Справа №2а-110 2007 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

08 травня 2007 року

Ямпільський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ГОЛОВІНА В.А.

суддів:                                                БОДНАРУКА М.Ф., ДЗЕРИНА М.М.

при секретарі                                      ГРОМ Л.М.

з участю адвоката

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль

цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ямпільської районної державної адміністрації, Державного Казначейства України, Міністерства Фінансів України про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги ветерану війни,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Вказав, що він є інвалідом війни 2 групи. Відповідно ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", йому щорічно 5 травня повинна надаватися разова грошова допомога в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, як інваліду війни 2 групи. Однак грошова допомога, призначена за 2006 рік, була виплачена не в повному обсязі. Таким чином, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", сума виплат мала складати у 2006 році - (359x8)=2872 грн., як інвадіду війни 2 групи, однак була виплачена в розмірі 330 гривень. Тому позивач вимушений звернутися до суду з даним адміністративним позовом.

Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Ямпільської районної державної адміністрації Коваль Т.М. позовні вимоги не ви$нала. Пояснила, що виплату щорічної грошової допомоги інвалідам війни, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" проводили у відповідності з виділеними на вказані цілі коштами, які виділялись в обсязі, передбаченому Законами України про Державний бюджет на 2004-2006 роки. Просила в задоволенні заявлених вимог відмовити.

Представник відповідача Державного Казначейства України в судове засідання не з"явився. Надав суду письмове пояснення,в якому вказав, що Державне казначейство України: не є головним розпорядником бюджетних коштів; не здійснює заходи, спрямовані на погашення заборгованості органів державної влади; не може надати будь-яких фактичних даних, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин, що стосуються предмету спору;! рахунки Управління праці та соціального захисту населення Ямпільської районної державної адміністрації Вінницької області не обслуговує. Державне казначейство України, як юридична особа, самостійно відповідає за своїми зобов"язаннями, прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушувало, тому, правових підстав вирішувати питання про взаємовідносини між позивачем та Державним казначейством немає. В позові представник відповідача просив відмовити.

Представник відповідача Міністерства Фінансів України в судове засідання не з"явився. Надав суду відзив, в якому просив справу слухати в їх відсутність. Позовні вимоги не визнає. В наданому відзиві представник відповідача пояснив, що згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п"яти мінімальних пенсій за

2

віком. Однак ч.2 ст.4 Бюджетного кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Закону про Державний бюджет України. Відповідно до ст.95 Конституції України будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом про Державний бюджет України. Ст.44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", ст.34 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік", ст.30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", встановлені абсолютні розміри виплат учасникам бойових дій, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Виходячи з того, що законодавством врегульовані правовідносини щодо виплат, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також, що позивач отримував зазначені виплати, в розмірах, встановлених Законами України про Державний бюджет на 2004-2006 роки, просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Ямпільської районної державної адміністрації, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

Згідно посвідчення, позивач ОСОБА_1 є інвалідом війни і відповідно до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" йому щорічно до 5 травня повинна надаватись одноразова грошова допомога в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Розмір мінімальних пенсій за віком в 2006 році складав 3590,00 грн., як інваліду 2 групи.

На підставі цього, одноразова грошова допомога ОСОБА_1 мала становити в 2006 році - (359х8)=2872 грн. Всього позивач отримав лише 330 гривень.

Викладене свідчить, що проведені виплати одноразової грошової допомоги інваліду війни - позивачу ОСОБА_1, суперечать ст.22 Конституції України, ст.ст.2,13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Так ст.22 Конституції України передбачає: "Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод".

Згідно із ст.2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України.

Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.

Нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Таким чином, ст.44 Закону України "Про Державний бюджет на 2004 рік", ст.34 Закону України "Про Державний бюджет на 2005 рік", ст.30 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" є такими, що обмежують права і пільги ветеранів війни та учасників бойових дій, суперечать ст.22 Конституції України, ст.2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому є недійсними.

Цей висновок підтверджено і рішенням Конституційного Суду України за №20-рп/2004 від 01.12.2004 року, який визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) ст.44 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік", якою обмежувалися пільги для ветеранів війни і учасників бойових дій.

У відповідності до ст.36 Бюджетного Кодексу України, Міністерство фінансів України на будь-якому етапі складання і розгляду проекту Державного бюджету України проводить аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті,  ефективності використання бюджетних коштів.  На основі результатів

3

аналізу Міністерство Фінансів України приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту Державного бюджету України перед поданням його на розгляд Кабінету Міністрів України.

Однак, як вбачається з пояснень, матеріалів справи, Міністерством фінансів України не було враховано діюче законодавство і тому належні виплати згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" були не профінансовані.

Таким чином, суд вважає, що відповідальність за такий стан лежить на Міністерстві фінансів України, а тому позов підлягає задоволенню та недоплачені суми слід стягнути з Міністерства фінансів України шляхом списання коштів з розрахункового рахунку Головного управління Державного казначейства на користь ОСОБА_1.

В позові до Управління праці та соціального захисту населення Ямпільської районної державної адміністрації Вінницької області слід відмовити, поскільки це управління здійснює виплати лише в межах отриманих коштів.

Відповідно до розрахунків сума недоплати за 2006 рік становить 2542 гривні і ця сума підлягає стягненню на користь позивача.

Дані правовідносини врегульовані ст.22 Конституції України, ст.ст.2,12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", рішенням Конституційного Суду України за №20-рп/2004 від 01.12.2004 року.

Керуючись ст.ст.86,94,159,160,161,162,163 Кодексу Адміністративного судочинства України, і на підставі ст.22 Конституції України, ст.ст.2,13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", рішення Конституційного Суду України за №20-рп/2004 від 01.12.2004 року, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задоволити.

Стягнути з Міністерства Фінансів України, шляхом списання Головним Управлінням Державного Казначейства України, грошові кошти в сумі 2542 гривні, перерахувавши їх на рахунок Міністерства соціальної політики України для подальшої їх виплати ОСОБА_1 через Управління праці та соціального захисту населення Ямпільської районної державної адміністрації Вінницької області.

В  позові  до  Управління  праці  та  соціального  захисту  населення Ямпільської  районної  державної  адміністрації  Вінницької  області відмовити.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з часу її проголошення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження даної постанови через Ямпільський районний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.