УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року березня місяця „12" дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Курської А.Г.
Суддів: Горбань В.В.
Шаповалової О.А.
При секретарі: Гребеннікової Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Приватної фірми „Динамо" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3 особи -КП Ялтинське БТІ, відділ по справам неповнолітніх Ялтинської міської ради про визнання недійсним договору, повернення власності із чужого незаконного володіння, за апеляційною скаргою Приватної фірми „Динамо" на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 07 листопада 2006 року,
ВСТАНОВИЛА:
10 травня 2005 року Приватна фірма „Динамо" звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3 особи - КП Ялтинське БТІ, відділ по
справам неповнолітніх Ялтинської міської ради про визнання недійсним договору,
повернення власності із чужого незаконного володіння. Вимоги мотивовані тим, що
13.06.1994 року згідно з договором купівлі-продажу фірма придбала у ТОВ
„Стройцентр" м. Харківа у власність одноповерховий щитовий будинок розміром 6,2 х 6,4
за 800 грн. Оскільки цей будинок не є капітальною будовою, то його державна реєстрація
законодавством не передбачена. Будинок використовувався для підприємницької
діяльності - як гуртожиток для робітників фірми, а в літній період - для розміщення
відпочиваючих. У зв'язку з проведенням будівельних робіт в м. Ялта на підставі Договору
з виконавчим комітетом Сімеїзської селищної ради від 7 березня 1995 року, згідно з яким
фірмі було передано земельну ділянку в оренду до 2000 року в с Берегове, зазначений
будинок весною 1995 року був транспортований з м. Харківа і встановлений за адресою: АДРЕСА_1, по сусідству з домоволодінням відповідачів. 12 червня 1997 року
між фірмою „Динамо" та відповідачами було укладено договір, згідно з яким були взяті
зобов'язання по несенню сумісних витрат з обслуговування комунікацій та
електромереж, прилеглих до власності будинку фірми „Динамо" і домоволодінню
відповідачів. За проханням відповідачки ОСОБА_1 домоволодіння її неповнолітнього
сина та належний фірмі будинок з метою захищенності земельної ділянки та для більш
естетичного вигляду були огороджені в 2001 році кам'яною огорожею. Прохід до
щитового будинку ПФ „Динамо" -здійснювався через хвіртку в огорожі. У травні 2002
року співробітниками фірми „Динамо" було встановлено, що відповідачі заблокували
хвіртку та здійснили самозахват будинку, що належав фірмі на праві власності; звільнити
прохід до будинку та повернути його у користування власникам відповідачі відмовилися.
Позивач просив зобов'язати відповідачів повернути ПФ „Динамо" дерев'яний щитовий
будинок і не перешкоджати в коиристуванні цим будинком. В процесі розгляду справи
представник позивача уточнив позовні вимоги, зазначив, що при розгляді справи стало
відомо про існування договору купівлі-продажу від 4.09.1997 року, згідно з яким ОСОБА_1, ОСОБА_2 продали, а ОСОБА_4 придбав у власність цілий житловий будинок
Справа № 22-1597/2007 р Головуючий в 1 інстанції Білюнас В.Ю.
Доповідач Горбань В.В.
2
АДРЕСА_1 та в користування земельну ділянку площею 1346 кв.м., на якій розташовані: житловий будинок літ. „А", сарай літ. „Б", сарай літ. „В", літня кухня літ. „Г, сарай літ. „Д", сарай літ. „Е", душ літ. „К", туалет літ."3", літня кухня літ. „Ж", гараж літ. „Л". Вказує, що правоустановчим документом для реєстрації будинку в КП БТІ було свідоцтво про право власності на житло. Однак в зазначенному свідоцтві відсутні такі будівлі, як сараї літ. „Б", „В", „Д", „Е", літні кухні літ. „Г", „Ж"., душ літ. „К", туалет літ. „З". Таким чином, ці будівлі є самовільними, на них немає правоустановчих документів, і реєстрація БТІ була зроблена за заявою ОСОБА_1 незаконно. Вважає, що договір купівлі-продажу від 04.09.1997 року в частині відчуження літньої кухні літ. „Ж" повинен бути визнаний недійсним, оскільки відповідачі не набули на нього права власності, цей будинок є власністю фірми „Динамо" та знаходиться на їх балансі, про що свідчать документи в матеріалах справи. Просить визнати в цій частині договір купівлі-продажу недійсним, зобов'язати відповідачів повернути ПФ „Динамо" дерев'яний щитовий будинок і не чинити перешкод щодо його користування, володіння та розпорядження, вільного проходу до нього.
Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 07.11.2006 року в задоволенні позову Приватної фірми „Динамо" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, 3 особи - КП Ялтинське БТІ, зацікавлена особа - відділ по справам неповнолітніх Ялтинської міської ради про визнання недійсним договору, повернення власності із чужого незаконного володіння відмовлено.
В апеляційній скарзі Приватна фірма „Динамо" просить скасувати рішення суду з ухваленням нового про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, на неповне з'ясування обставин, які мають суттєве значення для розгляду справи, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
У запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідачів просить рішення суду залишити без змін, вважає його законним, а апеляційну скаргу відхилити як необгрунтовану.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, вислухавши пояснення відповідачки, її представника та представника позивача, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог та їх недоведеності. При цьому суд визнав встановленим, що позивачем не надано доказів про належність йому на праві власності споруди літер „Ж", тому його позов не підлягає задоволенню.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України позивач не надав доказів, які б могли спростувати висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції.
Довід апеляційної скарги про те, що відповідачі не надали доказів, які б підтверджували факт належності їм літеру „Ж", колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки спростовується матеріалами справи, зокрема свідоцтвом про приватизацію жилого приміщення від 21.11.1994, року та технічним паспортом на дане жиле приміщення (а.с. 141, 144).
Згідно зі ст. 1 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" при приватизації наймачам передаються у власність разом із жилим приміщенням належні до них господарські споруди і приміщення (підвали, сараї тощо).
3
Зі змісту свідоцтва про право власності на житло вбачається, що характеристика будинку і його споруд приведени в технічному паспорту, який є складовою частиною даного свідоцтва.
Із даних, які містяться у технічному паспорту, слідує, що при приватизації спірного будинку у власність ОСОБА_1 і ОСОБА_2 разом з будинком були передані господарські споруди і приміщення, у тому числі і спірний об'єкт літер „Ж".
Дане свідоцтво про право власності на житло і технічний паспорт ніким не оспорені і не визнані недійсними.
З матеріалів справи вбачається, що при укладенні договору купівлі-продажу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було відчужено житловий будинок з господарськими спорудами, який належав їм на підставі свідоцтва про власності на житло від 21.12.1994 року. Рішенням Ялтинського міського суду від 30.09.2002 року договір купівлі-продажу визнаний дійсним, і за ОСОБА_4 визнано право власності на домоволодіння АДРЕСА_1.
Приймаючи до уваги дані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем не надано доказів про те, що спірна споруда літер „Ж" належить ПП "Динамо" на праві власності.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд неповно з'ясував обставини справи та не дав належної оцінки доказам позивача, а тому необгрунтовано відмовив у задоволенні позову, є безпідставними.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам згідно зі ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а в рішенні навів переконливі доводи на обгрунтування своїх висновків.
Інші доводи апеляційної скарги не містять достатніх правових підстав для скасування рішення суду.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Приватної фірми „Динамо" відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 07 листопада 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.