ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2011 року                                    Справа №  2/60

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі

колегії суддів: головуючого судді  Білецької Л.М.–доповідача

суддів: Мороза В.Ф., Голяшкіна О.В.

при секретарі судового засідання: Коваль Ю.Ю.

за участю представників сторін:

від кредитора:  Туз В.Ж. представник, довіреність №329  від 20.01.11р.;

від боржника:  Комишан С.В. представник, довіреність №б/н  від 01.02.11р.;

арбітражний керуючий:  Маменко С.Г.

розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України “Хлібна База № 78”

на ухвалу господарського суду Кіровоградської області  від  02.12.2010р.

у справі № 2/60

за заявою: приватного підприємства “СпецЗовнішКомплект”,

м. Світловодськ

до: дочірнього підприємства  ДАК “Хліб України “Хлібна база № 78”

с. Злинка, Маловисківського району, Кіровоградської області

про  банкрутство  

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 2.12.2010 р. у справі № 2/60 (суддя Деревінська Л.В.) визнано вимоги ініціюючого кредитора приватного підприємства “СпецЗовнішКомплект” до Дочірнього підприємства ДАК “Хліб України” «Хлібна база №78»в сумі 1 038208, 86 грн. Введено процедуру розпорядження майна щодо боржника, призначено розпорядником майна дочірнього підприємства ДАК “Хліб України” “Хлібна база№78” арбітражного керуючого Маменка Сергія Григоровича, зобов’язано ініціюючого кредитора подати до офіційних друкованих органів з приводу публікації оголошення тощо. Ухвала мотивована тим, що  грошові вимоги  ініціюючого кредитора є обґрунтованими, вони підтверджені рішенням господарського суду від 1.04.2010 р., ініціюючий кредитор запропонував належну кандидатуру арбітражного керуючого, оскільки у нього є ліцензія, ця кандидатура погоджена з Державним департаментом з питань банкрутства.

Не погодившись з зазначеною ухвалою, дочірне підприємство Державної акціонерної компанії “Хліб України “Хлібна База № 78”, звернулось з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій не погодився з ухвалою суду і вважає її такою, що прийнята передчасно. Зокрема, у нього наявна можливість погасити боргові вимоги, є відповідні кошти на рахунку. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно не застосував ч.2 ст. 79 ГПК України і не зупинив провадження у справі на тій підставі, що прокуратурою Маловисківського району проводиться прокурорська перевірка

звернення боржника про порушення кримінальної справи  за ознаками злочину- доведення до банкрутства або фіктивне банкрутство. Вважає незаконно призначеним розпорядником майна Маменка С.Г. У якого відсутній відповідний досвід роботи, пропонує призначити на цю посаду Бєлову. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.01.11р. апеляційну скаргу призначено до розгляду.

Приватним підприємством “СпецЗовнішКомплект” надано відзив на апеляційну скаргу боржника, в якому йдеться про те, що судом прийнято законну, обґрунтовану ухвалу, просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Вислухавши представників сторін, дослідивши докази у справі. суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

          Суд першої інстанції вірно встановив, що у відповідності до заяви кредитора ПП “СпецЗовнішКомплект” станом на 6.09.2010р. заборгованість боржника перед кредитором становить 1 038 208 грн. 86 коп. наявність цієї заборгованості та безспірність вимог кредитора підтверджується довідкою №10/98 від 16.09.2010 р. відділу ДВС Маловисківського районного управління юстиції, а також, рішенням господарського суду Кіровоградської області від 1.04.2010р., наказом суду від 22.04.2010р.

Судом також вірно зазначено, що доказів погашення заборгованості не надано. У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування  своїх позовних вимог.

          Наразі боржником порушено цей припис, оскільки ним не надано  доказів ні свого бажання погасити заборгованість, ні можливостей зробити це.

Що стосується порушення судом ч. 2 ст. 79 ГПК України, то зупинити провадження у справі суд має право, а не зобов’язаний у випадку направлення матеріалів до слідчих органів. Йдеться до дискреційне повноваження, вирішення якого віддане на розсуд суду і твердження у такому випадку про порушення судом першої інстанції закону, є безпідставним.

           Згідно ч. 1 ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якщо інше не передбачене цим Законом, арбітражним керуючим ( розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб’єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

Відповідно до вимог ч. 1-3 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом. Розпорядником майна призначається господарським судом особа із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються у встановленому порядку Вищому господарському суду України.

          Судова колегія вважає призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Маменка С.Г. здійснена на законних підставах, оскільки на момент підготовчого засідання, до публікації оголошення, до звернення кредиторів з грошовими вимогами, а також до розгляду судом цих вимог право запропонувати суду кандидатуру  розпорядника майна - арбітражного керуючого за результатами підготовчого засідання належить ініціюючому кредитору, вимоги якого визнані господарським судом та державному органу з питань банкрутства, стосовно державних підприємств або підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25%.

          Державний департамент з питань банкрутства реалізував своє повноваження, передбачене ст. 2 ч. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», і запропонував кандидатуру розпорядника майна Маменка С.Г., а не Бєлову.

Апеляційним судом встановлено, що Маменко С.Г. відповідає вимогам, які пред’являються до кандидатури арбітражного керуючого, має досвід роботи  на цій посаді на ВАТ “Олімп”, де скарг на його дії не було.

          Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, ухвала суду є законною і обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні.  

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:  

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 02.12.10р.                                  у справі № 2/60 –залишити без змін, а апеляційну скаргу дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України “Хлібна База № 78” –без задоволення.

          Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.          

           Головуючий  суддя                                                      Л.М. Білецька

           Суддя                                                                              О.В. Голяшкін

           Суддя                                                                             В.Ф. Мороз