Справа № 22-714-2007р.                     оскаржуване рішення (ухвала) ухвалено під головуванням

Категорія:   30                                                                Старинщук О.В.

Доповідач: Камзалов В.В.

РІШЕННЯ

 ім'ям   України

14 березня 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Камзалова В.В.

Суддів: Іванюка М.В., Чуприни В.О.

При секретарі: Руденко О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою виконкому Вінницької міської ради на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 27 грудня 2006 року в справі за позовом виконкому Вінницької міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третьої особи на боці відповідачів без самостійних вимогОСОБА_3 про виселення з гуртожитку,-

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2006 року виконком Вінницької міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1., ОСОБА_2. про виселення з гуртожитку, посилаючись на те, що відповідно до рішення міськвиконкому Вінницької міської ради № 942 від 16.05.2005 року до комунальної власності було прийнято гуртожиток по АДРЕСА_1

На підставі розпорядження Вінницького міського голови №36 від 26.02.2006 року в ЖЕК-№8 було створено комісію для перевірки законності проживання мешканців ц гуртожитку поАДРЕСА_1.

Під час проведення перевірки було встановлено, що в кімнатіНОМЕР_1 зазначеного гуртожитку проживають громадяни ОСОБА_1., ОСОБА_2. про що було складено акт від 12.05.2006 року.

Згідно ордеруНОМЕР_1 від 2.11.1998 року, виданого ПУ Житлово-комунального господарства треста «Вінницяпромстрой», кімнатаНОМЕР_1 і гуртожитку по АДРЕСА_1була надана для проживання ОСОБА_3

Було встановлено, що відповідачі проживають в даній кімнаті незаконно, тому що не мають відповідного ордеру.

Відповідачем було направлено припис про усунення порушень житлового законодавства та зобов'язання звільнити житлове приміщення від сторонніх осіб.

Однак, станом на 12.07.2006 року вимоги припису не були виконані і відповідачі продовжують проживати у вказаній кімнаті, про що було складено акт.

Позивач вважає, що гуртожиток по АДРЕСА_1і спірна кімната належить територіальній громаді м. Вінниці в особі Вінницької міської ради на праві комунальної власності і дії відповідачів порушують права та інтереси міської ради щодо володіння та розпорядження належної їй власності.

В судовому засіданні представник позивача змінив позовні вимоги і вказав, що разом з відповідачами проживає їх неповнолітній син ОСОБА_4 , а тому відповідачів слід виселити з усіма проживаючими членами сім'ї.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 27 грудня 2006 року в позові відмовлено.

2

Не погодившись з рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених ними доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції обґрунтовував своє рішення тим, що відповідачі тимчасово проживають в спірній кімнатіНОМЕР_1 гуртожитку по АДРЕСА_1на підставі договору піднайму жилої площі від 25 травня 2006 року, який був заключений між ОСОБА_3. та відповідачами, погоджений начальником МКП ЖЕК-8. В даному випадку відповідачі проживають в кімнаті на підставі договору піднайму жилої площі та представник позивача не ставив питання про визнання даного договору недійсним.

Однак, з таким висновком суду не можна погодитися з наступних підстав.

Згідно ст. 127 ЖК України, гуртожитки використовуються для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян в період роботи або навчання.

Тому проживання у гуртожитку носить тимчасовий характер і зумовлено певними трудовими або іншими відносинами між громадянином і власником гуртожитку.

На підставі ст.ст. 128, 129 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації та відповідного профспілкового комітету. На підставі рішення про надання житлової площі в гуртожитку, адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Згідно ст. 130 ЖК України порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається законодавством і постановою Ради Міністрів України РСР від 3.06.1986 року № 208 було затверджено Примірне положення про гуртожитки.

Відповідно до п. 15 зазначеного положення жила площа в гуртожитку не підлягає

здачі в піднайм.                                                                                            

Враховуючи вищевикладене, і відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу і особа яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

З наведеного випливає, що ні ОСОБА_3., на начальник ЖЕК №8 не мають повноважень щодо розпорядження кімнатоюНОМЕР_1 в гуртожитку поАДРЕСА_1, тому що вона належить до комунальної власності територіальної громади міста Вінниці.

Враховуючи наведене, договір піднайму від 25 травня 2006 року, згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним і визнання його недійсним судом непотрібно, а тому відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків.

З урахуванням наведеного, згідно ч. З ст. 116 ЖК України, відповідачі, як особи, що самоправно зайняли жиле приміщення, повинні виселятися без надання їм іншого жилого приміщення.

Колегія суддів вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а неправильне застосування норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, що дає суду підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким позов слід задоволити і виселити відповідачів разом із проживаючими з ними членами сім'ї, неповнолітнім сином ОСОБА_4

3

Олійником з кімнатиНОМЕР_1 в гуртожитку по АДРЕСА_1без надання іншого житла.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Виконкому Вінницької міської ради - задовольнити.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 27 грудня 2006 року -скасувати.

Позов виконкому Вінницької міської ради задовольнити.

Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2разом з сином ОСОБА_4, 1971 року народження з кімнатиНОМЕР_1 в гуртожитку по АДРЕСА_1без надання іншого житла.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двох місяців може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України.