Номер провадження: 11-кп/813/423/22

Номер справи місцевого суду: 497/178/2021

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2022 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:                

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4

секретарів судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6

за участю прокурора ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Болградського райсуду Одеської обл. від 22.06.2021 у кримінальному провадженні №12020160270000243 від 17.11.2020 відносно:

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Оріхівка, Болградського р-ну Одеської обл., зі слів – з неповною середньою освітою (9 класів), офіційно не працевлаштований, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий в силу ст. 89 КК України;

- обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції.

Зазначеним вироком суду 1-ої інстанції ОСОБА_8  визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та йому призначено покарання у виді 12 років позбавлення волі.

Строк відбування ОСОБА_8 покарання, призначеного даним вироком визначено рахувати з моменту його затримання – з 17.11.2020.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_8 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 17.11.2020 по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили – залишено у виді тримання під вартою.

Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Не погодившись із зазначеним вироком суду захисник ОСОБА_9 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій вказує на те, що оскаржуваний вирок постановлений всупереч вимог кримінального і кримінального процесуального законодавства, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи у зв`язку з чим просить скасувати вирок та ухвалити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_8 у зв`язку з недоведеністю складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України в діях обвинуваченого.

У судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений  ОСОБА_8  пояснив, що злочин не вчиняв, визнавальні показання надавав під тиском працівниківполіції, які виразилися у нанесенні йому побоїв по обличчю, та були застосовані до нього при його затриманні в приміщенні Оріхівської сільської ради Болградського р-ну та при проведенні слідчих дій у Болградському ВП ГУНП в Одеській обл.

Прокурор ОСОБА_7  вважала за необхідне доручити ТУ ДБР провести перевірку доводів обвинуваченого, водночас захисник та обвинувачений залишили вирішення даного питання на розсуд суду.

Окрім того, з матеріалів провадження, а саме із оскарженого вироку вбачається, що обвинувачений ОСОБА_8 вказував на те, що до нього був застосований тиск працівниками поліції, однак суд 1-ої інстанції на підставі аналізу матеріалів провадження дійшов висновку про їх необґрунтованість, оскільки такі доводи не були підтверджені доказами.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали провадження та доводи заяви, апеляційний суд дійшов висновку про наступне.

Так, ч. 6 ст. 206 КПК України передбачає, що якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та: 1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; 2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи; 3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Чинний кримінальний процесуальний закон не містить прямого регулювання випадків подання таких заяв особою не на стадії досудового розслідування, а під час судового розгляду кримінального провадження або перегляду рішення суду в апеляційному порядку.

Разом із тим, ч. 6 ст. 9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

За викладених обставин колегія суддів вважає за можливе застосувати в даному випадку загальні засади кримінального провадження, зокрема, засаду законності, яка закріплена ст. 9 КПК України, відповідно до ч. 1 якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відтак, в даному випадку апеляційний суд вважає за необхідне застосувати за аналогією закону положення п. 2 ч. 6 ст. 206 КПК України та доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в усній заяві обвинуваченого ОСОБА_8 стосовно дій працівників поліції під час його затримання та проведення слідчих дій.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 216 КПК України слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування злочинів вчинених, серед іншого, працівником правоохоронного органу.

Таким чином, враховуючи повідомлену обвинуваченим ОСОБА_8 інформацію щодо застосування стосовно нього з боку працівників Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській обл. недозволених методів поводження, колегія суддів вважає за необхідне доручити ТУ ДБР, розташованому в м. Миколаєві провести дослідження фактів, викладених в усній заяві.

При цьому, враховуючи вимоги кримінального процесуального закону щодо розумності строків розгляду кримінального провадження, апеляційний суд вважає за необхідним зобов`язати ТУ ДБРнадати апеляційному суду копію прийнятого за результатами розгляду заяви процесуального рішення.

Керуючись ст.ст. 24, 206, 370, 404, 405, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Доручити другому слідчому відділу (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР розташованому в м. Миколаєві провести перевірку фактів, викладених в усній заяві обвинуваченого ОСОБА_8 про застосування до нього фізичного насильства працівниками Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській обл. при його затриманні 17.11.2020 та проведенні слідчих дій в приміщенні Оріхівської сільради Болградського р-ну Одеської обл. та Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській обл. шляхом внесення відомостей до ЄРДР та проведення досудового розслідування, про результати якого повідомити апеляційний суд.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2                         ОСОБА_3 ОСОБА_4