Справа N 1-168/10

В И Р О К

IМЕНЕМ  УКРАЇНИ

05 січня 2011 року                                                                                     м.Сторожинець

                                                                              Сторожинецький районний суд,

                                                                              Чернiвецької областi., в складі

                                      головуючого суддi  Якiвчика I.В.

                                       при секретарi           Гулей М.Г.

                                       за участю:

                                                прокурора       Юрчишина Ю.В., Зарубайко Н.І.

розглянувши у вiдкритому судовому засiданні в залi суду в мiстi Сторожинець справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця i жителя АДРЕСА_1, Чернiвецької областi, громадянина України, українця, освiта середня, не працюючого, не одруженого, ранiше неодноразово судимого,  в скоєннi злочину, що передбачений ч.1 ст.122 КК України,

встановив:

ОСОБА_3 17 лютого 2010 року біля 23,00 години в будинку ОСОБА_4, що в АДРЕСА_1, Чернівецької області, перебуваючи в нетверезому стані, в ході суперечки яка виникла між ним та громадянином ОСОБА_5 з приводу нікчемної причини,  наніс громадянину ОСОБА_5 декілька ударів кулаком по обличчю в область носа та лобної частини голови і один удар порожньою пляшкою з-під горілки по потиличній ділянці голови, а в подальшому на подвір’ї цього будинку наніс ще декілька ударів ногами по тулубу, в результаті чого ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

Пiдсудний ОСОБА_3 свою вину в скоєннi злочину визнав частково i в судовому  засiданнi показав, що 17.02.2010 року він під час гри в карти в будинку ОСОБА_4 наніс ОСОБА_5 декілька ударів кулаком по обличчю, але потерпілого пляшкою не бив, на пляшці відбитків його пальців не виявлено, на вулиці він також потерпілого не бив. Тобто наніс останньому тільки легкі тілесні ушкодження. Бив потерпілого через неправильну орієнтацію того. В скоєному не розкаявся. Від виступу в дебатах та останнього слова відмовився.

Крiм часткового визнання пiдсудним своєї вини його вина в скоєному доведена показами потерпiлого та свідка даними ними в суді та матерiалами кримiнальної справи.

Так, потерпілий ОСОБА_5 в суді показав, що він виставив могорич своєму односельчанину ОСОБА_4 за картоплю яку той обіцяв йому дати. В будинку ОСОБА_4 при вживанні горілки його побив ОСОБА_3 за те, що він не хотів купляти ще одну пляшку спиртного напою. ОСОБА_3 вдарив його кулаком декілька раз та порожньою пляшкою по голові. Від цього у нього паморочилося в голові і текла кров. Внаслідок побиття у нього був струс мозку, та перелом лобної ділянки голови, зачеплені нерви. Він довго лікувався і в даний час ще лікується. Він погано розмовляє і в даний час готує документи для призначення йому групи інвалідності. До підсудного матеріальні претензії він має але ці претензії він заявить пізніше. Підсудного він не прощає і просить покарати його у відповідності до законодавства.

Свідок ОСОБА_4 будучи допитаним в судовому засіданні, суду показав, що в лютому місяці 2010 року він запросив до себе додому ОСОБА_3 та ОСОБА_5 В будинку вони пили горілку і грали в карти. В подальшому він побачив як ОСОБА_3, по невідомій причині, вдарив ОСОБА_5 в обличчя кулаком і коли потекла кров він пригрозив ОСОБА_3, що викличе міліцію і вийшов з будинку, а коли через деякий час знову зайшов в будинок то побачив побитого в крові ОСОБА_5 та осколки розбитої пляшки. Коли його гості розійшлися, він ліг спати і під ранок почувши стук у двері впустив до хати побитого ОСОБА_5, а на вулиці бачив кров та дерев’яну палицю якою напевно ОСОБА_3 бив ОСОБА_5

Письмовими доказами по справі також доведено вину підсудного в умисному нанесенні потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Так з висновків експертів вiд 10.03.2010 року (а.с.105) та від 24.03.2010 року (а.с.110) вбачається, що потерпiлий отримав як легкі так і середньої тяжкостi тiлеснi  ушкодження. При цьому до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень відносяться вдавлений перелом передньої пластини фронтальної пазухи лобної кістки, забій головного мозку та «плоска» субдуральна гематома, природою виникнення яких ймовірніше є ті які відповідають показанням потерпілого ОСОБА_5 і свідка ОСОБА_4. В результаті нанесених тілесних ушкоджень потерпілий лікувався стаціонарно.

Згідно протоколу очної ставки між свідком ОСОБА_4 та підсудним ОСОБА_3 (а.с.35), свідок підтвердив свої показання дані на досудовому слідстві щодо обставин побиття потерпілого та кількості і характеру ударів нанесених ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_5

Відповідно до протоколів відтворення обстановки і обставин події (а.с. 40) та фототаблиць до них,  свідок ОСОБА_4 (а.с.40) та потерпілий ОСОБА_5 (а.с.46), за участю понятих, відтворили  обставини побиття ОСОБА_3 потерпілого ОСОБА_5

Аналiзуючи докази вини пiдсудного ОСОБА_3 в їх  сукупностi, суд дiйшов висновку про те, квалiфiкацiя його дiй за ознаками ст. 122 ч.1 КК України в судовому  засiданнi  знайшла своє  пiдтвердження, так як пiдсудний  дiйсно умисно нанiс потерпiлому ОСОБА_5 середньої тяжкостi тiлесні  ушкодження,  що спричинило тривалий розлад здоров'я.

              При цьому суд вважає, що не невизнання пiдсудними своєї вини, щодо  нанесення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень, а визнання  тільки нанесення легких тілесних ушкоджень є своєрiдним методом  захисту пiдсудного, який він обрав маючи на метi уникнути вiдповiдальностi за вчинений злочин, що підтверджується встановленими в  судовому  засiданнi фактичними обставинами справи, а саме.

При судово-медичному обстеженні у потерпілого було виявлено вдавлений перелом передньої пластини фронтальної пазухи лобної кістки, забій головного мозку та «плоска» субдуральна гематома, які і є тими тілесними ушкодженнями які відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Всі інші тілесні ушкодження, які виявлені у потерпілого, відносяться до легких тілесних ушкоджень, це і садно тімяно-потиличної ділянки ліворуч, синці грудної клітки та крижової ділянки, синці і садна обличчя, закритий перелом спинки носа та закритий перелом Х ребра зліва.

Визнаючи себе винним в нанесенні потерпілому декількох ударів кулаком в обличчя, підсудний тим самим викриває себе в нанесенні саме середньої тяжкості тілесних ушкоджень оскільки ті тілесні ушкодження які відносяться до середніх знаходяться безпосередньо в області лицьової і лобної ділянки потерпілого, а легкі тілесні ушкодження знаходяться в інших частинах тіла потерпілого

При цьому за висновком експерта, середньої тяжкості тілесні ушкодження ймовірніше виникли так як показують потерпілий ОСОБА_5 і свідок ОСОБА_4, а тому відповідно середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження виникли саме від ударів нанесених підсудним потерпілому спереді в обличчя.

Обираючи вид та мiру покарання суд враховує суспiльну небезпеку скоєного пiдсудним злочину, вчинений злочин вiдноситься до злочинiв середньої тяжкостi, а також данi про його особу - пiдсудний по мiсцю проживання характеризується негативно, ранiше неодноразово судимий і судимості не погашені, в скоєному не розкаявся, вину в нанесенні потерпілому тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості не визнав але визнав нанесення декількох ударів, що призвело до тілесних ушкоджень.

До обтяжуючих вину пiдсудного обставин суд відносить скоєння злочину в стані алкогольного сп’яніння, що підтверджено показаннями потерпілого і свідка ОСОБА_4

Пом’якшуючих вину пiдсудного обставин судом не встановлено.

Враховуючи тяжкiсть злочину, який вiдноситься до злочинiв середньої тяжкостi, а  також особу винного який за мiсцем проживання характеризується негативно, свою вину не визнає, раніше неодноразово судимий і судимості не погашені, суд знаходить, що підсудному необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі з ізоляцією його від суспільства, що на думку суду  буде необхiдним i  достатнiм для виправлення пiдсудного та попередження нових злочинiв.

             На пiдставi ст.ст.321-323 КПК Украiни, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним в скоєннi злочину передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому  мiру покарання у виглядi 2 (двох) років, шести місяців позбавлення  волi,  в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Вiдбування покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з 17 березня 2010 року, тобто з часу його затримання.

Мiру запобiжного заходу, тримання під вартою в слідчому ізоляторі, залишити до вступу вироку в законну силу.

На вирок суду може бути подана апеляцiя до Апеляцiйного суду, Чернiвецької областi через Сторожинецький районний суд протягом 15 дiб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_3, який утримується під вартою протягом 15 днів з часу вручення йому копії вироку.

                СУДДЯ:  

(підпис)

                      Копія вірна

                 Голова Сторожинецького райсуду                                                     О.О.Казюк