КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22а-1931/07

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

2 листопада 2007 року                                                                         м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого  судді                        Денісова А.О.

суддів:                                             Бистрик Г.М.

                                                                 Межевича  М.В.

при секретарі                                 Мальцевій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва на постанову господарського суду міста Києва у справі за позовом ТОВ «Виробничо-дистриб’юторська компанія «Княжий град» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про визнання недійсним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою господарського суду м. Києва від 20 березня 2007 року частково задоволено позов ТОВ «ВДК «Княжий град». Визнано недійсним та скасовано рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 5.12.06 р. № 0008182305/0.

На вказану постанову ДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просила зазначене рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенніпозову з тих підстав, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права.

Суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідач мав довести, що до каси підприємства надійшла готівка у розмірі 148 698,32 грн., яка на порушення вимог п.2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» не була  оприбуткована. Однак доказів щодо правомірності прийнятого рішення ДПІ суду не надала.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача не міг пояснити, як була нарахована сума готівки в розмірі 148 698,32 грн., а також чому ДПІ не взяла до уваги Z-звіти №№ 0001 – 0013 на вказану вище суму

Судом першої інстанції також було встановлено, що 22.12.2005 після  заміни блоку фіскальної пам'яті та відновлення фіскальних сум по РРО "КРОХА" особою, яка проводила вказану заміну блока, були роздруковані Z-звіти №№ 0001 - 0013 на загальну суму 148 698,32грн. за період роботи, що передував виходу РРО з ладу. Вказані дії були виконані відповідно до вимог пп.4.9 п.4 «Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)». Зазначені у Z-звітах суми готівки у розмірі 148 698,32 грн. надійшли до каси позивача за період з 23.05.2003 по 22.12.2005 та були оприбутковані підприємством у день їх фактичного надходження, а тому твердження ДПІ про їх не оприбутковування не відповідає матеріалам справи.

На підставі наведеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права, керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАСУ, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні апеляційної Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва відмовити, а постанову господарського суду м. Києва від 20 березня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.

             Головуючий суддя:                                                

                                    Судді: