ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2011 р.                                                              Справа № 62/234-10

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Здоровко Л.М., судді Бабакова Л.М.,  судді Шутенко І.А.,

при секретарі –Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

прокурора –Тузов Є.Ю. за посвідченням  № 110 від 25.06.2010р.,

позивача -  Сизова Л.В. за довіреністю № 010-00/6259 від 17.09.2010р.,

відповідача -  Остапова М.О. за довіреністю від 14.09.2010р.,

третя особа – Дьоміна О.О.  на підставі ліцензії № НОМЕР_1 від 06.09.2010р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у  приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІЗА», м. Харків   (вх. № 4397Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2010р. по справі № 62/234-10,

за позовом Прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»в особі філії ПАТ «Укрексімбанк»в м. Харкові, м. Харків   

до   відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІЗА», м. Харків   

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Водомер», м. Харків,

про стягнення 2 000 000,00 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

 Прокурор Київського району міста Харкова в інтересах держави в особі ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»в особі філії Акціонерного товариства «Укрексімбанк»в м. Харкові звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ТОВ «ТРІЗА»заборгованість у сумі 2 000 000,00 грн.

Рішенням  господарського суду Харківської  області від 15.11.2010 р. (суддя Суярко Т.Д.)  позов задоволено, стягнуто з  Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІЗА»на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»заборгованість у сумі 2 000 000,00 грн., 20 000,00 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач не погоджуючись з рішенням господарського суду Харківської області від 15.11.2010 р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.

Апелянт зазначає, що він не був повідомленим належний чином про дату та місце розгляду справи, оскільки матеріалами справи підтверджується, що поштова кореспонденція  надсилалась судом  за адресою: м. Харків, проспект Московський , 196 –А.  Однак, згідно інформації працівника поштового відділення - адресат вибув. Натомість, позивачу достовірно було відоме місцезнаходження та поштова адреса ТОВ «ТРІЗА»- вул. Цементна, 8, м. Харків.

Апелянт вказує, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що фінансові зобов'язання перед позивачем для ТОВ «ТРІЗА»є солідарними із ТОВ «Водомер». Також вважає, що судом першої інстанції не було вжито заходів для з'ясування причин невиконання останнім договірних зобов'язань, можливість або неможливість їх виконання взагалі та не з'ясовано чи був забезпечений кредит заставою, звернено на неї стягнення чи ні.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому  не вбачає підстав для скасування рішенням господарського суду Харківської області від 15.11.2010 р., а апеляційну скаргу вважає необґрунтованою   і  такою, що не підлягає задоволенню.

Прокурор надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2010 р. по даній справі законним та обґрунтованим    і підстав для його скасування не вбачає, в зв’язку з чим просить рішення суду першої інстанції  залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Прокурор зазначає щодо заперечення апелянта стосовно неналежного повідомлення сторін по справі, що суд першої інстанції керувався офіційною інформацією з витягу ЄДРПОУ відповідно до вимог ст. 18 Закону України  «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», яка вважається достовірною і може бути використана у спорі з третьою особою.

Ліквідатор ТОВ «Водомер»Дьомін О.О., також вважає оскаржуване рішення   господарського суду Харківської області від 15.11.2010 р. по даній справі законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає, в зв’язку з чим просить дане рішення  залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, позивача, відповідача та третьої  особи  у справі, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши  правильність  застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду   погоджується з висновками  господарського суду Харківської області по даній справі, оскільки вони базуються на нормах чинного законодавства та матеріалах справи.  

26.07.2007р. між позивачем (Банк) та  третьою особою (Позичальник) було укладено Генеральну угоду №6807N8 з метою визначення загальних умов фінансування інвестиційної, торгово-закупівельної, виробничої та іншої діяльності Позичальника, яке здійснюється відповідно до цієї Генеральної угоди шляхом укладення кредитних договорів.

Відповідно до п.4.1. Генеральної угоди (основне зобов’язання), Банк проводить кредитні операції в межах лімітів, визначених п.4.5. Генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов кредитного договору, укладеного в рамках цієї Генеральної угоди.

Пунктами 4.3., 4.5.1. Генеральної угоди, визначено, що термін користування кредитом за цією Генеральною угодою встановлено до 25.07.2012р., а  загальний ліміт заборгованості за Генеральною угодою: загальний розмір заборгованості Позичальника за кредитним договором за цією Генеральною угодою не може перевищувати 7 000 000,00 грн.

В межах Генеральної угоди №6807N8 від 26.07.2007р. між позивачем (Банк) та третьою  особою (Позичальник) 26.07.2007р. було укладено кредитний договір №6807К48 від 26.07.2007р., відповідно до умов якого Банк відкриває Позичальникові відновлювану кредитну лінію  на умовах забезпеченості, повернення,  відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього договору.

Відповідно до п.3.2. кредитного договору, ліміт кредитної лінії складає 7 000 000,00 грн. Надання кредитних коштів здійснюється в межах наявного забезпечення. Кінцевим терміном погашення кредиту є 25.07.2009р. Процентна ставка за кредитом складає 15% на 24 місяці; надалі встановлюється наступним чином: при переведенні Позичальником до Банку в строк до 01.10.2007р. загальних грошових потоків у розмірі, визначеному в п.5.1.3.7 кредитного договору, - 15% річних, починаючи з першого  дня  місяця наступного за  звітним кварталом; якщо Позичальник не перевів до Банку в строк до 01.10.2007р. загальні грошові потоки у розмірі, визначеному  в п.5.1.3.7 кредитного договору, з першого дня місяця, наступного за звітним кварталом, процентна ставка збільшується на 2 процентні пункти. Процентна ставка за кредитом коригуватиметься щоквартально в залежності від обсягу грошових надходжень. Розмір плати за управління кредитом становить 0,01% від ліміту кредитної лінії щомісяця.

Згідно п.3.2.5 кредитного договору, метою кредиту є викуп заборгованості за кредитними договорами №805/6/18/6-097 від 03.08.2006р., №805/6/18/6-102 від 18.08.2006р., №805/6/18/5-174 від 15.08.2005р., №805/6/18/6-121 від 29.09.2006р., укладених з ХОФ АКБ «Укрсоцбанк»,  а також з метою поповнення обігових коштів для фінансування поточних потреб  Позичальника.

Відповідно до п.3.4. кредитного договору, Позичальник зобов’язаний  погасити кредит у валюті кредиту на рахунок, вказаний у п.3.8 цього договору в строк визначений у п.3.2. цього договору, згідно з Графіком зниження ліміту заборгованості за рахунок будь-яких надходжень позичальника. Строки, передбачені Графіком зниження ліміту заборгованості, є обов’язковими.  У разі порушення термінів погашення кредиту, зазначених у Графіку зниження ліміту заборгованості, Банк  переносить прострочену заборгованість за кредитом на рахунок прострочених кредитів.

Пунктом 3.5.1   кредитного договору визначено, що Позичальник сплачує банкові проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п.3.2. кредитного договору, у валюті кредиту. Такі проценти  за користування кредитом нараховуються щомісяця, на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів за користування кредитом на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного  місяця  на рахунок, зазначений у п.3.8 цієї угоди. Протягом цього періоду сплачуються проценти за користування кредитом  за попередній місяць. Проценти за користування кредитом  за останній період нарахування процентів за користування кредитом підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.  

У разі порушення строку сплати процентів за кредитом, зазначеного в п.3.5.1. цього договору, Банк переносить заборгованість за несплаченими процентами за кредитом на рахунок прострочених процентів за користування кредитом (п. 3.5.3 кредитного договору).

Згідно з умовами кредитного договору на цей рахунок Позичальник здійснює платежі по оплаті прострочених процентів за користування кредитом.

Згідно п.3.7 кредитного договору, усі погашення за цим договором повинні здійснюватись без зустрічних вимог та претензій, добровільно і повністю без відрахувань на будь-які витрати чи за рахунок будь-яких існуючих та майбутніх податків, відрахувань та утримань і всіх зобов’язань  стосовно цього. У випадку, коли Позичальник відповідно до чинного законодавства України повинен буде робити відрахування або утримання із платежів, належних до сплати Банку за цим договором, Позичальник повинен одночасно з таким платежем сплатити Банку таку додаткову суму коштів, що приведе до отримання останнім повної суми, належної до сплати за цим договором.  Якщо будь-яка дата платежів за цим договором не буде банківським днем, то платежі мають бути здійсненні в попередній банківський день.  Якщо сума, що вноситься у рахунок погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та інших плат за цим договором, недостатня для погашення кредиту разом з процентами та іншими платами за цим договором, то платежі за цим договором здійснюються у  порядку, визначеному  п. 3.7.5 цього договору.

Відповідно до п.5.1.1. кредитного договору, Позичальник зобов’язаний  своєчасно та в повному обсязі погашати Банку заборгованість за кредитом, сплачувати проценти за користування кредитом та інші платежі за цим договором.

Додатковою угодою №6807К48-2 від 01.12.2008р. до кредитного договору №6807К48  від 26.07.2007р., сторони договору збільшили проценту ставку за вказаним договором з 15% до 18%.

Додатковою угодою №6807К48-3 від 26.05.2009р. до кредитного договору №6807К48  від 26.07.2007р., сторони договору збільшили розмір плати за управління кредитом до 0,041% від ліміту кредитної лінії щомісяця, а також викладено в новій редакції Графік зниження ліміту заборгованості.

04.06.2009р. між позивачем (Банк) та  третьою особою (Позичальник)  було укладено Додаткову угоду №6807N8-1 до Генеральної угоди №6807N8 від 26.07.2007р., якою визначено новий розмір забезпечення виконання зобов’язань, яке Позичальник повинен надати Банку, а також порядок надання такого забезпечення.

З метою забезпечення виконання зобов’язань  за кредитним договором №6807К48 від 26.07.2007р. з боку третьої особи (Позичальник), між позивачем (Кредитор) та відповідачем (Поручитель) було укладено договір поруки №68109Р14 від 16.12.2009р., відповідно до умов якого Поручитель зобов’язався  перед Кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Позичальником зобов’язань  за Генеральною угодою №6807N8 від 26.07.2007р. з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках генеральної угоди, а  також відшкодовувати суму кредиту, сплатити проценти, штрафні санкції, а також усі витрати, пов’язані  з наданням та  обслуговуванням кредиту, в розмірі 2 000 000,00 грн.

Згідно п.4.1. договору поруки, Кредитор має право: вимагати від Поручителя задоволення у повному обсязі всіх своїх грошових вимог, що випливають з основного зобов’язання, що визначається на момент фактичного задоволення, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання зобов’язання, інші понесені витрати внаслідок невиконання або несвоєчасного (неповного виконання) основного зобов’язання, у випадку, якщо Позичальник не виконає грошове зобов’язання, передбачене кредитною угодою, протягом 20 днів з моменту отримання поручителем письмового повідомлення кредитора про факт такого невиконання; вимагати дострокового виконання основного зобов’язання  Поручителем та Позичальником  у випадку, якщо протягом 20 робочих днів з моменту отримання Поручителем письмового повідомлення кредитора про факт невиконання  та/або неналежного виконання Позичальником зобов’язань  за кредитною угодою та/або Поручителем за цим договором, вони не будуть виконані.

Відповідно до п.4.4 договору поруки, Поручитель зобов’язаний  у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником основного зобов’язання  та/або у разі виникнення  у Банку права вимагати обов’язкового  дострокового виконання основного зобов’язання  погасити, без будь-яких заперечень, заборгованість Позичальника перед банком у повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи відсотки, пеню за несвоєчасне виконання зобов’язань, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання зобов’язання, інші понесені витрати внаслідок невиконання або несвоєчасного (неповного виконання) основного зобов’язання. У випадку одержання письмової вимоги Кредитора про невиконання або неналежне виконання позичальником основного зобов’язання  та/або у разі виникнення у Кредитора права вимагати обов’язкового  дострокового виконання основного зобов’язання  повідомити про це Позичальника, а в разі пред’явлення  позову - подати клопотання про залучення Позичальника до участі у справі; нести солідарну відповідальність за невиконання позичальником основного зобов’язання, включаючи сплату відсотків, пені за несвоєчасне виконання зобов’язань, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання основного зобов’язання, інші понесені витрати внаслідок невиконання або несвоєчасного (неповного виконання) основного зобов’язання.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконував свої зобов’язання  за кредитним договором №6807К48 від 26.07.2007р., надавши Позичальнику  кредитні кошти у сумі 4 666 500,00грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою по особовому рахунку третьої особи №20678000124509 відповідно до кредитного договору №6807К48  від 26.07.2007р.

Але Позичальник  в порушення взятих на себе зобов’язань  за кредитним договором №6807К48 від 26.07.2007р., не здійснював погашення основної суми кредиту та не в повному обсязі сплачував проценти з його користування, внаслідок чого  утворилась заборгованість, яка станом на момент розгляду справи, згідно довідки по особовому рахунку третьої особи №20678000124509 по кредитного договору № 6807К48  від 26.07.2007р., складає: за основною сумою кредиту –4 666 500,00 грн.; по відсоткам, нарахованим за період з жовтня 2009 року по липень 2010 року –529 807,88 грн.

В зв’язку з чим  позивачем 20.07.2010р., у відповідності до 4.2.1 договору поруки, було надіслано відповідачу лист №068-074093 з повідомленням про порушення з боку позичальника зобов’язань  за кредитним договором №6807К48 від 26.07.2007р. та  запропоновано йому сплатити заборгованість у розмірі 2 000 000,00 грн. (розмір, що встановлений договором поруки) протягом 20 днів з дня отримання цього листа, шляхом  перерахування грошових коштів за такими реквізитами: р/р373970068, отримувач АТ «Укрексімбанк», код ЄДРПОУ 19362160, МФО 351618, що підтверджується матеріалами справи (т.1 а.с. 121) та не спростовано відповідачем.

На  момент розгляду справи сторонами не було надано доказів виконання Позичальником зобов’язань  за кредитним договором №6807К48 від 26.07.2007р. щодо  погашення заборгованості по кредиту та процентам за його користування, а відповідачем не було надано доказів виконання зобов’язань за договором поруки № 68109Р14 від 16.12.2009р.  

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується  надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується  повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний  повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором .

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов’язок  позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників  (солідарних боржників)  кредитор  має  право  вимагати   виконання   обов'язку частково  або в повному обсязі як від усіх боржників разом,  так і від будь-кого з них окремо.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за   договором   поруки   поручитель   поручається   перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 ЦК України визначено, що  у разі  порушення  боржником  зобов'язання,  забезпеченого порукою, боржник і поручитель  відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно  дали  поруку,  відповідають  перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до  ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Ст.193 ГК України та ст. 526 ЦК України визначено, що  зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення  вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення  вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З врахуванням викладеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача 2 000 000, 00 грн., які є обґрунтованими  і такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача  на те, що він  не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції є безпідставним і таким, що спростовується матеріалами справи, враховуючи наступне.  

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.09.2010р. порушено провадження у справі № 62/234-10 та призначено її до розгляду на 15.09.2010р.

Вказана ухвала була надіслана 06.09.2010р. (у строк визначений ст. 87 ГПК України)   на адресу відповідача (проспект Московський, 196-А, м. Харків, 61082) зазначену, як  в позовній заяві № 2299-10 від 02.08.2010р., так і в договорі поруки № 68109Р14 від  16.12.2009р. (т.1, а.с. 3, 60, 61 ), але дана ухвала була повернена поштовим відділенням з відміткою «вибув».

З матеріалів справи вбачається, що згідно з довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців  станом на 30.09.2010р.  місцезнаходження ТОВ «Тріза»- проспект Московський, 196-А, м. Харків, 61082 ( т.1, а.с. 87,88).

Ухвалами  господарського суду Харківської області від 15.09.2010р., від  13.10.2010р. та від 25.10.2010р. розгляд справи відкладався, в зв’язку з неявкою представників відповідача, третьої особи та витребуванням додаткових матеріалів, які також повертались до суду першої інстанції з відміткою пошти «вибув»та з відміткою пошти «за витіканням строку зберігання».

В судове засідання 15.11.2010р. представники відповідача та третьої особи не прибули, відзив на позовну заяву не надали,  від ліквідатора ТОВ «Водомер»Дьоміна О.О.  надійшли письмові пояснення, в яких він повідомляв про те, що ТОВ «Водомер»не виконав зобов’язання з повернення кредиту внаслідок його неплатоспроможності та визнання його банкрутом.

Представник відповідача не надав  суду доказів повідомлення позивача про зміну місцезнаходження.

З врахуванням викладеного, колегія суддів прийшла до  висновку, що судом першої інстанції здійснювались усі необхідні дії пов’язані  з належним повідомлення відповідача  про час та місце  розгляду даної справи.

Також колегія суддів зазначає, що  ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2011р. та від 19.01.2011р.,  надсилались на адресу  відповідач –ТОВ «ТРІЗА»зазначену в  апеляційній скарзі  від 26.11.2010р. по вул. Цементна, 8 (т.2, а.с. 24), але ухвала від 10.12.2011р повернулась  з поштового відділенні з відміткою  «за зазначеною адресою не проживає».

Доводи апелянта, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що фінансові зобов'язання перед позивачем для ТОВ «ТРІЗА»є солідарними із ТОВ «Водомер», та  не було вжито заходів для з'ясування причин невиконання останнім договірних зобов'язань, можливість або неможливість їх виконання взагалі, та не з'ясовано чи був забезпечений кредит заставою,  колегією суддів відхиляються, оскільки  відповідно до п.1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку  боржників  (солідарних боржників) кредитор має  право вимагати виконання обов'язку частково  або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо незалежно від причин невиконання одним із солідарних боржників зобов’язання, наявності заставленого майна, тощо.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2010р. по справі № 62/234-10 прийнято у відповідності до матеріалів справи та норм чинного законодавства і підстави для його скасування відсутні, у зв’язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає  залишенню без змін. Апеляційна скарга є  необґрунтованою і не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 99, ст. 101, п. 1 ст.103,  ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,  -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 15.11.2010р. по справі № 62/234-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                            Л.М. Здоровко          

Суддя                                                                Л.М. Бабакова

Суддя                                                                                      І.А. Шутенко

Повний текст постанови підписано 07.02.2011р.