Справа № 2а-119 / 11

ПОСТАНОВА

IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 лютого 2011 року                                                                                         м.Сторожинець

          Суддя  Сторожинецького районного суду

                                                                               Чернiвецької областi  Якiвчик I.В.

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Сторожинецькому районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни

встановив:

Позивач звернулася в суд iз позовом до відповідача про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни зазначивши, що вона належать до громадян на яких поширюється статус дітей війни у відповідності до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який вступив в законну силу з 01.01.2006 року. З цього ж числа їй повинні були нараховувати та виплачувати щомісячно соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак починаючи з 2006 року такі виплати не проводились з огляду на те, що Верховна Рада своїми Законами призупинила дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а Законом «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 6 зазначеного Закону викладено в новій редакції, де право на отримання державної соціальної допомоги дітям війни обмежено. Однак 09 липня 2007 року і 22 травня 2008 року Конституційний суд України визнав неконституційним положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в частині зупинення і обмеження виплати соціальних допомог дітям війни.

З огляду на те, що державні соціальні гарантії не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, а згідно вимог ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії не одержані з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, позивач просила суд зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2007-2010 роки в сумі 7692,00 а також визнати відмову в нарахуванні неправомірною.

Ухвалою судді від 14.01.2011 року по справі відкрито скорочене провадження у відповідності до положень ст.183-2 КАС України.

Відповідач на виконання ухвали судді направив до суду заперечення на позов, згідно якого вимоги не визнав з огляду на те,   що на час подачі заяви позивачами пропущено строки звернення до суду, Управління Пенсійного фонду в Сторожинецькому районі не може бути відповідачем по цій справі, а виплата підвищення до пенсії виплачувалась у відповідності до норм чинного законодавства України в т.ч. Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.

Вивчивши докази якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, оцінивши повідомлені позивачем і відповідачем обставини, суддя на пiдставi аналiзу встановлених фактичних обставин справи i вiдповiдних їм правовiдносин знаходить, що є достатньо підстав прийняти законне та обгрунтоване судове рішення.

Так відповідно до ст.1 Закону України від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни",  дитиною війни є особа яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Таким чином позивач ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року і являється громадянкою України, є дитиною війни, а тому їй згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року мала би виплачуватися щомісячна грошова надбавка до пенсії або інших грошових утримань чи допомог в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Однак      пунктом 12 статті 71 Закону України від 19.12.2006 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік",  Верховна Рада України  на 2007 рік зупинила дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Дана зупинка тривала до 9 липня 2007 року тобто до того часу коли Конституційний суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 визнав такими що не відповідають Конституції України п.12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням  статті 111 цього Закону, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Таким чином очевидним є те, що на 2006 рік та на першу половину 2007 року (до 9 липня)  виплату щомісячної соціальної підтримки дітям війни, а отже і позивачу по справі, було зупинено, а починаючи з 9 липня 2007 року позивач мала право на отримання вказаної грошової підтримки в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, котра відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлена в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З урахуванням цього, позовні вимоги в частині здійснення перерахунку і виплати щомісячної соціальної допомоги дітям війни за 2007 рік,  підлягають задоволенню за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, Верховна Рада України виклала статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в новій редакції де розмір підвищення до пенсії дітям війни визначався з 01.01.2008 року в розмірі надбавки встановленої для учасників війни. Але Конституційний Суд України своїм рішенням № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнав таким що не відповідає Конституції України зазначений вище пункт 41 Закону, яким внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а отже починаючи з 22.05.2008 року позивач як дитина війни мала також право на отримання грошової допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Тобто позовні вимоги в частині перерахунку і виплати щомісячної соціальної допомоги дітям війни за 2008 рік,  підлягають задоволенню за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

На 2009-2010 роки жодними Законами України не змінювалися положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а виплата допомоги позивачу здійснювалась не в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а в меншому розмірі, який визначався відповідними постановами Кабінету Міністрів України.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В статті 22 Коституції України зазначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист.

Виходячи з цього очевидним є те, що при визначенні позивачу підвищення до пенсії не підлягають застосуванню постанови Кабінету Міністрів України на які посилається відповідач, управління Пенсійного Фонду України в Сторожинецькому районі, виходячи із конституційних норм та пріоритетності  законів над підзаконними актами, зважаючи на те, що вказані постанови істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.

Відповідно позовні вимоги в частині нарахування і забезпечення виплати щомісячної соціальної допомоги дітям війни за 2009 – 2010 роки, підлягають задоволенню за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року включно.

Вирішуючи питання щодо обгрунтованості заперечень на позов відповідача, вбачається відсутність підстав для застосування до вимог позивача шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду визначеного частиною другою статті 99 КАС України, на які посилається відповідач і які він просить застосувати, виходячи з таких міркувань.

Дійсно, відповідно до положень ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Прохаючи про застосування цього строку, відповідач посилається, при цьому,  на те що перерахунок пенсії в зв’язку з призначенням надбавок проводиться автоматизованим способом без офіційного звернення (заяви) пенсіонера про призначення надбавок.

Погоджуючись із вказаним твердженням, який відповідає закону, суд виходить крім того і з того, що згідно зі статтею 6  Закону «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни була встановлена не пенсія,  а щомісячна грошова надбавка до пенсії.

Згідно положень ч.6 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до прийняття відповідного закону до пенсій передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення», а згідно ст.87 вказаного Закону суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Статтею 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Виходячи з цього та беручи до уваги, що строки в даному випадку не застосовуються, а інші заперечення відповідача, є безпідставними знаходжу, що вимоги позивача як вже було зазначено, підлягають задоволенню частково.

Частковість задоволення вимог позивача полягає в тому що в суді не знайдено підстав для задоволення вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача на виплату 7692 грн., оскільки в суді встановлено, що у вказаних періодах, позивачу нараховувалась та виплачувалась соціальна допомога згідно відповідних нормативних актів які приймались в тому числі і Кабінетом Міністрів України  з метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян. А тому з урахуванням цих виплат, не представляється можливим визначити конкретну суму яку необхідно виплатити позивачу та крім того визначення сум виплати не належить до компетенції суду.

Керуючись ст.ст. 9,11 71,99,159, 160, 163, 183-2 КАС України, ст.ст.1, 6  Закону України «Про соціальний  захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», рішенням Конституційного суду України № 6рп/2007 від 9 липня 2007 року, рішенням Конституційного суду України  № 10-рп/2008, п.6 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.81, 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»,  суддя

ПОСТАНОВИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Сторожинецькому районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни з виплати підвищення до пенсії, задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі щодо виплати позивачу щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду в Сторожинецькому районі, Чернівецької області, що знаходиться в м.Сторожинець, Чернівецької області вул.Лопуляка, 6  провести перерахунок та виплату з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, а також з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року,  підвищення до пенсії ОСОБА_2 у розмірі 30 (тридцять)  відсотків мінімальної пенсії за віком на підставі положень статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням вже нарахованих та виплачених сум.  

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо апеляційна скарга не була подана. Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Вінницького апеляційного, адміністративного суду через Сторожинецький районний суд протягом 10 днів з дня її проголошення.

 СУДДЯ: