ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.02.2011 року Справа № 28/401-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білецька Л.М. (доповідача)
суддів: Тищик І.В, Верхогляд Т.А.
при секретарі судового засідання: Коваль Ю.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: Венська О.О., довіреність №б/н від 01.10.10р., представник;
від позивача: ОСОБА_1, суб’єкт підприємницької діяльності-фізична особа, паспорт№НОМЕР_1 від 03.02.04р., ;
від відповідача: Кітченков М.О., довіреність №б/н від 15.01.10р., представник;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-ЗБК-Україна", м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2010р
у справі № 28/401-10
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Тахтаївський граніт"
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-ЗБК-Україна",
м. Дніпропетровськ
про стягнення 870 212 грн. 76 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.09р. по справі № 28/401-10 (суддя Манько Г.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з
ТОВ "Майстер-ЗБК-Україна" на користь ТОВ "Тахтаївський граніт" заборгованість в сумі 791 102 грн. 51 коп., пеню 79 110 грн.25 коп., держмита 8702 грн. 12 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивовано тим, що відповідачем належним чином не виконано майново-господарські зобов’язання перед позивачем з оплати отриманого товару за контрактом.
Не погодившись з рішенням господарського суду, товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-ЗБК-Україна", звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на те, що судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що надані позивачем специфікації є додатками до іншого контракту, тому зобов’язання визначенні в них стосовно умов оплати не можуть бути застосовані до контракту № 1/07/08 від 08.07.2008р.
Частина товару на суму 275980,96 грн. була поставлена на підставі рахунку № 01/08/08 від 08.08.08р., що підтверджується видатковою накладною № 16/08/08 від 31.08.08р. та податковою накладною № 31/08/08 від 31.08.08р, отже стягнення цієї суми на підставі невиконання зобов’язань за контактом № 07/07/08 від 08.07.2008р. є безпідставним.
Також, судом залишено без розгляду та задоволення заяву відповідача про застосування позовної давності.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 0312.10р. апеляційну скаргу призначено до розгляду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.07.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено контракт № 1/07/2008 від 08.07.2008р. (далі Контракт).
Предметом зазначеного Контракту передбачено, що Продавець зобов'язується відвантажити щебінь гранітний власного виробництва, а Покупець прийняти та оплатити щебінь гранітний, на умовах, викладених в даному контракті.
Згідно розділом 7 Контракту розрахунки по даному договору здійснюється в грошовій формі шляхом банківського переводу поточного розрахункового рахунка Покупця на розрахунковий рахунок Продавця. Датою оплати кожної партії товару вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.
Специфікаціями, які є невідємними частинами Договору та його додатками зазначено, що 100% вартості кожної партії товару повинно бути здійснено протягом 5 банківських днів після поставки товару. (т. 1 а.с. 12-13)
Відповідно п. 8.4 Договору за прострочку оплати отриманої продукції Покупець сплачує неустойку в розмірі 0,1% від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочки, але не більше 10% від суми заборгованості.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач свої зобов'язання згідно умов договору виконував в повному обсязі та своєчасно. Відповідач, в свою чергу, зобов'язання щодо оплати за контрактом належним чином не здійснював та на час розгляду справи утворилась заборгованість в сумі 791 102 грн. 51 коп.
У відповідності зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, що передбачено ст. 526 ЦК України.
Згідно приписам ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Наразі відповідачем порушено цей припис, оскільки ним не надано доказів, щодо належного виконанню контракту.
Крім того, між позивачем та відповідачем не укладалось інших договорів, тому посилання скаржника на те, що надані позивачем специфікації є додатками до іншого контракту не можуть вплинути на правовідносини які існували між позивачем та відповідачем.
Проте, колегія не може погодитись з нарахуванням пені 79 110 грн. 25 коп., оскільки статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 232 ГК України - нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч.2. ст. 258 ЦК України, - Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);
Ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення до суду сплинув строк позовної давності, а у відповідності до ст. 267 ЦК України –сплив позовної давності, про застосування якої заявлено у спорі, є підставою для відмови у позові.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до невірного висновку, щодо нарахування пені у зв’язку з чим рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.10р. підлягає частковому скасуванню.
Керуючись ст.ст.49,101 - 105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-ЗБК-Україна", м. Дніпропетровськ - задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.10р. по справі 28/401-10 - скасувати частково.
В стягненні пені відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя І.В. Тищик
Суддя Т.А. Верхогляд