ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.01.2011 року Справа № 32/149-10(27/59-10(25/56-09))
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач),
судді: Кузнецова І.Л., Сизько І.А.
секретар судового засідання: Врона С.В.
за участю представників сторін:
представник відповідача-1: Булатов В.Б.
представники позивача, відповідача-2 та третіх осіб не з’явилися, про час та місце розгляду справи попереджені належним чином,
розглянувши матеріали апеляційної скарги приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп”, м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2010 р.
у справі № 32/149-10 (27/59-10)(25/56-09)
за позовом відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” в особі Дніпропетровської філії ВАТ “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”
до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю “Кондитерська фабрика Квітень”
до відповідача-2 приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп”, м. Дніпропетровськ
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, м. Дніпропетровськ
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ
про стягнення 59 465 грн. 40 коп.
В С Т А Н О В И В :
ВАТ “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” в особі Дніпропетровської філії ВАТ “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” (далі –позивач) у квітні 2009 р. звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до ТОВ “Кондитерська фабрика “Квітень” (далі –відповідач-1) про стягнення 59 465, 40 грн. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2009р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.09.2009р. у справі № 27/59-10(25/56-09), позов задоволено. Вказане рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2009р. з даної справи було виконано ТОВ “Кондитерська фабрика “Квітень” в примусовому порядку, про що свідчить постанова про закінчення виконавчого провадження від 11.11.2009р. та платіжне доручення №10323 від 11.11.2009р.
В подальшому, відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 13.01.10р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.09р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.09.09р. у справі №25/56-09 було скасовано. Справу направлено до суду 1-ї інстанції на новий розгляд із зазначенням, що особою, відповідальною за завдані гр ОСОБА_4 збитки, є ЗАТ “Українська страхова компанія “Княжа”в межах, передбачених договором обов’язкового страхування цивільної відповідальності №11/01-0038-08/04 від 29.04.08р., а також що до ВАТ “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, як страховика, який виплатив страхове відшкодування гр ОСОБА_4 за договором добровільного майнового страхування №1848/38168/38 від 27.09.07р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ЗАТ “Українська страхова компанія “Княжа” як особи, відповідальної за завдані збитки в межах договору обов’язкового страхування цивільної відповідальності, а також до ТОВ “Кондитерська фабрика “Квітень”відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем-2 як страховиком.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2010 р. у справі № 32/149-10 (27/59-10)(25/56-09) стягнуто з відповідача-1: ТОВ “Кондитерська фабрика “Квітень” на користь позивача - ВАТ “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” в особі Дніпропетровської філії ВАТ “УСК Дженералі Гарант” збитки в сумі 33 965,40 грн., витрати по сплаті держмита у сумі 339,65 грн. та сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 134,80 грн. Також стягнуто з відповідача-2: ПрАТ “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Групп” на користь позивача - ВАТ “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” в особі Дніпропетровської філії ВАТ “УСК Дженералі Гарант” збитки в сумі 25 500,50 грн., витрати по сплаті держмита у сумі 255,00 грн. та сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 101,20 грн. ; видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності .
Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2010 р. у справі № 32/149-10 (27/59-10)(25/56-09) ПрАТ “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” подало апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення господарського суду від 19.10.2010 р., яким повернути ПрАТ “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” ліміт відповідальності страховика у розмірі 25 500 грн. із ТОВ “Кондитерська фабрика “Квітень” про що видати наказ, або стягнути суму в порядку регресу у розмірі 25 500 грн. 50 коп. із ТОВ “Кондитерська фабрика “Квітень” на користь ВАТ “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” в особі Дніпропетровської філії, яка була перерахована ПрАТ “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп”. Посилається на те, що під час прийняття рішення господарський суду не повно з’ясував обставини, що мають значення для справи.
В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 27.01.2011р. представник відповідача-2 підтримав свою апеляційну скаргу, представники позивача та відповідача-1 просить рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та аналізуючи докази по справі, в їх сукупності, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
ВАТ “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” в особі Дніпропетровської філії ВАТ “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ “Кондитерська фабрика “Квітень” про стягнення 59 465, 40 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.08.08р. водій ТОВ “Кондитерська фабрика “Квітень” гр. ОСОБА_3, що керував автомобілем ВАЗ-2109, порушив вимоги Правил дорожнього руху, внаслідок чого скоїв наїзд на автомобіль “Шевролє Лачетті”під керуванням гр. ОСОБА_4, а позивач, як страхувальник, здійснив оплату страхового відшкодування у сумі 59 465, 40 грн. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.09р. до участі у справі було залучено в якості відповідача-2 ЗАТ “Українська страхова компанія “Княжа”. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.09р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.09.09р. у справі № 27/59-10(25/56-09), позов задоволено. Зазначене рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.09р.по вказаній справі, було виконано Товариством з обмеженою віджповідальністю “Кондитерська фабрика “Квітень” в примусовому порядку, про що свідчить постанова про закінчення виконавчого провадження від 11.11.09р. та платіжне доручення №10323 від 11.11.09р.
В подальшому ,постановою Вищого господарського суду України від 13.01.10р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.09р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.09.09р. у справі №25/56-09 було скасовано. Справу направлено до суду 1-ї інстанції на новий розгляд. Вищим господарським судом у вказаній постанові зауважено, що особою, відповідальною за завдані гр. ОСОБА_4 збитки, є ЗАТ “Українська страхова компанія “Княжа” в межах, передбачених договором обов’язкового страхування цивільної відповідальності №11/01-0038-08/04 від 29.04.08р., а також що до ВАТ “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, як страховика, який виплатив страхове відшкодування гр ОСОБА_4 за договором добровільного майнового страхування №1848/38168/38 від 27.09.07р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ЗАТ “Українська страхова компанія “Княжа” як особи, відповідальної за завдані збитки в межах договору обов’язкового страхування цивільної відповідальності, а також до ТОВ “Кондитерська фабрика “Квітень” відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем-2 як страховиком.
В подальшому провадження по даній справі припинялось, дана ухвала також оскаржувалась, і при наступному розгляді справи судом касаційної інстанції в постанові ВГСУ від 01.09.10 р. в задоволенні касаційної скарги ВАТ УСК “Дженералі Гарант” відмовлено, вищезазначену постанову ДАГС від 20.05.10 р. залишено без змін. При цьому, в постанові ВГСУ було вказано: “…Припиняючи провадження у справі з тих підстав, що ТОВ “Кондитерська фабрика “Квітень” платіжним дорученням №10323 від 11.11.2009р. здійснено відшкодування збитків у розмірі 60178, 05 грн., господарський суд 1-ї інстанції припустився порушення вимог ч.1 ст. 111-12 ГПК України, згідно якої вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи..., в даному випадку поза увагою господарського суду першої інстанції залишилися ті обставини, що відшкодування збитків ТОВ “Кондитерська фабрика “Квітень”відбулося в примусовому порядку в процесі виконавчого провадження до винесення постанови Вищим господарським судом України від 13.01.2010р., а також те, що спірні питання між сторонами у справі залишилися неврегульовані…” Відповідно до вимог ч.1 ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Таким чином під час вирішення спору у цій справі суд першої інстанції обгрунтовано врахував те , що особами , відповідальними за завданні внаслідок ДТП збитки, є Приватне акціонерне товариство “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Групп” (в межах, передбачених договором обов’язкового страхування цивільної відповідальності №11/01-0038-08/04 від 29.04.08р.) та ТОВ “Кондитерська фабрика “Квітень” (відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем-2 як страховиком). Відповідно до матеріалів справи, відшкодування збитків Товариством з обмеженою відповідальністю “Кондитерська фабрика “Квітень” відбулося в примусовому порядку в процесі виконавчого провадження з виконання судового рішення ,яке було в подальшому скасоване ВГСУ .
Матеріали справи містять докази того, що 04.08.08р. гр. ОСОБА_3, який керував автомобілем НОМЕР_1, що належить на праві власності ТОВ “АТБ-Інвест”та використовувався ТОВ КФ “Квітень”на умовах оренди, порушив вимоги Правил дорожнього руху, внаслідок чого скоїв наїзд на автомобіль НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 Відповідно до постанови Жовтневого районного суду від 22.10.2008р. гр. ОСОБА_3, працюючий в ТОВ КФ “Квітень”водієм, 04.08.08р. вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, але в зв’язку зі збігом двохмісячного строку притягнення винної особи до адміністративної відповідальності (з дня вчинення правопорушення на момент розгляду справи у суді), передбаченого ст. 38 ч. 1 КУпАП, відповідно до ст. 247 п. 7 КУпАП накладення на гр. ОСОБА_3 адміністративного стягнення неможливе, а провадження по даній справі підлягає закриттю. Таким чином, адміністративна справа відносно ОСОБА_3 закрита у зв’язку зі збігом строків притягнення його до адміністративної відповідальності,а не за реабілітуючими підставами.
Матеріалами справи доведено, що автомобіль ВАЗ-2109, держ. номер НОМЕР_1 увійшов до переліку транспортних засобів, які було застраховано відповідачем-1 в ЗАТ “Українська страхова компанія “Княжа” згідно з генеральним договором № 11/01-0038-08/04 від 29.04.08р. обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Автомобіль “Шевролє –Лачетті”, держ. номер НОМЕР_2, який є другим учасником ДТП, застраховано в Дніпропетровській філії ВАТ “УСК “Дженералі Гарант” (поліс добровільного страхування № 40343 від 27.09.07р.).
Згідно умов договору добровільного страхування транспортних засобів № 1848/38168/38 від 27.09.2007р., на підставі заяви страхувальника, Страхового акту № 37710 від 08.10.08р., висновком експертної оцінки вартості відновлювального ремонту № 2650/09/СК складеного 16.09.2008р. судовим експертом-автотоварознавцем ОСОБА_6, позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 59 465,4грн., шляхом перерахування відшкодування на р/р вигодонабувача по договору страхування - ОСОБА_4 в ВАТ КБ “Надра”, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями № 4681 від 15.10.2008р. та № 5321 від 19.11.2008р. та поясненнями третьої особи-2.
У відповідності зі статтею 1187 Цивільного кодексу України, шкода заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і т.п.) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання чи збереження якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
На підставі ст. 27 Закону України “Про страхування”та ст. 993 Цивільного Кодексу України до страхової організації, що сплатила страхове відшкодування за майновим страхуванням, переходить у межах цієї суми право вимоги, яку особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяну шкоду.
Відповідно до змісту ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків,а за змістом ст.1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Розмір матеріальної шкоди заподіяної власнику автомобіля Шевролє Лачетті, держ. номер НОМЕР_2 визначена у висновку № 2650/09/СК від 16.09.2008р. автотоварознавчого дослідження судового експерта-автотоварознавця ОСОБА_6 та становить 74150,39грн., що становить більш ніж 75% страхової суми. У висновку, також встановлено, що ринкова вартість транспортного засобу є меншою ніж вартість відновлювального ремонту, тому відновлення пошкодженого транспортного засобу економічно не доцільно. Згідно ж з п. 7.16 договору добровільного страхування транспортних засобів № 1848/38168/38 від 27.09.2007р., укладеному між позивачем та третьої особою-2, при страхуванні транспортного засобу на повну вартість, у разі його знищення (коли розмір збитку перевищує 75% страхової суми), страховик виплачує страхове відшкодування у розмірі всієї страхової суми за вирахуванням безумовної франшизи і залишкової вартості транспортного засобу. У страховому акті позивача від 13.11.2008р. № 37710 визначено, що залишкова вартість автомобіля становить згідно з пропозицією покупця від 11.11.2008р. біржі остаточної вартості автомобілів “АвтоОнлайн” 24500,00грн., а франшиза - 844,60грн., тому розмір страхового відшкодування, з огляду на страхову суму 84460,00грн., становить 59465,40грн. Отже, страхове відшкодування визначено у відповідності до вимог договору добровільного страхування транспортних засобів № 1848/38168/38 від 27.09.2007р. Вартість же матеріальної шкоди заподіяної власнику автомобіля Шевролє Лачетті, держ. номер НОМЕР_2, яка визначена у висновку № 2650/09/СК від 16.09.2008р. автотоварознавчого дослідження, у даному випадку не має вирішального значення, оскільки розмір страхового відшкодування визначався згідно з п. 7.16 договору добровільного страхування транспортних засобів № 1848/38168/38 від 27.09.2007р.
Законом передбачено,що підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди, є правопорушення, яке включає у якості складових елементів: шкоду, протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду, причинний зв’язок між ними, а також вину особи, що заподіяла шкоду.
Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи та метеріали справи доводять факт заподіяння майнової шкоди власникові автомобіля “Шевролє –Лачетті”, держ. номер НОМЕР_2 та розмір заподіяної шкоди, протиправність поведінки особи, яка керувала джерелом підвищеної небезпеки, що належить відповідачеві-1 на праві оренди та яка була працівником відповідача-1 на час скоєння ДТП та причинний зв’язок між ними, а також вина працівника відповідача-1.
Таким чином, висновки суду про стягнення з Приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Групп” (відповідача-2) на користь позивача 25 500,00 грн. (суми в межах, передбачених договором обов’язкового страхування цивільної відповідальності №11/01-0038-08/04 від 29.04.08р.); та стягнення з ТОВ “Кондитерська фабрика “Квітень“ ( відповідача-1 ) на користь позивача 33 965,40 грн. (різниця між фактично сплаченою позивачем на користь третьої особи-2 суми страхового відшкодування 59 465,40 грн. та 25 500,00 грн. ,що стягуються із відповідача-2 ).
При цьому, відповідно до ст.122 ГПК України, якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.
Факт сплати ТОВ КФ “Квітень” платіжним дорученням №10323 від 11.11.2009р. 60178, 05 грн., в рахунок відшкодування збитків на користь ВАТ “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”підтверджено доказами по справі та встановлено попередніми судовими рішеннями у цій справі, тому суд дійшов обгрунтованих висновків про необхідність повернення коштів товариству з обмеженою відповідальністю КФ ”Квітень”.
Зважаючи на вказані обставини, підстави для зміни чи скасування рішення суду, передбачені ст.104 ГПК України відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції з нього стягнуто суму 25500грн. 50 коп., замість 25500 грн., тобто в межах ліміту відповідальності страховика, не може бути підставою для скасування рішення суду, так як зі змісту тексту рішення вбачається,що в описовій частині рішення суд дійшов правильного висновку про стягнення 25500 грн., тому в даному випадку допущена описка (помилка) в резолютивній частині рішеня і суд першої інстанції має виправити помилку шляхом винесення відповідної ухвали. Що стосується стягнення в порядку регресу суми 25500грв. на користь апелянта з ТОВ КФ ”Квітень”, то ці вимоги повинні заявлятись страховою компанією в межах окремого позовного провадження.
На підставі вищевикладеного, керуючись 99,101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп”, м. Дніпропетровськ –залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2010 р. у справі № 32/149-10 (27/59-10)(25/56-09) –залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду на протязі 20 днів.
Головуючий суддя І.М. Герасименко
Судді І.А. Сизько
І.Л. Кузнецова
Постанову підписано 01.02.2011р.