ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.02.2011 року Справа № 17/3-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білецької Л.М. (доповідача)
суддів: Тищик І.В., Голяшкіна О.В.
при секретарі судового засідання: Коваль Ю.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: Кононенко О.В. представник, довіреність №7 від 07.11.09;
від відповідача: Субач Л.М. представники, довіреність №52-16/26 від 12.01.11;
від підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області: представник у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Стройпрогрес”, м. Орджонікідзе
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2010р.
у справі №№ 17/3-09
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Стройпрогрес”, м. Орджонікідзе
до: відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Кривий Ріг
про стягнення 249 249 грн. 65 коп.
за скаргою: товариства з обмеженою відповідальністю “Стройпрогрес”, м. Орджонікідзе
на дії: підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області,
м. Дніпропетровськ
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.10р. у справі № 17/3-09 (суддя Чередко А.Є) відмовлено у задоволенні скарги ТОВ «Стройпрогрес» на дії підрозділу ДВС Головного управління юстиції у Дніпропетровській області.
Ухвала мотивована тим, що у державного виконавця були відсутні правові підстави для зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню судового рішення (наказ № 17/3-09 від 21.09.09р.), але спірна постанова на час розгляду справи втратила чинність, а тому відсутні правові підстави для виконання не чинної постанови.
У частині скарги, що стосується зобов'язання виконати наказ відмовлено, оскільки 24.06.2010р. господарський суд Дніпропетровської області порушив нову справу про банкрутство №Б38/133-10 та ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Стягувач не погодився з ухвалою суду і звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що необхідно відмовити в задоволені скарги, оскільки фактично дії державного виконавця були незаконні. Просив скасувати оскаржувану ухвалу і скаргу задовольнити.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.01.11р. апеляційну скаргу призначено до розгляду.
Представник ВДВС Головного управління юстиції у Дніпропетровській області не використав своє право бути присутнім у судовому засіданні, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.02р. № 75.
Вислухавши представників сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
У відповідності зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження це сукупній дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі; спрямованих на примусове виконання рішення судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставі, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, і іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 34 п. 8 цього Закону передбачено обов'язкове зупинення виконавчого провадження у випадку, зокрема, порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).
Предметом судового рішення, по якому видано наказ було стягнення боргу за період з 29.09.08р. по 13.11.08р., а провадження у справі про банкрутство порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.05р. (справа №29/21/05) та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
До даних правовідносин суд першої інстанції вірно застосував ст.1 Закону України «Про поновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»і з'ясував, що дія мораторію не поширюється на боргові зобов'язання (грошові вимоги) відповідача (боржника), які виникли після порушення справи про банкрутство останнього. Відтак, виконавче провадження зупинено безпідставно, отже, незаконно.
У відповідності до пункту 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.03р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби (дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів).
Проте, судом першої інстанції безпідставно звужено предмет судового розгляду, у той час як стягував у поданій скарзі посилався і на незаконність дій державної виконавчої служби і розцінював їх такими, що спрямовані на фактичне уникнення від відповідальності по фінансовим зобов'язаннях.
Є неправильним висновок суду першої інстанції і про нечинність постанови, оскільки ним неправильно ототожнені поняття чинності, тобто правової сили, постанови, і її юридичної дії, тобто сфери правового регулювання.
Зупинення виконавчого провадження означає тимчасове припинення виконавчих дій (обов'язкове чи факультативне) на певний час чи до закінчення існування певних обставин (ст. 36 Закону України «Про виконавче провадженя»). Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. (ч. 5 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадженн»).
Постанова про поновлення виконавчого провадження не означає нечинність постанови про зупинення його, це є тільки продовження виконавчого провадження як сукупності дій органів і посадових осіб державної виконавчої служби у контексті ст. 1 Закону України «Про виконавчого провадження».
Тому неправильно стверджувати про нечинність оскаржуваної постанови на тій підставі, що 09.07.2010р. винесено постанову про поновлення виконавчого провадження. Спірна постанова незаконно зупинила виконавче провадження на 9 місяців, що є значним часовим проміжком, враховуючи загальний 6 місяців термін, встановлений для виконання судових рішень (ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»), а тому вона суттєво порушує права стягувача, які ґрунтуються на законі.
Інший висновок суду про неможливість зобов'язати боржника виконати наказ - є правомірним.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Ухвалу господарського суду слід скасувати в частині відмови у скасуванні постанови державної виконавчої служби від 13.10.09р. №15138220, скаргу в цій частині слід задовольнити. В іншій частині ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.10р. залишити без змін.
Керуючись ст.ст.101 - 105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Стройпрогрес”, м. Орджонікідзе - задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.10р. по справі 17/3-09 - скасувати частково.
Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Стройпрогрес” на дії підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області задовольнити частково.
Скасувати постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області від 13.10.2009р. № 15138220.
В іншій частині ухвалу - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя І.В. Тищик
Суддя О.В. Голяшкін