Справа № 2-а-202/11                                                  

  П О С Т А Н О В А

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2011 року                                                  

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого – судді Мальованої-Когер В.В.

при секретарі Коломоєць А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до інспектора ДПСУДАІ УМВС України в Сумській області Місника Ігоря Васильовича   про скасування постанови , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач свої вимоги мотивує тим, що він 18.11.2010 року о 14-40 год. керував  автомобілем ГАЗ д/н НОМЕР_1 по вул.. Привокзальній в м.Суми  та був зупинений відповідачем, який в подальшому склав протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначив, що він – ОСОБА_1. 18.11.2010 року о 14-40 год. керував  автомобілем ГАЗ д/н НОМЕР_1 за шляховим листом по вул.. Привокзальній в м.Суми   немаючи талона про проходження державного технічного огляду, чим порушив вимоги п. 30.2 ПДР. Відповідачем винесено постанову про застосування до нього адміністративного стягнення  серії ВМ1 № 016835  за ст. 121 ч.5 КпАП України та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.. Вважає, що вказана постанова є незаконною, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення, так як правил дорожнього руху він не порушував, у нього не було талону про проходження держтехогляду, оскільки  останній  знаходився в установі , де він працює. Крім того, вважає, що співробітником ДАІ були порушені  і інші процесуальні норми при розгляді питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а це зокрема: не роз’яснені права, не опитані свідки правопорушення, не вирішено заявлені клопотання особи, що притягується до адміністративної відповідальності та інше. Тому, просив  скасувати вказану постанову, як незаконну.

 Позивач в судовому засіданні позов підтримав, просив скасувати постанову інспектора ДПС, як незаконну.

 Відповідач в судовому засіданні проти вимог позивача заперечив, вважав оскаржувану постанову законною та такою що прийнята відповідно до вимог законодавства. Також пояснив, що  18.11.2010 року о 14-40 позивач рухаючись по вул.. Привокзальна в м.Суми та керуючи автомобілем ГАЗ  д/н НОМЕР_1 за  шляховим листом не маючи при цьому талона про проходження державного технічного огляду, чим порушив вимоги п. 30.2 ПДР.     На підставі цього було складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення та прийнята оскаржувана  постанова про накладення адміністративного стягнення у виді мінімального штрафу з урахуванням особи правопорушника, в тому числі його характеризуючи даних, сімейного, матеріального стану та інших обставин, що можуть вплинути на розмір адміністративного стягнення.

    Суд, дослідивши матеріали справи   , заслухавши учасників процесу, свідків, вважає що  заявлені  вимоги  не підлягають  задоволенню,  виходячи  з  наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 18.11.2010 року о 14-40 год. керував  автомобілем ГАЗ д/н НОМЕР_1 за шляховим листом по вул.. Привокзальній в м.Суми   не маючи талона про проходження державного технічного огляду, чим порушив вимоги п. 30.2 ПДР та був притягнутий до адміністративної відповідності за ст. 121 ч.5 КпАП України.  Відповідачем винесено постанову про застосування до нього адміністративного стягнення  серії ВМ1 № 016835  за ст. 121 ч.5 КпАП України та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.. (а.с.9,10)

Згідно з п. 30.2 Правил дорожнього руху на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка, а у правому нижньому кутку переднього вітрового скла транспортного засобу закріплюється талон про проходження технічного огляду.

Як встановлено в судовому засіданні, у позивача  під час керування вищезазначеним автомобілем дійсно був відсутній талон про проходження державного технічного огляду за 2010 рік. Вказана обставина підтверджується як самим позивачем і відповідачем, так і свідками зокрема : ОСОБА_2 (працівник ДАІ) та ОСОБА_3

 Згідно ч.5 ст. 121 КпАП України передбачена відповідальність  водіїв за керування ними транспортними засобами, не зареєстрованими або не перереєстрованими в установленому порядку, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, а також без талона про проходження державного технічного огляду чи з талоном, що не належить цьому засобу або не відповідає вимогам стандарту .

Зі свідчень свідка ОСОБА_2 та пояснень позивача і відповідача вбачається, що дійсно транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1,  у встановленому законом порядку пройшов  державний технічний огляд та Державтоінспекцією був виданий відповідний  талон, але в наявності (згідно п. 30.2  ПДР) його у позивача не було.

Суд вважає, що  у протоколі про адміністративне правопорушення, а також у оскаржуваній постанові чітко вказана суть правопорушення. Під час складання протоколу та винесення постанови відповідачем відносно ОСОБА_1 судом не було встановлено будь-яких процесуальних порушень, чи порушень вимог закону на які посилається позивач у своїй позовній заяві.

 Суд вважає, що жодним чином не спростовані обставини викладені у протоколі та постанові, які оскаржують ся позивачем.

Відповідно до ст.. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна ) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Суд також критично відноситься до показів свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, оскільки останні є зацікавленими особами по справі так як перебувають у родинних і дружніх стосунках з позивачем та по суті правопорушення не могли надати чітких пояснень. Що стосується показів свідка ОСОБА_6, то останній повідомив суду, що про правопорушення , яке вчинив ОСОБА_1 йому відомо зі слів саме позивача, а свідком цього порушення він не був. Тому, суд не приймає його свідчення до уваги..

Під час судового розгляду суд вбачає  наявність складу правопорушення ОСОБА_1, яке передбачене ч.5 ст. 121 КпАП України,  а інших доказів не добуто.  

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

П О С Т А Н О В И В:

    В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

   Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя                            Мальована-Когер В.В.