Головуючий у 1 інстанції - Солоніченко О.В.
Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2011 року справа №2а-8848/10/1270
приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Чумака С.Ю.
суддів
Ляшенка Д.В. та Ястребової Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2010 р. у справі № 2а-8848/10/1270 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області до Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ,-
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2010 року Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.06.2010 року по 30.09.2010 року в сумі 648032,50 грн. Тому позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2010 року в задоволені позовних вимог позивача було відмовлено у повному обсязі. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що позивач неправомірно зарахував в рахунок погашення заборгованості відповідача по сплаті страхових внесків за попередні періоди суму в розмірі 648032,50 грн., сплачену відповідачем в рахунок погашення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Не погодившись з постановою суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить останню скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування скарги позивач зазначив, що ненадходження коштів до Пенсійного фонду України спричиняє значну шкоду державним інтересам, оскільки внаслідок цього несвоєчасно виплачуються пенсії найменш захищеній верстві населення. Позивач здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод"що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Посилання відповідача на сплату даної суми заборгованості за вказаний період часу є неправомірними у зв’язку з тим, що за даними підприємства числиться заборгованість за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року не погашеною у повному обсязі. Суми, перераховані відповідачем, електронною базою даних надходження платежів перераховані в рахунок погашення саме сум заборгованості, що виникли протягом 2009 року у порядку календарної черговості її виникнення у відповідності до п. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за № 1058-ІV від 09.07.2003 року., оскільки відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 21-1, плату Пенсійного фонду на покриття фактичних витратна виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перерахованої суми витрат на виплату і доставку пенсії вважаються боргом (недоїмкою).
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, вважає останню необґрунтованою, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТДВ «Попаснянський вагоноремонтний завод» зареєстроване платником збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в УПФУ в Попаснянському районі Луганської області.
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV ( далі – Закон № 1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно абз. 2 п. 15 Прикінцевих положень Закону № 1058 положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Підприємства відшкодовують ПФУ витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що встановлено пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року № 64/8663. Зазначеним пунктом встановлений також порядок надіслання підприємствам повідомлень про розрахунок сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підтверджується матеріалами справи, відповідач мав заборгованість до Пенсійного фонду України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.06.2010 року по 30.09.2010 року в сумі 648032,50 грн.
Станом на теперішній час відповідачем сплачено суму заборгованості, що підтверджується платіжними дорученнями № 3198 від 09.07.10, № 3637 від 23.07.10, № 4131 від 10.08.10, № 4484 від 25.08.10, № 4922 від 10.09.10, № 5320 від 24.09.10, № 5703 від 08.10.10, № 6172 від 25.10.10.
Управлінням ПФУ в Попаснянському районі суму в розмірі 648032,50 грн., сплачену відповідачем в рахунок погашення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.06.2010 року по 30.09.2010 року, було зараховано в рахунок погашення заборгованості відповідача по сплаті страхових внесків за попередні періоди.
В обгрунтування своїх доводів позивач посилається на положення п. 5 ст. 106 Закону № 1058, в якому зазначено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058 страхові внески – кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. За статтею 19 Закону № 1058 страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», а також на всі суми сукупного оподаткованого доходу застрахованих осіб.
З огляду на зазначене суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що стаття 106 зазначеного Закону передбачає відповідальність страхувальників за несплату страхових внесків, а не сум по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками в розумінні Закону № 1058 і положення п. 5 ст. 106 на ці платежі не розповсюджуються.
Таким чином, позивач неправомірно застосував положення п. 5 ст. 106 Закону № 1058 та зарахував в рахунок погашення заборгованості відповідача по сплаті страхових внесків за попередні періоди суму в розмірі 648032,50 грн., сплачену відповідачем в рахунок погашення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.06.2010 року по 30.09.2010 року.
За таких обставин, враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду винесена законно та обґрунтовано, підстав для її скасування не вбачається, у зв’язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області – залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2010 року у справі № 2а-8848/10/1270 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області до Товариства з додатковою відповідальністю "Попаснянський вагоноремонтний завод" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій – залишити без змін.
Ухвала суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особами, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя: С.Ю.Чумак
Судді: Д.В.Ляшенко
Л.В. Ястребова