Судове рішення #1339331


КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

 

 


Справа №22-а-1856/07                                                 Головуючий суддя у 1-й інстанції: Копитова О.С.

                                                                                                                 Суддя-доповідач: Межевич М.В.

 

                                      ПОСТАНОВА                                        

                                                Іменем  України

 

26 листопада  2007 року                                                                           м. Київ

 

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Межевича М.В., суддів Бараненка І.І. та Маслія В.І., при секретарі Ковальчук А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції міста Києва та Товариства з обмеженою відповідальністю «3 Тек» на постанову господарського суду м. Києва від 16 лютого 2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «3 Тек» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а:

У липні 2006 року Товариства з обмеженою відповідальністю «3 Тек» (далі – позивач, ТОВ «3 Тек») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції міста Києва(далі – відповідач, ДПІ м. Києва) про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002642302/1, № 0002622302/1 та № 0002632302/1 від 02.06.2006 року.

Постановою господарського суду м. Києва від 16 лютого 2007 року позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002632302/1 від 02.06.06 року;   скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002642302/1 від 02.06.2006 року в частині визначення ТОВ «3Тек» до сплати суми штрафних санкцій в розмірі 4 282 грн., в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ДПІ у Печерському районі м. Києва та ТОВ «3Тек» подали апеляційні скарги, в яких просять: ДПІ м. Києва - скасувати постанову суду першої інстанції  в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення суду, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, в іншій частині постанову залишити без змін; ТОВ «3Тек» - скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

В судове засідання апеляційної інстанції представники сторін не з»явилися, про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони за відомою суду адресою повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «3Тек» підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ДПІ у Печерському районі м. Києва задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.        

Як встановлено судом першої інстанції в термін з 03.04.2006 року по 13.04.2006 року відповідачем була проведена виїзна позапланова документальна перевірка повноти нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість ТОВ «3Тек» при взаємодії з ТОВ «Снек» за період з 01.01.2004 по 01.04.2004 року.

За результатами перевірки, 17.04.2006 року було складено Акт №146/23-2/31866380, на підставі якого відповідачем 26.04.2006 року були винесені податкові повідомлення-рішення, які відповідач після оскарження позивачем залишив без зміни, а саме:

№0002632302/1, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 600 243,00 грн., з яких 400162,00 грн. - основний платіж,         200 081,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

№0002622302/1, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 467349,00 грн., з яких 311 566,00 грн. - основний платіж, 155 783,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

№0002642302/1, яким позивачу було визначено суму бюджетного відшкодування, яка підлягає поверненню позивачем до бюджету - 8563,00 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 4282 грн.

З акту перевірки вбачається, що 08.01.2004 року між ТОВ «3Тек» та ТОВ «Снек» було укладено договір № 08/01/04 на загальну суму 1920776,84 грн., в т.ч. ПДВ-320129,48 грн. і що за результатами господарської операції по зазначеному договору ТОВ «Снек» виписало позивачу податкові накладні на вказані суми.

Також судом встановлено та підтверджується матеріалами справи: що позивач за вказаний товар розрахувався в повному обсязі; що суми податку на додану вартість за перевіреними судом податковими накладними позивач відніс до податкового кредиту, зокрема в січні віднесено 162815,14 грн., в лютому 105413,32 грн., в березні 51901,02 грн., а суму витрат 1600647,36 грн. за придбання товарно-матеріальних цінностей за вказаним договором до валових витрат; що зазначені операції відображені позивачем в книзі обліку придбання товарів робіт, послуг за відповідний період та включені до декларацій з податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2004 року та декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2004 року і що в подальшому позивач коригував свої податкові зобов'язання з податку на додану вартість та за рахунок коригувань за зазначеними операціями у січні до податкового кредиту віднесено 159926, 0 грн., за лютий 102975,0 грн., за лютий 48665,0 грн.

В обґрунтування правомірності здійснення податковою інспекцією нарахування зобов»язань з податку на додану вартість відповідач посилається на рішення  Голосіївського районного суду м. Києва від 15.06.2005 року у справі №2-3373/13, яким   визнані недійсними: статут, установчий договір та реєстраційні документи ТОВ «Снек» від дати державної реєстрації; реєстрацію ТОВ «Снек» в якості платника ПДВ від дати реєстрації; Свідоцтво платника ПДВ №36085469 від дати його видачі; первинні бухгалтерські документи та податкові накладні з реквізитами ТОВ «Снек», ЄДРПОУ 32619940 (накладні, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі, рахунки - фактури, акти прийому - передачі векселів, векселі та інше) також від дати їх складання. Тобто, за твердженням податкової інспекції позивачем в порушення п.п. 7.2.4 п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»  від 03.04.97 р. № 168/97- ВР (далі – Закон про ПДВ) було віднесено до податкового кредиту ПДВ у сумі 320192,48 грн., сплаченого суб»єктом підприємницької діяльності ТОВ «Снек», реєстраційні та бухгалтерські документи якого в судовому порядку визнані недійсними з дати їх складання (реєстрації), завищено суму бюджетного відшкодування на суму 8 563 грн., а також в порушення п.п. 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено податкові зобов»язання з податку на прибуток на суму 400 162 грн.

Судова колегія вважає безпідставними такі доводи відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи позивач вступив у правовідносини з ТОВ «Снек» на підставі договору, дійсність якого сьогодні не ставиться під сумнів і в Акті перевірки відсутні дані про неправильне визначення бази оподаткування операцій з поставки, які вчинялись на підставі цього договору, як і відсутні в цьому Акті зауваження до змісту податкових накладних.

Більше того, як свідчать матеріали справи на дату укладення договорів між позивачем та ТОВ «Снек» і на дату видачі податкових накладних останнє перебувало на податковому обліку як платник ПДВ.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ  право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку  у порядку, передбаченого ст. 9 Закону.

Отже, на час здійснення вказаних господарських операцій за вказаним договором ТОВ «Снек» було належним чином зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджувалось виданим 18.10.2003 року ДПІ у Солом»янському районі м. Києва свідоцтвом № 36085469 про реєстрацію платника податку на додану вартість. На підставі виданих ТОВ «Снек» податкових накладних позивач формував податковий кредит  відповідно до положень підпункту 7.2.1 пункту 7.2 та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення № 000264230                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   2/1 від 02.06.06 року підлягає скасуванню в повному обсязі

Оскільки вищевикладеним спростовується нарахування основної податкової заборгованості, то рішення відповідача про застосування штрафних санкцій в розмірі 4 282 грн. є також незаконним та повинно бути скасоване.

Що стосується, податкового повідомлення рішення № 0002622302/1, яким позивачу було визнано суму податкового зобов»язання з податку на додану вартість в сумі 467349,00 грн.. з яких 311 566,00 грн. – основний платіж, 155 783,00 – штрафні (фінансові санкції) санкції, то воно також підлягає скасуванню, з врахуванням того, що воно прийнято з порушенням пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яка передбачає обов»язковою умовою включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) в складі ціни за товари (роботи, послуги),  є наявність податкової накладної, виданої продавцем.

Як вбачається з матеріалів справи, що податковий кредит позивача за січень, лютий, березень 2004 року був формований на підставі податкових накладних отриманих від        ТОВ «Снек», яке було на момент їх видачі зареєстровано у встановленому податковим законодавством порядку як платник податку на додану вартість і йому відповідно до законодавства було надано право на видачу податкових накладних.

Наведене свідчить про те, що у позивача були усі законні підстави для включення до податкового кредиту сум, підтверджених податковими накладними і що відповідач, діючи всупереч ч. 2 ст. 19 Конституції України, неправомірно та безпідставно здійснив нарахування позивачу зобов»язань з податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача також не було підстав для донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток та, відповідно, для застосування штрафних санкцій.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем було віднесено до складу валових витрат суми витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей за договором з ТОВ "Снек" від 08.01.2004 року на суму 1600647,36 грн. та включено зазначені суми до декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2004 року.

При цьому суд правомірно не прийняв до уваги твердження відповідача з приводу того, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва визнані недійсними всі первинні документи, зокрема і видаткові накладні, т.я. підставно вважав, що сам факт здійснення платником податків витрат не може бути підтверджений лише  видатковими накладними, оскільки сам законодавець обмежуючи перелік  складу  валових   витрат,     зазначає про необхідність їх підтвердження розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Факт же перерахування коштів за отриманий від ТОВ „Снек" товар підтверджується матеріалами справи, встановлений в акті перевірки та не заперечується відповідачем, що дає підстави стверджувати про наявність валових витрат позивача в сумі 1600647,36 грн. в першому кварталі 2004 року.

Інших доказів, крім визнання недійсними первинних документів на підтвердження безпідставності віднесення сум витрат понесених платником податків до валових відповідачем, всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано, зазначені витрати повністю відповідають визначенню валових зазначених в законі та не підпадають під жодне з встановлених обмежень.

Отже, вірно встановивши фактичні обставини справи та проаналізувавши чинне податкове законодавство, яке регулює спірні правовідносини, в т.ч. пп. 2.1.1 п.2.1 ст. 2  Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"  та п. 3.1 ст. 3; п. 4.1 ст. 4; п. 5.1.,  пп. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.11 ст. 5  Закону України „Про оприбуткування прибутку підприємств», господарський суд м. Києва дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток та відповідно для застосування штрафних санкцій, а вимоги позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0002632302/1 вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції на підставі оцінки всіх зібраних по справі доказів дійшла висновку про те, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень діяв всупереч  ч. 2 ст. 19 Конституції України.

         Оскільки постанова господарського суду м. Києва від 16.02.2007 року не  відповідає вимогам ст. 159 КАС України, то колегія суддів рахує необхідним: відповідно до вимог   ст. 202 КАС України її скасувати та постановити нову постанову про задоволення позовних вимог ТОВ «3 Тек» повністю і відповідно до вимог ст. 200 КАС України в задоволенні апеляційної скарги ДПІ у Печерському районі м. Києва відмовити.       

         Керуючись ст.ст. 159, 160, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів

 

п  о  с  т  а  н  о  в  и  л  а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва  залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «3 Тек» задовольнити.

Постанову господарського суду м. Києва від 16.02.2007 року скасувати в частині відмови в задоволенні позову до Державної податкової інспекції м. Києва про скасування податкового повідомлення–рішення № 002622302/1 від 02.06.06 року та податкового повідомлення-рішення № 0002642302 від 02.06.06 року в частині визначення суми бюджетного відшкодування  - 8 563,00грн.

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «3 Тек» в повному обсязі: скасувати податкове повідомлення–рішення № 002622302/1 від 02.06.06 року та податкове повідомлення-рішення № 0002642302 від 02.06.06 року в частині визначення суми бюджетного відшкодування  - 8 563,00грн. 

В решті постанову господарського суду м. Києва від 16.02.2007 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

 

    Головуючий:

 

    Судді:

 

 

 

 




КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

 


Справа: №22-а-1856/07                                                Головуючий суддя у 1-й інстанції: Копитова О.С.

                                                                                                                 Суддя-доповідач: Межевич М.В.                                

 

                                      ПОСТАНОВА                                        

                                                Іменем  України

                            (вступна та резолютивна частини)  

 

26 листопада  2007 року                                                                           м. Київ

 

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого – судді Межевича М.В., суддів Бараненка І.І. та Маслія В.І., при секретарі Ковальчук А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції міста Києва та Товариства з обмеженою відповідальністю «3 Тек» на постанову господарського суду м. Києва від 16 лютого 2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «3 Тек» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень.

         Керуючись ст.ст. 159, 160, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів

 

п  о  с  т  а  н  о  в  и  л  а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва  залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «3 Тек» задовольнити.

Постанову Господарського суду м. Києва від 16.02.2007 року скасувати в частині відмови в задоволенні позову до Державної податкової інспекції м. Києва про скасування податкового повідомлення–рішення № 002622302/1 від 02.06.06 року та податкового повідомлення-рішення № 0002642302 від 02.06.06 року в частині визначення суми бюджетного відшкодування  - 8 563,00грн.

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «3 Тек» в повному обсязі: скасувати податкове повідомлення–рішення № 002622302/1 від 02.06.06 року та податкове повідомлення-рішення № 0002642302 від 02.06.06 року в частині визначення суми бюджетного відшкодування  - 8 563,00грн. 

В решті постанову Господарського суду м. Києва від 16.02.2007 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

 

    Головуючий: 

    Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація