УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2007 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючої: Копаничук С.Г.
Суддів: Матківської М.В., Оніщука В.В.
при секретарі: Шевчук Л.В.
за участю позивачки-відповідачки ОСОБА_3., відповідача-третьої особиОСОБА_4., позивачів-відповідачів ОСОБА_1., ОСОБА_2. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1,ОСОБА_2на рішення Вінницького районного суду від 04.12.2006 року по справі за позовом ОСОБА_3до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права на частину спільної сумісної власності на майно в період проживання без шлюбу , визнання права власності на частину його в порядку спадкування за законом, припинення на квартиру права власності інших осіб зі сплатою компенсації;зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до ОСОБА_3про визнання права власності в порядку спадкування за законом ,-
Встановила:
ОСОБА_3. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1.,ОСОБА_4, ОСОБА_2. про встановлення факту проживання її однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 з 1981 року по день смерті останнього-11.03.2005 року та знаходження на його утриманні;визнання квартири АДРЕСА_1спільною сумісною власністю та визнання за нею права на зазначену квартиру з припиненням права власності інших відповідачів на неї зі сплатою їм компенсації. В ході розгляду справи доповнила свої позовні вимоги вимогою визнання за нею права на спадкування майна померлого разом із
Справа №22 -318 2007р. Категорія: г, Рішення постановлено під головуванням Рупака А.А.
Доповідач: Копаничук С.Г.
2
спадкоємцями першої черги- відповідачами по справі,визнання за нею
права власності на 1\2 частину спільно нажитого майна. Зазначила, що проживала з ОСОБА_5 протягом тривалого часу без реєстрації шлюбу і спірну квартиру вони придбали за спільні кошти. Крім того ,оскільки він потребував догляду ,являвся інвалідом і вона йому його надавала, просила змінити черговість спадкування її ,надавши їй право на успадкування майна померлого ,нарівні з спадкоємцями першої черги.
ОСОБА_1., ОСОБА_2. звернулись до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3. про визнання права власності на спірну квартиру в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що вони є спадкоємцями першої черги за законом після смерті їх батька ОСОБА_5 ,а ОСОБА_3. такого права не набула, оскільки з їх батьком не проживала і останній сам себе обходив.
Рішенням Вінницького районного суду від 04.12.2006 року позов ОСОБА_3. задоволено частково .Встановлено факт проживання ОСОБА_3. і ОСОБА_5 з 1978 року по 11.03.2005 року однією сім'єю ;визнано спірну квартиру спільною власністю подружжя в період спільного проживання ;надано право ОСОБА_3. право на спадкування після смерті ОСОБА_5 разом із спадкоємцями першої черги ОСОБА_1. ,ОСОБА_4., ОСОБА_2.Визнано за ОСОБА_3. право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5. право власності на 3\4 частки квартириАДРЕСА_1. Позов ОСОБА_1. ,ОСОБА_2задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1. та ОСОБА_2право спільної сумісної власності в порядку спадкування за законом на 1\4 частину спірної квартири.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1., ОСОБА_2. просять зазначене рішення скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права ,а по справі ухвалити нове рішення про задоволення їх позовних вимог. Зазначили, що суд невірно встановив обставини по справі і дав їм невірну оцінку неправильно визначив правовідносини ,що склались ,а тому дійшов невірного висновку ,що ОСОБА_1. та ОСОБА_2. спільно проживали як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу тривалий час до його смерті та вона опікувалась ним .
Заслухавши доповідача, осіб, що брали участь в справі, перевіривши матеріали справи ,рішення суду та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає ,що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 213 ЦПК України від 18 березня 2004 року рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Статтею 212 ЦПК УРСР встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі статтею 60 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю ,але не перебувають в шлюбі між собою ,майно ,набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
3
Згідно ст. 125 8 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Згідно ч.2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування ,за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Суд вірно встановив на підставі показів свідків ОСОБА_6.,ОСОБА_7. ОСОБА_8. та інших доказів ті обставини ,що ОСОБА_3. і ОСОБА_5. проживали разом з 1978 року по день його смерті 11.03.2005 року і вона має право на 1\2 частину майна, придбаного в період спільного проживання ,в т.ч. спірної квартири ,так як вона належала їм на праві спільної сумісної власності.
Разом з тим, встановлюючи даний та інші факти в порядку глави 6 розділу4 ЦПК України ,суд припустився помилки, оскільки не врахував, що в даному випадку ці факти встановлюються не самі по собі ,а в процесі розгляду спору про право власності ,яке розглядається в позовному провадженні ,так як між сторонами щодо спадкового майна є спір. За таких обставин встановлення фактів в порядку глави 6 розділу4 ЦПК України неможливе. І тільки в разі ,коли б щодо спадкового майна не було спору, зазначений факт міг розглядатись в порядку вищенаведеної глави.
Крім того, суд допустив при розгляді справи порушення норм процесуального права ,що стосуються визначення належних відповідачів за позовом ОСОБА_1., ОСОБА_2. Зі змісту ст.ст. ст. 1269,1270,1273 ЦК України спадкоємець ,який бажає прийняти спадщину ,але на час відкриття спадщини не проживав постійно з спадкодавцем ,має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у 6 місяців, який починається з дати відкриття спадщини .Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку установленого ст.1270ЦК,тобто 6 місяців.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1., ОСОБА_2. доОСОБА_4. позовних вимог не заявляли (а.с.46),проте він прийняв спадщину, подавши в період 6 місяців з дня відкриття спадщини заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини .(а.с.63). Відмова його від спадщини на користь ОСОБА_3. дана ним в судовому засіданні, правового значення не мають .Тому він повинен був бути притягнутий судом до участі в справі за позовом ОСОБА_1., ОСОБА_2. як відповідач(співвідповідач).В порушення ст.ЗЗ ЦПК України суд не залучивОСОБА_4. до участі в справі за позовом ОСОБА_1., ОСОБА_2. ,як співвідповідача допустивши його лише в якості третьої особи.
Враховуючи викладене та те,що суд вирішив питання про права та обов'язки відповідачаОСОБА_4., який не брав участь у справі в такій якості ,рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд. За таких обставин інші доводи апеляційної скарги правового значення не мають. Керуючись ст.ст.307,311,315 ЦПК України ,-
Ухвалила:
4
Апеляційну скаргу ОСОБА_1,ОСОБА_2задоволити частково.
Рішення Вінницького районного суду від 04.12.2006 року скасувати ,а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.