Справа № 22 - 661 / 2007 р. Головуючий у суді 1-ої інстанції
Категорія: 19 СаулякЮ.В.
УХВАЛА
Апеляційного суду Вінницької області
від 15 березня 2007 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
Головуючого: Копаничук С.Г.
Суддів: Матківської М.В., Чорного В.І.
При секретарі: Прокопюк О.В.
За участю: позивачкиОСОБА_1, її адвокатаОСОБА_4. та
відповідача - ОСОБА_2. розглянувши у відкритому, судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від ЗОЛ 1.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2006 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2., ОСОБА_3. про відшкодування 3000 грн. матеріальної і 2000 грн. моральної шкоди та відшкодування судових витрат, посилаючись на те, що внаслідок неправомірних дій відповідачів по ремонту і переплануванню квартириНОМЕР_1 по АДРЕСА_1 їй була причинена матеріальна шкода, оскільки в її квартирі НОМЕР_2, що знаходиться поверхом нижче виникла тріщина, відстала плитка, відійшла штукатурка.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 30.11.2006 року у задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить зазначене рішення скасувати через порушення норм матеріального та процесуального права, зазначала, що суд не сприяв повному з'ясуванню обставин справи, не попередив про наслідки вчинення чи не вчинення процесуальних дій по з'ясуванню дійсних обставин справи, не з'ясував з якої причини виникли пошкодження в її квартирі.
Заперечуючи проти апеляційної скаргиОСОБА_2. та ОСОБА_3. зазначали, що вважають рішення суду законним та обгрунтованим, оскільки воно відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Зазначали, що жодних процесуальних порушень судом першої інстанції допущено не було. Просять залишити його в законній силі, апеляційну скаргуОСОБА_1 - відхилити, оскільки позивачкою не доведено позовні вимоги та причинний зв'язок між пошкодженнями,
2
які виникли в приміщенні квартири НОМЕР_2 житлового будинку поАДРЕСА_1та проведення ремонтно-оздоблюваних робіт в квартирі НОМЕР_1 у тому ж будинку.
Заслухавши доповідача, осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, рішення суду та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 389 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 10, ч. З ст. 60 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження, та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Постановляючи рішення по справі, судом першої інстанції встановлено, щоОСОБА_2. та ОСОБА_3. є сусідамиОСОБА_1 та проживають в будинку ,АДРЕСА_1 у квартирі НОМЕР_1. ОСОБА_1. проживає у даному будинку з 1996 року у квартирі НОМЕР_2, а відповідачі купили квартиру в травні 2005 року та здійснили у ній ремонт. На думкуОСОБА_1 внаслідок неправомірних дій відповідачів по ремонту і переплануванню квартири АДРЕСА_1 в її квартирі НОМЕР_2, що знаходиться поверхом нижче виникла тріщина, відстала плитка, відійшла штукатурка. Згідно висновку судово-технічної експертизи №782/783 від 29.09.2006 року, який суд оцінив відповідно до ст. 212 ЦПК України, житлова будівля по АДРЕСА_1, за конструктивними характеристиками відноситься до третьої групи капітальності, з міжповерховими перекриттями із дерев'яних балок оштукатурених по дранці. Термін нормальної служби даних будівель обмежений у 100 років. По конструктивних елементах, тривалість експлуатації перекриття до капітального ремонту (зміни) складає 60 років, дерев'яних перегородок - ЗО років. Під час натурального обстеження об'єкта дослідження, в приміщеннях квартири НОМЕР_2 експериментальним шляхом встановлено, що під час звичайного навантаження, а саме від ходіння по підлозі в приміщеннях вище розташованої квартири НОМЕР_1 відбуваються коливання матеріалу перекриття. Враховуючи існуючий фізичний стан міжповерхового перекриття та дерев'яних перегородок в приміщеннях квартири НОМЕР_2 розташованому по зазначеній адресі, і той факт, що об'єкт дослідження побудовано у 30 роках минулого століття та основні конструктивні елементи даної будівлі потребують проведення капітального ремонту, встановити причинний зв'язок між пошкодженнями, які виникли в приміщеннях квартири НОМЕР_2 та проведення ремонтно-оздоблюваних робіт в квартирі НОМЕР_1 не представляється можливим.
Суд першої інстанції вірно встановив обставини по справі та визначив правовідносини що склались, правильно визначив правову норму, що їх регулює і дійшов підставного висновку про те, що вина відповідачів в існуванні пошкоджень у квартирі позивачкою не доведена, тому підстав для відшкодування матеріальної та
3
моральної шкоди не вбачається, та прийняв підставне рішення про відмову у задоволені позову.
Доводи апеляційної скарги стосовно не взяття до уваги судом першої інстанції клопотанняОСОБА_1 про призначення додаткової судової експертизи та нез'ясування судом причин виникнення пошкоджень в її квартирі не заслуговують на увагу, оскільки у протоколі судового засідання (а .с. 46-52) відсутні докази того, що позивачкою було заявлено таке клопотання, а ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 26.01.2007 року подані нею зауваження на протокол судового засідання відхилені .Причини ж виникнення пошкоджень в квартиріОСОБА_1 самі по собі, без з'ясування причинного зв'язку між ними та ремонтом відповідачів, не є предметом даного спору дому ці доводи скарги висновку суду не спростовують.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність позивачкою вини відповідачів у спричиненні шкоди і про відмову у задоволені позову, а тому підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 30.11.2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.