П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  600/664/21-а

Головуючий у 1-й інстанції:  Боднарюк Олег Васильович

          Суддя-доповідач:  Боровицький О. А.

18 січня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:  Боровицького О. А.

суддів:  Курка О. П.  Шидловського В.Б.

за участю:

секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,

представника позивача: Дрищенюк М.М.,

представника відповідача: Ахтемійчук М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу  Головного управління ДПС у Чернівецькій області  на  рішення   Чернівецького окружного адміністративного суду  від  11 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Брусницька земля" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про  визнання протиправним та скасування  рішення,

В С Т А Н О В И В :

товариство з обмеженою відповідальністю "Брусницька земля" звернулось в суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове - повідомлення рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області № 0004680508 від 25.09.2020 року.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.10.2021 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.10.2021 року - без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідно до виписки є Єдиного державного реєстру юридичного  осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ТОВ "Брусницька земля" здійснює господарську діяльність за видами: КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.19 вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.61. допоміжна діяльність у рослинництві;

На підставі   наказу ГУ ДПС у Чернівецькій області  від 28.08.2020 року № 393/фп "Про проведення фактичної перевірки"  та направлень на перевірку від 28.08.2020 року №  та № 1157  посадовими особа відповідача проведено фактичну перевірку за період фінансово-господарської діяльності з 15.11.2017 року по 06.09.2020 року  з  питань дотримання  вимог ПКУ в частині  здійснення  господарської діяльності.

За результатами перевірки посадовими особами відповідача складено акт №0216/24/13/РРО/33330048 від 04.09.2020  року, в якому зафіксовані наступні порушення: статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", зокрема в частині  зберігання пального без наявності ліцензії.

На підставі акту перевірки  податковим органом винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 25.09.2020 року № 0004680508.

Відповідно до договору №02/08 від 07.08.2017 року позивач придбав у ТОВ "Мартін Трейд" паливо дизельне  ДП-3-Євро-ВО.

Також судом встановлено, що  придбане у  ТОВ "Мартін Трейд"  дизельне паливо було використано у господарській діяльності та списане (частково) згідно актів  на списання дизельного  палива № 4 від 30.04.2020 року за квітень 2020 року, № 5 від 30.06.2020 року за червень, № 6 від 31.08.2020 року за серпень 2020 року. Залишок дизельного палива  станом на 01.09.2020 року складав 6500 л.

Згідно платіжного доручення № 253 від 05.03.2020 року встановлено, що ТОВ  "Брусницька земля" здійснило  оплату в сумі 780,00 грн за ліцензію на зберігання пального за 2020 рік.

Відповідно накладної № 58002133566479 та фіскального чеку ПАТ "Укрпошта" від 06.03.2020 року вбачається, що відправником ТОВ "Брусницька земля", на ім`я одержувача  ГУ ДПС в Чернівецькій області направлено лист. Разом з тим, вжитими в ході судового розгляду справи заходами (усні та письмові ухвали про витребування доказів) - не представилось можливим встановити вміст поштового відправлення позивача, а так само не представилось можливим встановити факт доставки до податкового органу поштового відправлення.

13.04.2020 року директором  та головним бухгалтером  ТОВ "Брусницька земля" складено акт про те, що рекомендований лист, який був  спрямований  до  ГУДПС  у Чернівецькій області  за трек/номером № 5800213566479 від 06.03.2020 року  повернувся  з відміткою за закінченням  терміну зберігання.

Відповідно до роздруківки із сайту ПАТ "Укрпошта" встановлено, що дані про відправлення за номером 5800213566479 відсутні, тому що не зареєстровані в системі.

25.05.2021 року на виконання вимог ухвал суду про витребування доказів надійшов лист ПАТ "Укрпошта" від 20.05.2021 року № 01.5.1-1/Ч-3807, зі змісту якого вбачається, що неможливо надати інформацію щодо отримання/неотримання рекомендованого листа №5800213566479 від 06.03.2020 року, у зв`язку із зберіганням інформації протягом шести місяців.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновків, що в даних правовідносинах позивач, як платник податків діяв добросовісно - сплативши відповідний збір для отримання ліцензії, та звернувся до податкового органу з відповідною заявою, що в свою чергу відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не спростовано. Сам по собі факт не отримання відповідачем листа з рекомендованим повідомленням про вручення не може ставитись в провину платнику податків, якщо останнім вчинені всі необхідні дії, які визначені законодавством. Колегія суддів не погоджується з даними висновками враховуючи наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 № 481/95-BP, в редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 481/95-BP).

Відповідно до  статті 1 Закону № 481/95-BP зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

Згідно частини 1 статті 15 Закону № 481/95-BP оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Частиною 8 статті 15 Закону № 481/95-BP передбачено, що суб`єкт господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років (частина десята статті 15 Закону № 481/95-BP).

Згідно статті 15 Закону № 481/95-BP для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Нормами статті 15 Закону №481 також зауважено, що суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

З аналізу вищезазначених положень законодавства випливає висновок, що отримувати ліцензію на право зберігання пального суб`єкт господарювання повинен тільки для стаціонарних цистерн/ємностей. Оскільки, як навіть  вбачається з термінів "місце зберігання пального", "зберігання пального", так і з переліку документів, які слід надати для отримання ліцензії на право зберігання пального - надання визначеного законодавством переліку документів для пересувних ємностей та транспортних засобів не передбачено, оскільки останні не є нерухомим майном та не мають чіткої прив`язки до місця (території).

Крім цього, за результатами звернення, уповноважений орган у визначені строк (10/20 днів) приймає відповідне рішення про видачу або ж відмову у видачі ліцензії.

Частинами 1-3 статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та пальним, зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Як встановлено судом апеляційної інстанції факт отримання позивачем  дизельного пального, що також підтверджується видатковими накладними та товарно - транспортними  накладними на відпуск нафтопродуктів, які наявні у матеріалах справи.

При цьому, придбане дизельне пальне позивачем частково використано  у господарській діяльності  та списане (частково) згідно актів  на списання дизельного  палива № 4 від 30.04.2020 року за квітень 2020 року, № 5 від 30.06.2020 року за червень, № 6 від 31.08.2020 року за серпень 2020 року. Залишок дизельного палива  станом на 01.09.2020 року складав 6500 л., який зберігався за адресою: с. Брусниця, Кіцманського району Чернівецької області.

Колегія суддів звертає увагу на те, що спірним в цій справі являється не факт оплати за ліцензію, а дії, які направлені на її отримання, або ж бездіяльність, яка призвела до порушення законодавства у вигляді пасивної поведінки зі сторони позивача.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 06 березня 2020 року ТОВ "Брусницька земля" поштою направила заяву щодо видачі ліцензії на зберігання пального для потреб власного споживання із копією платіжного доручення сплати за ліцензію за трек номером 5800213566479.

Однак, рекомендований лист, який був спрямований до ГУ ДПС у Чернівецькій області повернувся з відміткою "за закінченням терміну зберігання", що підтверджується актом складеного головним бухгалтером ТОВ "Брусницька земля".

Враховуючи вищезаначене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не отримував заяву позивача про видачу ліцензії на зберігання пального для потреб власного споживання із копією платіжного доручення сплати за ліцензію. Більше того, в матеріалах справи відсутні інші докази про звернення позивачем до ГУ ДПС у Чернівецькій області за видачу ліцензії на зберігання пального для потреб власного споживання. Тобто, відповідачеві на час прийняття рішення не було відомо, що позивач має намір на отримання ліцензії на зберігання пального для потреб власного споживання відповідно до ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

А тому, колегія суддів вважає що висновки суду першої інстанції про відсутність у діяннях позивача складу інкримінованого правопорушення ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива" являються необгрунтованими та безпідставними.

Стосовно посилання позивача, що заправочні модулі, які знаходилися під час перевірки по вул. Перемоги, 5 с. Брусниця, в кількості 7 шт., де 6 шт ємкістю 1000 літрів, а 1 ємкість 700 літрів не є стаціонарними, а є мобільними (переносними) колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 21 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива" сільські господарства, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.   

При цьому част.15 ст. 15 Закону № 481 передбачено, що імпорт або експорт пального здійснюється за наявності у СГ що імпортує або експортує пальне, ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.

СГ має право зберігати пальне без  отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним на які отримані відповідні ліцензії .

Отже, СГ що здійснюють реалізацію або зберігання пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно) ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

При цьому, імпорт пального, незалежно від ємності тари, здійснюється за наявності у СГ, що імпортує пальне, ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.

Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку що податковим органом правомірно, обґрунтовано з дотриманням норм чинного законодавства прийнято оскаржуване податкове - повідомлення рішення №0004680508 від 25.09.2020 року.

У силу  п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право  скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі  ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови  про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області задовольнити  повністю.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Брусницька земля" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування  рішення скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі  18 січня 2022 року.

Головуючий Боровицький О. А.

Судді Курко О. П.  Шидловський В.Б.