Cправа № 127/2572/22

Провадження № 2/127/318/22

У Х В А Л А

Іменем України

31 січня 2022 року                                                                 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Бойко В.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального закладу «Вінницький ліцей №13, Департаменту освіти Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення та стягнення середнього заробітку, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального закладу «Вінницький ліцей №13, Департаменту освіти Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення та стягнення середнього заробітку.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд, встановив, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України.

В прохальній частині позовної заяви позивачка просила суд звільнити її від сплати судового збору, оскільки, вона перебуває у скрутному матеріальному становищі, яке виникло, у зв`язку з протиправним позбавленням відповідачами можливості працювати та отримувати заробітну плату.

Розглянувши дане клопотання суд прийшов до наступного висновку.

Положеннями ст. 136 ЦПК України передбачена можливість суду, враховуючи майновий стан сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі; з підстав, зазначених в частині першої цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а)військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері(батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ )особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом вказаної вище норми відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору чи зменшення його розміру є правом суду, а не його обов`язком. Таку ж позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 у справі №904/9117/17.

Враховуючи вищевикладене, клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки суд для цього не вбачає підстав.

Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР"Про оплату праці" середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та за час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Таким чином, позивачі мають пільги зі сплати судового збору виключно за позовними вимогами, що стосуються стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. За іншими позовними вимогами у трудових спорах позивачі від сплати судового збору не звільняються.

Таким чином, ОСОБА_2 не звільнена від сплати судового збору за позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи та про стягнення середнього заробітку.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну позовну вимогу, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, позивачці необхідно буде сплатити судовий збір за позовні вимоги немайнового та майнового характеру, виходячи з ціни позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19,187, 258, 259, 260 цього Кодексу, ЗУ «Про судовий збір»,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання позивачки ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального закладу «Вінницький ліцей №13, Департаменту освіти Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення та стягнення середнього заробітку - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення вищевказаних недоліків строк 4 дні з моменту отримання даної ухвали.

В разі не усунення вищевказаних недоліків цивільний позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала суду остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя: