Судове рішення #13390763


КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: №   2-а-150/09                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Логвіна Т.В.

Суддя-доповідач:  Сауляк Ю.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"03" лютого 2011 р.                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                               Сауляка Ю.В.,

суддів                                                   Беспалова О.О., Федорової Г.Г.,

при секретарі                                        Кочума О.С.,

                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача виконавчого комітету Чернігівської міської ради –Репеха Тараса Анатолійовича на Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.04.2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Корона»до виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.04.2009 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Корона»до виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано п. 1.21 рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради №316 від 18.11.2008 року «Про будівництво»та зобов’язано виконавчий комітету Чернігівської міської ради надати ТОВ «Спортивний клуб «Корона»дозвіл на коригування проектно-кошторисної документації замість будівництва літнього майданчика для улаштування магазину непродовольчих товарів по вул. Г. Полуботка, 22 в м. Чернігові.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянти аргументують тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що не відповідає нормам діючого законодавства.

До суду апеляційної інстанції представник відповідача не з’явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи.

Явка сторін судом апеляційної інстанції не визнавалась обов’язковою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, який з’явився в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи доказами, вивчивши заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав доказів обґрунтованості відмови позивачу у коригуванні проектно-кошторисної документації, що свідчить про невідповідність рішення відповідача діючому законодавству України.

Однак, з такими висновками Деснянського районного суду м. Чернігова колегія суддів погодитись не може.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, 29 грудня 2004 року між Чернігівською міською радою та TOB «Корона»було укладено договір оренди на земельну ділянку по вул. Гетьмана Полуботка, 22 для експлуатації літнього майданчика.

Рішенням виконкому Чернігівської міської ради №50 від 21 березня 2005 року товариству з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Корона»було надано дозвіл на проектно-пошукові роботи для будівництва літнього майданчика по вул. Гетьмана Полуботка, 22 для обслуговування існуючого, на той час, кафе «Корона».

Проектна документація з даного об'єкту була розроблена та погоджена в установленому законом порядку, на підставі чого товариству з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Корона»рішенням виконкому №134 від 21 червня 2005р. було надано дозвіл на проведення будівельних робіт для будівництва літнього майданчика по вул. Гетьмана Полуботка, 22.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю управління архітектури та містобудування проектну документацію було зареєстровано та надано дозвіл на виконання будівельних робіт за №238 від 27 жовтня 2006р., термін дії якого було визначено до грудня 2007 року.

На неодноразові звернення TOB «Корона» до міської ради щодо зміни функціонального призначення земельної ділянки з «будівництва літнього майданчика»на «будівництво магазину непродовольчих товарів»рішеннями сесій міської ради надавалися відмови, а саме:

Рішенням 17 сесії Чернігівської міської ради  (4-го скликанні) від 08.09.2005р. відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Корона»дати згоду на розроблення проекту відведення для зміни цільового призначення земельної ділянки по вул. Гетьмана Полуботка, 22, замість: «для будівництва літнього майданчика кафе»- «для будівництва магазину непродовольчих товарів».

Рішенням 7 сесії Чернігівської міської ради (5-го скликання) від 31 серпня 2006 року відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту відведення Товариству з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Корона» на зміну цільового призначення земельної ділянки по вул. Гетьмана Полу6отка, 22, замість: «для будівництва та експлуатації літнього майданчика»–«для
будівництва магазину промислових товарів».

Рішенням 16 сесії Чернігівської міської ради (5-го скликання) від 25 квітня 2007 року на виконання постанови Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2006 року скасовано п.11.2 рішення міської ради від 31 серпня 2006 року (7 сесії 5 скликання) в частині відмови товариству з обмеженою відповідальністю «СК «Корона»у зміні цільового призначення земельної ділянки по вул. Гетьмана Полуботка, 22, а Товариству з обмеженою відповідальністю «СК «Корона»надано згоду на розроблення проекту відведення по зміні цільового використання земельної ділянки по вул. Гетьмана Полуботка, 22, замість: «для будівництва літнього майданчика»- «для будівництва і експлуатації магазину непродовольчих товарів», при умові: відповідності розміщення цього об’єкта Законам України «Про планування і забудову територій»та «Про основи містобудування».

Вказане рішення на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції не оскаржено та є чинним.

На підставі рішення Чернігівської міської ради від 25 квітня 2007року (16 сесія 5 скликання) Управлінням архітектури та містобудування ТОВ «СК «Корона»надано висновок щодо зміни цільового використання земель ділянки по вул. Г.Полуботка, 22 замість:   «для  будівництва літнього майданчика»- «для будівництва магазину непродовольчих товарів».

В цьому висновку, у відповідності до Законів України «Про планування і забудову територій»(ст. 10, 11, 12, 13, 23, 24), «Про основи містобудування»(ст. 21) та діючої містобудівної документації, надане обґрунтування щодо неможливості будівництва на вказаній земельній ділянці магазину.

Обґрунтовуючи такий всій висновок, орган державної влади посилається на те, що Рішенням 17 сесії Чернігівської міської ради (4-го скликання) від 08.09.2005р. було затверджено Проект детального планування центральної частини м. Чернігова, який розроблявся Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто». Ця документація була розроблена на підставі та з метою реалізації Генерального плану міста і є містобудівним ментом, у відповідності до якого здійснюється реконструкція центральної частини міста. Цей проект не передбачає прибудову до існуючої будівлі по Гетьмана Полуботка, 22.

Крім того, згідно з пунктом 3.13 державних будівельних норм ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень»мінімальний побутовий розрив між існуючим будинком по вул. Г.Полуботка, 20 майбутнім об'єктом має бути 15 метрів. Наданою позивачем схемою порушуються не тільки містобудівні вимоги, а і протипожежний розрив.

Висновок спеціаліста С-9213 експертного будівельно-технічного дослідження від 31.03.2009 року колегія суддів як належний доказ правомірності позовних вимог не приймає, оскільки в матеріалах справи міститься тільки витяг вказаного висновку, що не дає можливості повного та об’єктивного його вивчення.

Висновок спеціаліста №355д Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз  Міністерства юстиції України від 04.09.2006 року колегія суддів також до уваги прийняти не може, оскільки зі змісту висновків спеціаліста вбачається, що зміна функціонального значення об’єкта можлива за умови, що об’єкт залишиться в тих же параметрах. Зі змісту листа Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що при проведенні будівельних робіт позивач збільшив розміри приміщення літнього майданчика, що не відповідає умовам висновку спеціаліста Чернігівського відділення КНДІСЕ МЮ України.

Рішенням 31 сесії Чернігівської міської ради (5-го скликання) від 12 вересня «про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова»(п. 181) TOB «Корона»було затверджено проект відведення щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,0079 га по вул. Г.Полуботка, 22, замість: «для будівництва літнього   майданчика»  -   «для      будівництва  та   експлуатації магазину продовольчих товарів», при умові відповідності розміщення цього об'єкту  Законам України «Про планування і забудову територій»та «Про основи містобудування».

Враховуючи вищевикладене, Листом від 10.02.2009 року №32 Управління архітектури та містобудування повідомило Голову постійної комісії з питань архітектури, будівництва та регулювання земельних відносин про неможливість надати позитивний висновок щодо зміни функціонального призначення земельної ділянки та будівництва магазину у відповідності до законодавства України.

Зважаючи на встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, позивач повинен був керуватися положеннями статті 24 Закону України «Про планування і забудову територій»від 20.04.2000 року №1699-ІІІ з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якою встановлено порядок вирішення питань забудови земельної ділянки.

Згідно норм вказаної статті право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону.

Замовник, що має намір забудови належної йому на праві власності або користуванні земельної ділянки, або уповноважена ним особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою (клопотанням) щодо намірів забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови. До заяви (клопотання) можуть бути додані передпроектні роботи.

Орган місцевого самоврядування визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки місцевим правилам забудови населеного пункту, містобудівній документації.

У разі якщо наміри забудови земельної ділянки не відповідають вимогам містобудівної документації та видам використання території, встановленим місцевими правилами забудови, державними нормами, орган місцевого самоврядування протягом місяця з дня реєстрації заяви (клопотання) надає заявнику висновок щодо цієї невідповідності та рекомендації стосовно можливої зміни намірів забудови земельної ділянки.

Замовник, який має наміри забудови, що не відповідають містобудівним умовам і обмеженням, встановленим для земельної ділянки, що перебуває у його власності або користуванні, може звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з додатковими пропозиціями та обґрунтуваннями цих намірів.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у п'ятиденний строк з дня реєстрації такого звернення направляє його разом з матеріалами обґрунтувань на розгляд відповідного органу містобудування та архітектури, який за участю органів земельних ресурсів, охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів у двотижневий строк готує і подає до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування висновок, який містить пропозиції щодо доцільності (недоцільності) внесення змін до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, місцевих правил забудови, містобудівної документації.

Враховуючи те, що позивач, який в спірних правовідносинах виступає замовником, який має намір забудови, що не відповідають містобудівним умовам і обмеженням, встановленим для земельної ділянки, що перебуває у його користуванні, відповідних дій не вчинив, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв в межах наданих йому повноважень на підставі та у спосіб, передбачені чинним законодавством України.

Підсумовуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини, керуючись наведеними положеннями нормативно-правових актів, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення постановлено судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті, а доводи, викладені в апеляційних скаргах знайшли своє підтвердження.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача виконавчого комітету Чернігівської міської ради –Репеха Тараса Анатолійовича на Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.04.2009 року –задовольнити.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.04.2009 року –скасувати.

Постановити по справі нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Корона» до виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії –відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

          

Головуючий суддя                                                  Ю.В. Сауляк          

                              Судді                                                                      О.О. Беспалов

                                                                                                    Г.Г. Федорова

          (Повний текст Постанови складено 08.02.2011 року.)

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація