіма проживаючими з нею особами з кв.АДРЕСА_1скасувати та постановити рішення, яким в по­зові ОСОБА_2до ОСОБА_1про виселен­ня - відмовити, в решті рішення Ленінського районного суду від 14 грудня 2006 року за­лишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду.