Донецький окружний адміністративний суд
|
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
20 січня 2011 р. Справа № 2а/0570/1006/2011
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Михайлик А.С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» до Державної податкової інспекції в Пролетарському районі м. Донецька, Управління Державного казначейства по Будьонівському та Пролетарському районах м. Донецька про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання відшкодувати суму від’ємного значення податку на додану вартість у розмірі 20 028 567,00 гривень, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Пролетарському районі м. Донецька, Управління Державного казначейства по Будьонівському та Пролетарському районах м. Донецька про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання відшкодувати суму від’ємного значення податку на додану вартість у розмірі 20 028 567,00 гривень.
Дослідивши подані матеріали, суд приходить до висновку, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Відповідно до пункту 2 частини 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту. Пунктом 3 частини 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 гривень.
Відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" із скарг за неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян державне мито справляється у розмірі 0,2 % неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивачем заявлені вимоги про визнання протиправної бездіяльності ДПІ в Пролетарському районі м. Донецька щодо невідшкодування заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість та вимоги про зобов’язання Управління Державного казначейства України в Будьонівському та Пролетарському районах відшкодувати на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» 20 028 567,00 грн. Вимоги щодо зобов’язання перерахувати кошти на поточний рахунок є майновими, а тому при поданні позову позивач мав сплатити суму судового збору за заявленими ним вимогами, визначену в порядку, передбаченому пунктом 3 частини 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Проте, до наданого позову позивачем було додано квитанцію № 123221 від 18 січня 2011 року, згідно якої позивач сплатив 3 грн. 40 коп. - суму державного мита щодо заявлених ним немайнових вимог.
Таким чином, позивачу слід оплатити судовий збір щодо заявлених ним майнових вимог виходячи з встановленого пунктом 3 частини 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України розміру, за наступними банківськими реквізитами: отримувач: - Держбюджет Калінінського району м. Донецька, код ЄДРПОУ – 34687090, рахунок – 31112095700005, банк – ГУДКУ у Донецькій області, МФО банку – 834016.
Крім цього, згідно пункту 3 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві, крім іншого, зазначаються: ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
У якості другого відповідача позивачем було визначено Управління Державного казначейства України по Будьонівському та Пролетарському району м. Донецька.
Згідно частини 2 пункту 2 Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 322 від 4 квітня 2006 року Для виконання покладених на Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі завдань у районах, містах та в районах у містах головою Державного казначейства України за погодженням з Міністром фінансів можуть утворюватися управління (відділення), що є відокремленими структурними підрозділами Головного управління і не мають статусу юридичної особи.
Тобто, Управління Державного казначейства України в Пролетарському районі м. Донецька та Управління державного казначейства в Будьонівському районі м. Донецька є відокремленими структурними підрозділами Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області і не мають статусу юридичної особи. Зазначені структурні підрозділи є окремими підрозділами Головного управління державного казначейства України в Донецькій області та не можуть бути одним відповідачем.
Основні засади визначення адміністративної процесуальної правосуб’єктності передбачені статтею 48 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивач припустився помилки при визначенні другим відповідачем у справі Управління державного казначейства України в Пролетарському та Будьонівському районі м. Донецька та визначив другого відповідача у справі без врахування вимог статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
З наведеного вище вбачається, що позивачем був наданий позов без додержання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, що виразилися у несплаті суми судового збору щодо заявлених майнових вимог в розмірі, передбаченому пунктом 3 частини 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України та визначення другого відповідача без дотримання вимог викладених в статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України щодо адміністративної процесуальної правосуб’єктності, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 106, 108 КАС України, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» до Державної податкової інспекції в Пролетарському районі м. Донецька, Управління Державного казначейства по Будьонівському та Пролетарському районах м. Донецька про визнання бездіяльності неправомірною, зобов’язання відшкодувати суму від’ємного значення податку на додану вартість у розмірі 20 028 567,00 гривень - залишити без руху.
Надати позивачу строк до 05 лютого 2011 року для усунення недоліків позовної заяви шляхом додання до позовної заяви квитанції про сплату державного мита, встановленого Декретом Кабінету міністрів України «Про державне мито» у розмірі 1 % від ціни позову та визначення відповідача за заявленими вимогами про зобов’язання відшкодувати на поточний рахунок 20 028 567,00 грн., із врахуванням приписів статті 48 Кодексу адміністративного судочинства, роз’яснивши при цьому позивачеві, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Михайлик А.С.