№2-а-5725/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2010 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області
в складі : головуючого судді Діденко С.О.
при секретарі Сухіна О.Ю.
позивач ОСОБА_1
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Добропілля адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги за статус “Дитина війни”,
ВСТАНОВИВ:
4 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги за статус “Дитина війни”.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Але позивачу виплачувалася ця допомога в значно меншому розмірі, внаслідок зупинення дії та внесення змін відповідно до зазначеної статті, які в подальшому були визнані рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. неконституційними. Просить з 01.11.2007 року зобов’язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період часу з 1 листопада 2007 року по час звернення до суду.
Позивач ОСОБА_1 просить задовольнити його вимоги в повному обсязі, просить стягнути щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за період 2007-2008 рр.
Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в судове засідання не з’явились, надали заяву до суду про слухання справи у їх відсутність, позов не визнають, проти задоволення позовних вимог заперечують.
Вивчивши матеріали справи, також керуючись ч. 2 ст. 128 КАС України, суд вважає, що можливо слухання справи в відсутність представника відповідача, направивши після розгляду справи копію постанови.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - дитина війни - це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
ОСОБА_1 є дитиною війни та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни». З копії паспорта позивача вбачається, що на час закінчення Другої світової війни позивачу було менше 18 років, а саме 2 роки (а.с.5).
Законом України “Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004, який набрав чинності з 01.01.2006, встановлено правовий статус дітей війни і визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Тобто, позивач має право отримувати державну соціальну підтримку передбачену ст. 6 зазначеного Закону.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч.1 ст.8 КАС України задекларовано, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Це означає, що адміністративний суд не повинен застосовувати положення правового акту, у тому числі закону, якщо його застосування суперечить конституційним принципам права або порушуватиме права та свободи людини і громадянина. Адміністративний суд не повинен також допускати тлумачення закону, яке б несправедливо обмежувало ці права і свободи.
Частина 3 ст.22 Конституції України передбачає, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Суд з приводу спірних правовідносин щодо не отриманого підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальних пенсії за віком як дитині війни з 1 листопада 2007 року зазначає наступне.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, при цьому зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008.
У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, право позивача на виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком виникло з 1 листопада 2007 року по теперішній час.
Аналіз вищевикладеного, дає підстави для висновку про неправомірність дій відповідача щодо нездійснення виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 по 31.12.2008 р., та з 1 січня 2009 року по теперішній час.
Проте, стосовно позовних вимог щодо перерахунку та виплати позивачу доплати за 2007 рік, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка раніше не зверталася до суду із заявами про перерахунок і виплату недоотриманого підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, щодо розміру якої була обізнана.
Враховуючи те, що позивач звернувся з позовом до адміністративного суду 4 листопада 2010 р., позовні вимоги про здійснення дій з призначення (перерахунку) та виплати пенсій за 2007-2009 р. не підлягають задоволенню з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду відповідно до ч.1 ст.100 КАСУ.
Щодо питання здійснення розміру нарахувань підвищення суд вважає за необхідне керуватися наступним.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривень, з 1 жовтня - 498 гривень.
Таким чином, при нарахуванні позивачу надбавки до пенсії у вигляді 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, відповідач повинен виходити з того, що розмір мінімальної пенсії за віком складає не менше прожиткового мінімуму, встановленого законом для непрацездатних осіб, який встановлений Верховною Радою України на 2008 рік.
Враховуючи викладене відповідач повинен був проводити позивачу підвищення до пенсії з 22.05.2008 року в наступних розмірах:
з травня по червень включно місяць 2008 року – по 144,30 грн. щомісяця (481,00 х 30%)
з липня по вересень включно місяць 2008 року – по 144,60 грн. щомісяця (482,00 х 30%)
з жовтня по грудень включно місяць 2008 року – по 149,40 грн. щомісяця (498,00 х 30%).
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення про відсутність підстав для нарахування підвищення.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Статтею 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» визначено, що розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
У 2010 році з 1 січня по теперішній час є діючою ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в такій редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком».
Згідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.
Таким чином, суд задовольняє вимоги позивача щодо виплати доплати до пенсії дитини війни у період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, враховуючи фактично отримані суми, хоча як вбачається зі ст. 99 ч. 2 КАС України, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але позивач не був освідомлений щодо зміни законодавства в частині строку звернення до суду, бо законодавство в цій частині було змінено в липні 2010 року, а як вбачається зі статті 22 Конституції України, якою визначено, що права та свободи людини та громадянина, закріплені Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Судом враховано факт, що раніше строк звернення до суду був річний тому суд задовольняє вимоги позивача за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, враховуючи фактично отримані суми.
Керуючись ст..ст.8, 10, 70, 71, 94, 99, 100, 159-163 КАС України, ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", Рішеннями Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, ст.ст.1, 2, 8, 19, 22 Конституції України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги за статус “Дитина війни”, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області по не нарахуванню належної ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії 30% мінімальної пенсії за віком за 2010 рік.
Зобов’язати Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитини війни з 1 січня 2010 року по 27 грудня 2010 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів після проголошення постанови.
Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті у одному примірнику.
Головуючий суддя С.О.Діденко