Справа № 2-40/2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 квітня 2007 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука, Полтавської області, в складі:

головуючого судді - Поймай Ю.С.

при секретарі - Махлай С.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1та ОСОБА_2до Приватного підприємства „Виробнича фірма „Головхолод" про стягнення заборгованості по заробітній платі середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2007 року позивачі звернулися до суду із вищевказаною позовною заявою.

Вказували, що вони знаходилися у трудових правовідносинах з відповідачем.

ОСОБА_1. був прийнятий на роботу 02.10.1996 року слюсарем, 05.09.2001 року переведений водієм, а 31.10.2001 року звільнений за власним бажанням.

ОСОБА_2вказує у позовній заяві, що 05.10.1997 року вона була прийнята на посаду бухгалтера, без видання наказу про прийом на роботу, з видачею заробітної плати в розмірі 200 гривен готівкою.

Посилаючись на те, що при звільнені відповідач не виплатив заборгованість по заробітній платі, відпускні, позивач ОСОБА_1. просив суд стягнути з відповідача на його користь 1025 гривен моральної* шкоди та вищевказану заборгованість, а всього стягнути 11824 грн.

ОСОБА_2., посилаючись на те, що поскільки роботодавець перестав їй виплачувати заробітну плату і на день звільнення не провів остаточний розрахунок, просила стягнути з відповідача на її користь 8225 грн. заборгованості з врахуванням заподіяної їй моральної шкоди в сумі 1025 грн.

Під час судового розгляду ні ОСОБА_1. ні ОСОБА_2не уточнювали своїх позовних вимог.

В судовому засіданні ОСОБА_1. надав заяву про відмову від позову, але в подальшому її підтримував.

Розгляд справи призначався неодноразово, судові засідання відкладалися по різним поважним причинам і в зв'язку із смертю ОСОБА_1. провадження по справі було зупинено до вирішення питання про правонаступництво на його майно.

В подальшому провадження по справі було відновлено.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2підтримувала свої вимоги, документів про прийняття прав правонаступника суду не надала.

Представник позивачів ОСОБА_3. позов підтримував.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які брали участь по даній справі, давши аналіз та оцінку поданим доказам, знаходить, що в задоволенні позовних вимог позивачів слід відмовити зі слідуючих підстав.

Згідно ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим, в тому числі на підставі ч.І п.6 -при укладенні трудового договору з фізичною особою.

4.3,4 регламентує, що укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівників на роботу.

Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Ст.24-1 КЗпП України визначає, що у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.

При судовому розгляді встановлено, що один із позивачів ОСОБА_1. помер 23.11.2005 року, а інший позивач ОСОБА_2не надала ніяких додаткових позовних заяв, уточнень до них, доказів, що вона є правонаступником.

Тобто вона не має права вимоги, які викладені в позовній заяві померлим її сином.

Як вбачається із табелів обліку використання робочого часу, які виконувалися відповідачем, платіжних відомостей, довідок про суми виплачених доходів і утриманих з них податків та звітів про нарахування та витрачання коштів Пенсійного фонду, розрахункових відомостей про нарахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за той період на який вказує позивач ОСОБА_2не зафіксовано виконання нею певної роботи.

Більш того ОСОБА_2в ході судового розгляду пояснювала, що вона ніби­то якусь певну роботу виконувала на дому, інколи розписувалась в документах за ОСОБА_4.

Будь-яких доказів, що ОСОБА_2знаходилась у трудових правовідносинах з відповідачем не надано.

Більш того згідно штатного розкладу, відомостей про нарахування заробітної плати за той період на який посилається позивач ОСОБА_2., вбачається що ту посаду, яку вона займала виконувала згідно з наказами та вищевказаними документами виконувала інша особа.

Доказів, що ОСОБА_1. не виплачена заробітна плата після звільнення також не надано.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 14,57-59,208,212-218 ЦПК України, ст.ст. 24,24-1,116,117,237-1 КЗпП України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1та ОСОБА_2до Приватного підприємства "Виробнича фірма Толовхолод" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди - відмовити.

З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитись 25 квітня 2007 року.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано на протязі 10 днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу на протязі 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.