Справа № 298/97/22

Номер провадження 3/298/450/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

31 січня 2022 року                                                         смт. Великий Березний

Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., розглянувши матеріали, що надійшли від відділення поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чорноголова Великоберезнянського району Закарпатської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2022 року до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 449121 від 31 грудня 2021 року, складений поліцейським СРПП ВП №1 Ужгородського РУП капралом поліції Делеган В.В., щодо ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП (вхідний номер 245/22-Вх. від 25 січня 2022 року).

Вивчивши протокол у справі про адміністративне правопорушення та приєднані до нього матеріали, суддя приходить до висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід повернути для належного оформлення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 245, 278, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На підставі цих вимог закону, а також ст.ст.251,252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази вини особи, притягнутої до адміністративної відповідальності та дати їм належну оцінку в їх сукупності.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суддя звертає увагу на те, що наведені в протоколі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст.173-2 КУпАП, диспозиція якої передбачає відповідальність за цією частиною, у разі вчинення тих самих дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тобто за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

В той же час, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт притягнення ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, зокрема, відсутня копія постанови суду, яка набрала законної сили, про притягнення останнього протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що свідчило б про наявність в діях ОСОБА_1 ознак повторності та давало можливість для кваліфікації таких дій за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Суддею зауважується на тому, що підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП є постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що набрала законної сили, тобто така, що дає змогу встановити ознаку повторності у скоєнні адміністративного правопорушення.

Разом з тим, графа "чи притягався(лася) до адміністративної відповідальності" протоколу щодо ОСОБА_1 містить відмітку «так», однак до матеріалів справи постанову суду щодо цього не долучено.

Згідно з вимогами Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 листопада 2015 року №1376, усі реквізити протоколу заповнюються розбірливим почерком, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до нього, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено (п.п.6, 7).

Натомість, у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 наявні виправлення в частині статті, за якою кваліфіковано дії правопорушника, такі виправлення не засвідчені посадовою особою, яка їх внесла.

У матеріалах справи містяться ксерокопії першої сторінки рапорта, що зареєстрований в ЄО за №3373 від 31 грудня 2021 року, характеристики, виданої старостою с.Чорноголова  ОСОБА_2  за № 63 від 19 листопада 2021 року, на ОСОБА_1 , та довідки про склад сім`ї ОСОБА_1 , виданої цією ж посадовою особою за № 219 від 19 листопада 2021 року, щоне засвідчені у встановленому законом порядку.

Так, правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 07.04.2003 № 55, Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції від 18.06.2015 року № 1000/5, інструкціями з діловодства в окремих органах державної влади. Копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення у встановленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Така позиція узгоджується також з позицією Верховного Суду викладеній в постанові від 08.05.2019 по справі №160/7887/18.

Вказані вимоги особою, яка склала протокол, не дотримані, копії вищезазначених документів не засвідчені належним чином.

Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 р. заява №926/08), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вищевказані недоліки, допущені працівником поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та оформленні матеріалів, позбавляють суд можливості неупередженого та об`єктивного розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а також можливості перевірити правильність даних, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення, повно та об`єктивно з`ясувати всі фактичні обставини, що мають значення для розгляду справи про адміністративне правопорушення, за наявності вищеописаних недоліків для суду не представляється можливим встановити об`єктивну істину у справі.

Згідно з абз. 2 п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" №11 від 17.10.2014, норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 цього кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення.

За таких обставин, у відповідності до вимог ст. ст. 256, 278 КУпАП, з урахуванням п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" №11 від 17.10.2014, суддя вважає за необхідне повернути справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП для належного оформлення органу, від якого надійшов до суду протокол про адміністративне правопорушення, в ході якого усунути зазначені вище порушення.

Суд наголошує на необхідності усунути зазначені недоліки у максимально стислі строки, оскільки відповідно до ст. 38 КУпАП строк притягнення до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення складає три місяці з моменту вчинення такого.

Керуючись ст. ст. 256, 268, 278, 280, 283 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, щодо ОСОБА_1 повернути відділенню поліції №1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Зизич В.В.