ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2011 року                                                                           Справа №  16/135

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів:  Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Соловйовій О.І.

за участю представників:

прокурора: не явився

позивача: не явився

              відповідача: ОСОБА_1- предст., дов.№2544 від 08.11.2010 року

                                       ОСОБА_2- предст., дов.№2259 від 02.07.2008 року

               державної виконавчої служби: не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області (м. Кіровоград) і фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м. Новоукраїнка Кіровоградської області) на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 14.01.2011 року у справі  №16/135

      за позовом: прокурора Новоукраїнського району Кіровоградської області (м. Новоукраїнка Кіровоградської області) в інтересах держави в особі Новоукраїнської міської ради (м. Новоукраїнка Кіровоградської області)

      до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м. Новоукраїнка Кіровоградської області)

                про: повернення самовільно зайнятої земельної ділянки (ухвала про оскарження дій відділу державної виконавчої служби)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 14 січня 2011 року у справі №16/135 (суддя Коротченко Л.С.) частково задоволена скарга боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та визнані неправомірними дії заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Кіровоградській області ОСОБА_4 при виконанні наказу господарського суду Кіровоградської області № 16/135 від 24.04.09р. щодо винесення постанов від 07.10.2010 р.:

- Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 21076,04 грн., в частині стягнення необґрунтованих витрат на проведення виконавчих дій в сумі 10113,75 грн.;

- Про накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі витрат на проведення виконавчих дій в сумі 42152,08 грн., в частині накладення штрафу в подвійному розмірі на суму 20227,50 грн.

Цією ж ухвалою визнано незаконними постанову від 07.10.2010р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 21076,04 грн., в частині стягнення необґрунтованих витрат на проведення виконавчих дій в сумі 10113,75 грн. і постанову від 07.10.2010 р. про накладення арешту в подвійному розмірі витрат на проведення виконавчих дій в сумі  42152,08 грн., в частині накладення штрафу в подвійному розмірі на суму 20227,50 грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області (м. Кіровоград) подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 14.01.2011р. по справі №16/135 і прийняти нову ухвалу, якою скаргу боржника від 25.10.2010 року на дії виконавчої служби залишити без задоволення. Заявник зазначає, що ухвала прийнята з порушення норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи. Так, державним виконавцем до 03.03.2010 року проводилися всі заходи спонукання боржника до добровільного виконання судового рішення, однак останнє скаржником виконане не було. 03.03.2010 року проведено виконання наказу господарського суду №16/135 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки у примусовому порядку за рахунок боржника з накладенням арешту на майно з метою забезпечення збереження майна, у тому числі вугілля та стягнення витрат на проведення виконавчих дій, виконавчого збору і штрафів. Ці дії були предметом розгляду господарського суду за скаргою боржника і суд ухвалою від 30.04.2010 року відмовив у задоволенні скарги. Докази щодо неправомірності виконавчих дій, пов’язаних з оцінкою майна, передачею його на зберігання третій особі відсутні. Скаржник зазначає, що встановлення по справі №16/41 наявності права третьої особи  на описане майно та звільнення його із-під арешту не вплинуло на обсяг витрат на проведення виконавчих дій, що був змушений нести ВДВС при виконанні наказу суду №16/135. Крім того, зазначені в рішенні суду підстави не звільняють боржника від обов’язку щодо відшкодування витрат на проведення виконавчих дій.

Відповідач –фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (м. Новоукраїнка Кіровоградської області) –також не погодився із ухвалою суду і подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 14.01.2011 року. Відповідач зазначає, що ухвала була проголошена судом без виходу у нарадчу кімнату і судовий процес не фіксувався технічними засобами. Відповідач зазначає, що рішення суду станом на 15.03.2010 року  було виконане, що підтверджувалося стягувачем –Новоукраїнською міською радою (лист від 15.03.2010 року №302/15), тому у державного виконавця були всі підстави і обов’язок не пізніше 16.03.2010 року здійснити закінчення виконавчого провадження. При цьому станом на 15.03.2010 року будь-які витрати на проведення виконавчих дій в розмірі 21076,04 грн. державою понесені не були. Отже, виконавець виставив до стягнення витрати, які не пов’язані з виконавчими діями по виконанню наказу господарського суду від 24.04.2009 року, тому останній не мають оплачуватися боржником. Крім того, господарський суд безпідставно визнав правомірність дій та постанов державного виконавця в частині витрат, які понесені на зберігання та оцінку майна, що боржнику не належать.

Прокурор Новоукраїнського району Кіровоградської області (м. Новоукраїнка Кіровоградської області), позивач –Новоукраїнська міська рада (м. Новоукраїнка Кіровоградської області) відзиви на апеляційні скарги не надали і у судове засідання не явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №№92280077, 92280085). У судове засідання також не явився представник підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області (м. Кіровоград), хоча також був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №92280093). Беручи до уваги, що неявка зазначених представників не перешкоджає перегляду справи, останні про причини неявки не повідомили, а строк, встановлений процесуальним законодавством для перегляду справи, закінчується, справа розглядалася без участі прокурора, представників позивача і виконавчої служби за наявними у справі матеріалами.

Розпорядженням секретаря судової палати №154 від 07.02.2011 року відповідно до наказу голови суду №5 від 17.01.2011р. «Щодо судових палат та колегій суддів»; зайнятістю суддів Головка В.Г. і Стрелець Т.Г. в іншому судовому засіданні справа передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Євстигнеєва О.С., суддів Лотоцької Л.О. і Бахмат Р.М.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши представників відповідача, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25.02.09 року позовні вимоги задоволено повністю –приватного підприємця ОСОБА_3 зобов'язано повернути Новоукраїнській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку площею  0,2248 га, що розташована в м. Новоукраїнка, по вул. Вокзальна, 1, шляхом звільнення від перебування на ній рухомого майна, яке належить відповідачу (вугілля, автотранспорту та іншого рухомого майна) та демонтажу за рахунок відповідача об'єкта малої архітектурної форми і огорожі. 24.04.09 р. на виконання даного рішення господарським судом Кіровоградської області видано відповідний наказ.

Постановою заступника начальника ППВР ВДВС Головного УЮ у Кіровоградській області від 06.08.2009р. виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Кіровоградської області № 16/135 від 24.04.09 р. було закінчено, на підставі п. 11 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”, у зв’язку з тим, що державним виконавцем проведено всі необхідні заходи для виконання рішення, але виконати наказ неможливо без участі боржника і до суду було направлено клопотання про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2009р. вищезазначену постанову ДВС визнано недійсною та визнано неправомірними дії державної виконавчої служби по невиконанню наказу суду.  

19.01.10р. постановою ДВС виконавче провадження відновлено на підставі ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження". 17.02.2010 року державною виконавчою службою складено акт про неможливість виконання рішення суду, після чого призначено примусове виконання рішення суду на 03.03.2010 року. У цей день виконавчою службою складено акти із переліком дій, вчинених для примусового виконання рішення суду та складені акти опису та арешту майна, яке передано на зберігання зберігачу Інцакі В.М., в тому числі і вугілля, що знаходилось на самовільно зайнятій боржником земельній ділянці та було передано на зберігання директору ТОВ “Сатурн” –Інцакі В.М. на підставі укладеного між останнім та ДВС договору про відповідальне зберігання майна.

Дії виконавчої служби були проведені відповідно до ч. 4 ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника; під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту.

Відповідно до змісту ч.ч. 1, 3 ст. 58 Закону, майно, на яке накладено арешт, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем (далі - зберігач), під розписку в акті опису; зберігач, якщо ним призначено не боржника або члена його сім'ї, одержує за зберігання майна винагороду, розмір якої встановлюється за угодою зберігача з державним виконавцем.

Постановами про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності –суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні державним виконавцем органу ДВС 05.03.10 та 16.03.10 р. для забезпечення проведення подальших виконавчих дій та необхідності визначення вартості майна зазначеного в актах опису і арешту майна серії АА №301220 та серії АА № 301219 від 03.03.10 р. призначено експертів, суб'єктів господарювання - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, якими 03.03.2010 року підготовлені та надані висновки вартості майна, а саме: вугілля, трьох автомобілів, плуга, трактора, вагової, металевої платформи, металевого вагончику, інвентарю та обладнання. Загальна вартість переданого на зберігання майна, що визначена експертами становить 233357, 40 грн.

Відповідно до ст. 45 Закону, зберігання і реалізація майна боржника, оплата праці експертів віднесена до витрат на організацію та проведення виконавчих дій; витрати пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій стягуються з боржника, про що державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного підрозділу ДВС.

На оплату вартості робіт щодо проведення оцінка вартості майна експертами виставлено ДВС відповідні рахунки на загальну суму, а після підписання ДВС та зберігачем актів про виконання робіт за Договором зберігання, останнім також виставлено на оплату відповідні рахунки.

На підставі перелічених вище документів, державним виконавцем 07.10.10 р. складено акт про витрати на проведення виконавчих дій, який затверджено начальником ППВР ВДВС Головного УЮ у Кіровоградській області, до якого включені, зокрема, витрати за виготовлення експертних висновків щодо ринкової вартості арештованого майна, а також витрати на зберігання арештованого майна, загальна сума витрат на проведення виконавчих дій визначена у розмірі 21076,04 грн. В цей же день, 07.10.2010 року на підставі акту про витрати на проведення виконавчих дій державним виконавцем на підставі ст.ст. 45, 46, ч. 2 ст. Закону винесено наступні постанови: Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 21076,04 грн.; Про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 850,00 грн.; Про накладення штрафу в подвійному розмірі витрат  на проведення виконавчих дій в сумі 42152,08 грн.

Зазначені вище обставини правильно встановлені місцевим господарським судом при розгляді справи.

Частково задовольняючи скаргу відповідача, місцевий господарський суд виходив із того, що постанова державного виконавця про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ґрунтується виключно на акті державного виконавця від 07.10.10 р., згідно якого витрати у виконавчому провадженні склали 21076,04 грн. До даного акту були включені витрати, пов’язані з кореспонденцією, веденням журналів та книг реєстрації, на загальну суму 225,04 грн. і витрати, пов'язані із зберігання названого майна на суму 20851,00 грн.

Місцевим господарським судом зазначено, що „рішенням господарського суду Кіровоградської області від 29.07.2010 р., у справі № 16/41, залишеного без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.10.10 р., за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_10 визнано право на вугілля кам'яне марки А.М. в кількості 170 тон 200кг., описане та арештоване підрозділом примусового виконання наказу господарського суду Кіровоградської області № 156/135 від 24.04.09 р. на вул. Вокзальна, 20 м. Новоукраїнка, 03.03.10 р. та включене до акту опису та арешту майна серії № 301220  від 03.03.10 р. і знаходиться у зберігача Інцакі В.М., що проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.143-149 том 5).

Вказаним вище рішенням, зокрема встановлено, що наклавши арешт на зазначене майно, орган ДВС тим самим порушив вимоги ст.ст. 5, 24, 55 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до яких державний виконавець вправі накласти арешт виключно на майно боржника, у випадках встановлених законом.

Однак, складаючи акт від 07.07.10 р. про витрати на проведення виконавчих дій, державним виконавцем в порушення вимог ст. 45 Закону, будучи обізнаним про наявність рішення у справі № 16/41 від 29.07.10 р., безпідставно включено до зазначених витрат 1 470, 00 грн. (пункт 26 акту), як вартість за виготовлення експертного висновку щодо ринкової вартості 170 тон вугілля кам'яне, а також витрати на зберігання вказаного майна в сумі 8 643,75 грн. (пункти 27-34), а всього 10 113,75 грн. (1470,00 + 8 643,75 грн. = 10 113,75грн.), тобто майна, що належить іншій особі, а не боржнику.

Таким чином, господарським судом встановлено, що правові підстави для включення до акту державного виконавця про витрати на проведення виконавчих дій витрат за виготовлення експертного висновку щодо ринкової вартості вугілля, а також витрат на зберігання вказаного майна (пункти 26-34 акту від 07.10.10 р.) станом на 07.10.10 р. були відсутні, у зв'язку з чим дії ДВС в цій частині є неправомірним”.

З такими доводами місцевого господарського суду погодитися неможна в силу наступного: рішенням суду по даній справі було зобов’язано приватного підприємця ОСОБА_3 повернути Новоукраїнській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,2248 га, що розташована в м. Новоукраїнка, по вул. Вокзальна, 1, шляхом звільнення від перебування на ній рухомого майна, яке належить відповідачу (вугілля, автотранспорту та іншого рухомого майна) та демонтажу за рахунок відповідача об'єкта малої архітектурної форми і огорожі.

Отже, в наказі суду, який виконувався органом державної виконавчої служби було зазначено, що майно, у тому числі вугілля, належить саме відповідачу у справі (боржнику).

Рішення суду, яким визнано право власності на вугілля кам'яне марки А.М. в кількості 170 тон 200кг за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 було прийнято 29.07.2010 року, а набуло законної сили після перегляду його в апеляційному порядку –06.10.2010 року.

Всі дії органу державної виконавчої служби стосовно арешту і опису майна проводилися на виконання наказу суду по цій справі до набрання законної сили рішенням у справі №16/41 і всі дії державної виконавчої служби відповідали Закону України „Про виконавче провадження” та були направлені на виконання наказу господарського суду по справі №16/135. За таких обставин постанови державного виконавця від 07.10.2010 року „Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій” і „Про накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі витрат на проведення виконавчих дій” були винесені на підставі чинного законодавства.

За таких обставин ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а у задоволенні скарги відповідача на дії підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській  області слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-106, 1212 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Кіровоградській області (м. Кіровоград) задовольнити.

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м. Новоукраїнка Кіровоградської області) залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 14.01.2011 року у справі №16/135 скасувати.

У задоволенні скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м. Новоукраїнка Кіровоградської області) на дії підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській  області відмовити.

Головуючий                                                                                             О.С. Євстигнеєв

Судді:                                                                                                        Л.О. Лотоцька

                                                                                                                                    Р.М. Бахмат

(постанова виготовлена в повному обсязі 09.02.2011 року)