КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.02.2011 № 27/86
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Кліменко Р.І. – дов. № 1 від 17.01.2011р.
від відповідача - Стратович П.П. – директор наказ № 2 від 29.02.1996р.
від третьої особи - не з"явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Науково-виробниче ТОВ "Агро-Інтер"
на рішення Господарського суду м.Києва від 26.07.2010
у справі № 27/86 ( .....)
за позовом Науково-виробниче ТОВ "Агро-Інтер"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Іра-Авто"
третя особа позивача
третя особа відповідача ОСОБА_3
про відшкодування шкоди у сумі 22311,11 грн.
ВСТАНОВИВ :
Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю „Агро-Інтер” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Іра-Авто” про відшкодування шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою у сумі 22 311, 11 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.06.2010 року залучено ОСОБА_3 до участі у справі № 27/86 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.07.2010 року у справі № 27/86 у задоволенні позовних вимог Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Інтер” відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач через Господарський суд м. Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 26.07.2010 року у справі № 27/86, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Одночасно позивачем подано клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги у зв’язку з тим, що оскаржуване рішення суду було надіслано на адресу позивача 02.08.2010р. та отримано останнім лише 07.08.2010р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2010р. відмовлено позивачу у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 26.07.2010р. у справі № 27/86. Апеляційну скаргу позивача залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2010р. позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просив ухвалу скасувати.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.11.2010р. у справі № 27/86 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2010р. скасовано. Справу № 27/86 передано на розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду 03.12.2010р. розгляд справи № 27/86 було призначено на 18.01.2011р.
Встановлено, що в судове засідання 18.01.2011р. представник відповідача не з’явився, причини неявки суду не повідомив. Хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2011р. розгляд справи № 27/86 було відкладено на 01.02.2011р.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.
Розглянувши доводи скарги, заслухавши представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.
Науково-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю „Агро-Інтер” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Іра-Авто” про відшкодування шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою у сумі 22 311, 11 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.11.2008 року на автодорозі “Київ-Суми-Юнакіївка”сталося зіткнення автотранспортних засобів: Деу Ланос, д.н. НОМЕР_1, який належить позивачу та Шевроле Нива, д.н. НОМЕР_2, який на момент дорожньо-транспортної пригоди належав відповідачу.
Згідно із висновку спеціаліста № 588 експертного автотоварознавчого дослідження розмір збитку, завданий власнику автомобіля марки Деу Ланос, д.н. НОМЕР_1 становить 47 811, 11 грн.
Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ЗАТ “СК “Провідна” згідно полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/3766529. 13.04.2009 року ЗАТ “СК “Провідна”в якості оплати страхового відшкодування перед третіми особами внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було перераховано на рахунок позивача 25 500, 00 грн.
Враховуючи зазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача 22 311, 11 грн. збитку, який був неоплачений страховою компанією.
Місцевим судом в задоволенні позовних вимог Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» про стягнення 22 311, 11 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю “Іра-Авто” відмовлено повністю.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволені позовних вимог, враховуючи наступне.
01.11.2008р. на автодорозі Київ-Суми-Юнакіївка в районі повороту до с. Густиня Прилуцького району Чернігівської області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Шевроле Нива, НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Деу Ланос, д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля Деу Ланос, д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_5 та пасажири ОСОБА_6 і ОСОБА_7 загинули на місці ДТП, а ОСОБА_8 та ОСОБА_9 отримали тілесні ушкодження.
По факту даної ДТП було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбачено ч. 3 ст. 286 КК України.
Вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 11.03.2009р. у справі № 1-50/2009р., ОСОБА_3 визнано винним в скоєнні ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України і призначено йому покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Деу Ланос, д.н. НОМЕР_1.
Згідно із висновком спеціаліста експертного автотоварознавчого дослідження транспортного засобу № 588 від 18.11.2008р., вартість відновлювального ремонту автомобіля Деу Ланос, д.н. НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 47 811, 11 грн.
13.04.2009р. ЗАТ “Страхова компанія “Провідна” в якості оплати страхового відшкодування перед третіми особами внаслідок ДТП, яке сталося 01.11.2008 року, було перераховано на рахунок позивача 25 500, 00 грн., що підтверджується банківською випискою наявною в матеріалах справи.
Звертаючись з позовом до суду позивач просить стягнути з відповідача розмір збитків не покритий страховою компанією у сумі 22 311, 11 грн.
Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав для виникнення відповідальності: а) наявність шкоди; протиправна дія заподіювача шкоди; в) наявність причинного зв’язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто, особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (без вини).
Обов’язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної покладається на володільця джерела. Правила ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачають, що володільцем джерела підвищеної небезпеки є “особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку”. Тобто вказується на дві ознаки володільця джерела підвищеної небезпеки –юридичну і матеріальну. Так, за юридичною ознакою володільцем визнається тільки та особа, яка володіє певним правом по відношенню до джерела підвищеної небезпеки. Таким правом може бути право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо. Згідно із матеріальною ознакою володільцем визнається той власник або інший титульний володілець джерела підвищеної небезпеки, який одночасно фактично його використовує, зберігає або утримує.
Так, відповідач зазначає, що законним володільцем автомобіля Шевроле Нива, НОМЕР_2 під час скоєння ДТП був ОСОБА_3, який володів зазначеним транспортним засобом на підставі усного договору купівлі-продажу та довіреності № 34 від 20.09.2008 року.
Згідно п. 2 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Враховуючи зазначене, в усній формі між юридичною та фізичною особами можуть вчинятися тільки правочини які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Із визначення договору купівлі-продажу випливає, що він є двостороннім, консенсуальним та оплатним. При набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві ціну речі, яка обумовлена договором. При цьому продавцеві сплачується вартість відчужуваного майна лише у грошовому вираженні.
В матеріалах справи відсутні належні докази виконання договору купівлі-продажу автомобіля Шевроле Нива, НОМЕР_2, а тому договір купівлі-продажу між відповідачем та ОСОБА_3 не укладався.
На підтвердження того, що ОСОБА_3 є законним володільцем Шевроле Нива, НОМЕР_2 відповідач надав суду довіреність № 34 від 20.09.2008р.
Частиною 3 ст. 244 ЦК України встановлено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.
Із змісту довіреності № 34 від 20.09.2008р. вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Іра-Авто” надало ОСОБА_3 право представляти інтереси підприємства в установах МВС та інших державних та недержавних установах стосовно зняття з обліку та продажу легкового автомобіля Шевроле Нива, НОМЕР_2, керувати автомобілем, укладати всі дозволені законом угоди, одержувати належне довірителю майно та документи, розписуватися і здійснювати усі інші законні дії, пов’язані з виконанням цього доручення.
Відповідно до повідомлення управління ДАЇ у м. Києві від 06.04.2010 № 10/8597 вх автомобіль Шевроле Нива № НОМЕР_2 знятий з обліку для реалізації 25.09.2008.
Враховуючи викладене, під час скоєння 01.11.2008р., ОСОБА_3 керував транспортним засобом Шевроле Нива, НОМЕР_2 на законних підставах, згідно довіреності № 34 від 20.09.2008р.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апелянтом (позивачем) не наведено суду будь-яких доводів та не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б по суті спростовували висновки суду першої інстанції та доводили б помилковість оскаржуваного рішення.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про відмову в задоволені позовних вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 26.07.2010р. по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва у справі № 27/86 від 26.07.2010р. залишити без змін.
Матеріали справи № 27/86 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді