УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року

м. Київ

провадження №22-з/824/129/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мазурик О.Ф. (суддя-доповідач),

судді: Кравець В.А., Шкоріної О.І.,

розглянув у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

про ухвалення додаткового рішення

у цивільній справі №756/12099/19 Оболонського районного суду м. Києва

за позовом ОСОБА_3

до ОСОБА_1

про поділ майна між власниками та виплату грошової компенсації вартості майна,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 серпня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26 серпня 2021 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна між власниками та виплату грошової компенсації вартості майна.

Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_3 у спільному з ОСОБА_1 майні, яке складається із 1/4 частки гаражу № НОМЕР_1 , розташованого у гаражному кооперативі "Мінський", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 компенсацію за 1/4 частку гаражу у розмірі 49 981,51 грн.

Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_3 у спільному з ОСОБА_1 майні, яке складається із 1/4 частки автомобіля марки ВАЗ 21061, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 5 801,00 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2021 року рішення суду першої про задоволення позовних вимог залишено без змін.

14 грудня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на електронну адресу Київського апеляційного суду подав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просив вирішити питання про розподіл судових витрат.

Як на підставу ухвалення додаткового рішення ОСОБА_2 посилався на те, що 07.12.2021 Київським апеляційним судом ухвалено постанову, однак не вирішено питання розподілу судових витрат, а саме не стягнуто на користь скаржника сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги, а також витрат на правову допомогу, відповідно до поданої заяви про розподіл судових витрат пропорційно задоволеним вимогам.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Законодавцем визначено, що порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується виключно ЦПК України.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

В частинах 1 та 2 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, законодавцем визначено, що згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що як судовий збір, так й інші судові витрати, зокрема витрати на правничу допомогу, понесені відповідачем, покладаються на позивача у разі відмови в задоволенні позовних вимог. А у разі часткового задоволення позовних вимог - на обидві сторони пропорційно розміру таких задоволених позовних вимог. Тобто питання про розподіл судових витрат залежить від вирішення саме позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції задовольнив позов у повному обсязі і це рішення суду залишено судом апеляційної інстанції без змін.

Таким чином, за процесуальними нормами, оскільки позов задоволено у повному обсязі, то судові витрати, в тому числі на правову допомогу, покладаються на відповідача.

Дійсно, суд апеляційної інстанції змінив рішення суду в частині розподілу судових витрат, а саме зменшив суму судових витрат на проведення оцінки з 4 000,00 грн до 1 300,00 грн; судовий збір сплачений позивачем за подання позовної заяви компенсовано останньому за рахунок держави, у зв`язку з тим, що відповідачка звільнена від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з цим, судовий збір та інші судові витрати не є позовними вимогами, а фактично є процесуальним питанням, яке вирішує суд за наслідками розгляду справи. Тому, така зміна рішення суду першої інстанції апеляційним судом не пов'язана зі зміною в частині вирішення позовних вимог.

Отже, судом апеляційної інстанції розглянуто апеляційну скаргу на рішення суду, за наслідками розгляду якої рішення суду першої інстанції в частині вирішення судом спору не змінювалося.

Оскільки рішення суду в частині задоволення позову судом апеляційної інстанції залишено без змін та змінено лише розподіл судових витрат, які у відповідності до вимог закону не є позовними вимогами, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для покладення на позивача, понесених відповідачем витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги та на правничу допомогу на даній стадії розгляду справи.

Колегія судді звертає увагу, що вирішення судом питання про розподіл судових витрат відбулося за наявними у справі доказами. Саме неподання відповідачем до суду першої інстанції доказу звільнення від сплати судового збору призвело до стягнення з останнього таких коштів.

Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

За приписами ст. 270 ЦПК України суд постановляє ухвалу про відмову в ухваленні додаткового рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 270, 389 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий О.Ф. Мазурик

Судді В.А. Кравець

О.І. Шкоріна