донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
07.02.2011 р. справа №2/117пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівНовікової Р.Г.
Волкова Р.В., Дучал Н.М.
за участю представників:
від позивача: не з’явився
від відповідача:Кащєєва О.В. за дов.№323/03 від 03.09.2010р.
Попов О.В. за дов. №442/03 від 30.12.2010р.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Вітел»м.Горлівка
на рішення господарського судуДонецької області
від07 червня 2010 року
по справі№2/117пд (суддя Мартюхіна Н.О.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Вітел»м.Горлівка
до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»м.Київ в особі Горлівської філії м.Горлівка
провизнання недійсним договору про іпотечний кредит №326-К-Ю від 20.06.2008р., укладеного між ТОВ «Вітел»та ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Горлівської філії
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітел»м.Горлівка звернулось до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»м.Київ в особі Горлівської філії м.Горлівка з позовом про визнання недійсним договору про іпотечний кредит №326-К-Ю від 20.06.2008р., укладеного між ТОВ «Вітел»та ПАТ «Брокбізнесбанк»в особі Горлівської філії.
Рішенням господарського суду Донецької області від 07.06.2010р. у справі №2/117пд у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач не погодився з прийнятим судовим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати судове оспорюване рішення у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обгрунтування своєї правової позиції, заявник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що під час укладання спірного договору сторони не узгодили таку істотну умову як строк. До того ж, вказує, що договором про іпотечний кредит №326-К-Ю від 20.06.2008р. передбачена видача кредиту не позичальнику, яким є позивач, а іншій особі, що суперечить нормам чинного законодавства.
Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк»м.Київ в особі Горлівської філії м.Горлівка у відзиві на апеляційну скаргу не погодилось з твердженнями позивача та наполягало на відмові у задоволенні апеляційної скарги, оскільки рішення суду прийнято за результатами всебічного, повного та об’єктивного розгляду у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності з дотриманням та правильним застосування норм матеріального та процесуального права.
На адресу Донецького апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання №126/107 від 05.07.2010р. про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Алексейцеву Надію Олексіївну.
Ухвалою від 12.07.2010р. судом апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання позивача, розгляд справи відкладено на 06.09.2010р.
У зв’язку з касаційним оскарженням ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 12.07.2010р. по справі №2/117пд, апеляційне провадження ухвалою від 09.08.2010р. було зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел».
Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі №2/117пд, ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.10.2010р. апеляційне провадження у даній справі було поновлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітел»надало до суду апеляційної інстанції клопотання від 11.11.2010р. про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Публічному акціонерному товариству «Брокбізнесбанк»м.Київ в особі Горлівської філії м.Горлівка вчиняти дії щодо стягнення з ТОВ «Вітел»заборгованості за кредитним договором про іпотечний кредит №326-К-Ю від 20.06.2008р.
15.11.2010р. ухвалою Донецького апеляційного господарського суду у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову відмовлено.
Не погодившись з вказаним судовим актом, позивач звернувся з касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2010р. по справі №2/117пд, через що апеляційне провадження по даній справі ухвалою від 19.11.2010р. було зупинено.
Вищий господарський суд України ухвалою від 21.12.2010р. відмовив у прийняті касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел»на ухвалу від 15.11.2010р. по справі №2/117пд.
19.01.2011р. справа №2/117пд була повернута до Донецького апеляційного господарського суду.
На підставі викладеного, апеляційне провадження у справі №2/117пд було поновлено, розгляд справи призначений на 07.02.2011р., про що судом апеляційної інстанції прийнята відповідна ухвала від 24.01.2011р.
У судовому засіданні від 07.02.2011р. представники відповідача підтримали правову позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу. Позивач не скористався своїм процесуальним правом щодо участі його представника у даному судовому засіданні, про час та місце проведення якого був повідомлений належним чином.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив, заслухавши у судовому засіданні представників відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
Як вбачається з матеріалів справи, між Акціонерним банком «Брокбізнесбанк»в особі Горлівської філії АБ «Брокбізнесбанк»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк»м.Київ в особі Горлівської філії м.Горлівка) (далі –банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітел»(далі - позичальник) 20.06.2008р. був укладений договір про іпотечний кредит №326-К-Ю, відповідно до п.1.1. якого банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, на умовах визначених договором.
Відповідно до п.1.1.1. даного договору, кредит надається в сумі 1746000грн.00коп.
Пунктом 1.1.2. договору визначений термін користування кредитом, а саме, з 20 червня 2008р. по 19 червня 2013р.
Згідно до п.1.1.3. договору процента ставка за користування кредитом становить 18% річних.
За приписами п.1.2. договору про іпотечний кредит №326-К-Ю від 20.06.2008р., кредит надається позичальнику на наступні цілі: придбання вбудовано-прибудованого приміщення за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_1. 20 червня 2008р., розташованого за адресою: Донецька область, м.Горлівка, вул.60 років СРСР, буд. 63.
Як встановлено п.2.1. договору, видача кредиту на цілі, визначені п.1.2. цього договору, здійснюється одноразово шляхом перерахування на поточний рахунок продавця нерухомого майна –ОСОБА_2 НОМЕР_1, відкритий в Горлівській філії АБ «Брокбізнесбанк», МФО 394578, ІНН 2392714084.
Пунктом 2.3. договору передбачено, що моментом (днем) надання кредиту вважається день перерахування грошових коштів на відповідні рахунки, визначені в заяві позичальника.
Строк дії договору про іпотечний кредит №326-К-Ю від 20.06.2008р. згідно до п.8.1. договору починає свій перебіг з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками та діє до повного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором.
Додатковими договорами до договору про іпотечний кредит №326-К-Ю від 20.06.2008р. сторонами вносились зміни та доповнення до основного договору щодо розміру процентної ставки, порядку та строків здійснення сплати процентів.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги до чинності правочину, що стосуються правомірності його змісту, дієздатності сторін, їх вільного волевиявлення, форми укладеного правочину, реальності передбачуваних правових наслідків.
Частина 1 цієї статті встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону встановлені у статті 215 Цивільного кодексу України, відповідно до якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які передбачені частинами 1 - 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України.
Як стверджує позивач, договір про іпотечний кредит №326-К-Ю від 20.06.2008р. суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки умовами спірного договору визначено отримання кредитних коштів не позичальником, а іншою особою. Також Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітел»вказує на той факт, що кредитний договір не містить всіх істотних умов договору, а саме, строку дії договору.
За таких обставин, позивач дійшов до висновку про наявність правових підстав для звернення до господарського суду з позовними вимогами щодо визнання договору про іпотечний кредит №326-К-Ю від 20.06.2008р. недійсним у судовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 345 Господарського кодексу України встановлено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов’язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов’язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
З правового аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що однією із основних ознак кредитного договору є цільовий характер коштів, які отримані в кредит.
Так, умовами договору про іпотечний кредит №326-К-Ю від 20.06.2008р., а саме, п.1.2. договору встановлено, що кредит надається позичальнику на наступні цілі: придбання вбудовано-прибудованого приміщення за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Горлівського міського нотаріального округу ОСОБА_1. 20 червня 2008р., розташованого за адресою: Донецька область, м.Горлівка, вул.60 років СРСР, буд. 63.
Згідно з п.2.1. кредитного договору, видача кредиту на цілі, визначені п.1.2. цього договору, здійснюється одноразово шляхом перерахування на поточний рахунок продавця нерухомого майна –ОСОБА_2 НОМЕР_1, відкритий в Горлівській філії АБ «Брокбізнесбанк», МФО 394578, ІНН 2392714084.
Тобто, спірний договір було укладено з метою оплати нерухомого майна, придбаного позичальником у продавця - ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу.
На виконання умов спірного договору відповідач перерахував ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 1746000грн.00грн., про що свідчить наявне у матеріалах справи платіжне доручення №1740 від 20.06.2008р.
Зі змісту вказаного платіжного документу вбачається, що в графі «призначення платежу»зазначено «згідно кредитного договору № 326-К-Ю від 20.06.2008р. та договору купівлі-продажу від 20.08.2008р. Сплата за купівлю нерухомості по вул. 60 років СРСР, буд.63».
За приписами статей 6 та 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. При цьому, статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Слід зазначити, що договір про іпотечний кредит №326-К-Ю від 20.06.2008р.був підписаний сторонами без зауважень та заперечень та скріплений печатками сторін.
Таким чином, положеннями спірного договору сторони самостійно за взаємною згодою визначили умови та порядок надання кредиту позичальнику у відповідності до мети надання кредитних коштів.
Крім того, як правомірно зазначено судом першої інстанції, приписами норм чинного законодавства не заборонено здійснення перерахування грошових коштів за кредитним договором безпосередньо не позичальнику, а особі визначеній позичальником як отримувач коштів, в рахунок оплати за товари, роботи, послуги та інше.
Що стосується посилань скаржника на те, що спірним договором не передбачена така істотна умова як строк дії договору, то судом апеляційної інстанції вони не беруться до уваги з підстав їх необґрунтованості.
Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Наведена норма закону кореспондується зі ст.180 Господарського кодексу України, за приписами якої, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Статтею 631 Цивільного кодексу України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов’язки відповідно до договору.
За приписами статті 251 цього кодексу строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, право чином або рішенням.
Відповідно до ст.252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Як зазначалося вище, сторони договору про іпотечний кредит №326-К-Ю від 20.06.2008р. у пункті 8.1. договору узгодили, що даний договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторонами та діє до повного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором.
Проте, як стверджує заявник апеляційної скарги, пов’язання моменту закінчення строку дії договору з повним виконанням позичальником своїх зобов’язань не відповідає приписам чинного законодавства, оскільки зобов’язання можуть фактично залишитись не виконаними.
Проте, така правова позиція позивача не ґрунтується на нормах права та є безпідставною.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.
За таких обставин, сторонами при укладенні спірного договору були узгоджені всі істотні умови договору.
Положеннями ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень та обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач не надав до суду належних доказів наявності правових підстав для визнання спірного договору про іпотечний кредит №326-К-Ю від 20.06.2008р. недійсним.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволені позовних вимог.
З огляду на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування судового рішення від 07.06.2010р. у справі №2/117пд колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника –Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітел»м.Горлівка.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітел»м.Горлівка на рішення господарського суду Донецької області від 07.06.2010р. у справі №2/117пд - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 07.06.2010р. у справі №2/117пд - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Р.Г. Новікова
Судді: Р.В. Волков
Н.М. Дучал
Надруковано 5 примірників: 1 –позивачу; 1 –відповідачу; 1 - у справу, 1 - господарському суду; 1 - ДАГС