ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2011 року                                    Справа №  16/120

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Стрелець Т.Г. (зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження в. о. секретаря судової палати Євстигнеєва О.С. № 66 від 24.01.2011 року)

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача:  Цюпа В.П., предстанвик, довіреність № б/н  від 10.07.09;

від відповідача:  Касьянов О.М., представник, нотаріально-посвідчена довіреність № 1388  від 10.11.09;

від третіх осіб представники у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир-Кіровоград", м. Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.12.10 року у справі № 16/120

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир-Кіровоград",                           м. Кіровоград  

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль",  в особі Кіровоградської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль",  м. Кіровоград

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:  ОСОБА_5, м. Миколаїв

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:  товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир", м. Миколаїв

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_6, м. Миколаїв

про визнання недійсним договору.  

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальність "Автомир-Кіровоград" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про  визнання недійсним кредитного договору № 010/06/416 "Відновлювальна кредитна лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів" від 31.07.08 р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Автомир-Кіровоград" та відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль".

26.10.10 р. позивачем у справі подано до суду уточнення до позовної заяви, зі змісту якої вбачається, що позивач уточнив підстави позову, залишивши незмінною прохальну частину позову (а.с. 74-75 том 1).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач, посилаючись на ч. 2 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України, стверджує наступне:

- питання щодо розпорядження коштами, які направляються на видачу кредиту, порядок видачі, а відповідно і видача кредиту, на підставі пунктів 7.4.3. та 7.5 Статуту ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" повинна здійснюватись на підставі рішення правління ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" у визначеному порядку;

- питання видачі грошових коштів ТОВ "Автомир-Кіровоград" по кредитному договору № 010/06/416 від 31.07.08 р. на розгляд правління банку не виносилось та відповідне рішення правлінням не приймалось, що є порушеннями вимог Статуту  ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та здійснене з порушенням повноважень.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 06.12.2010р. у справі № 16/120 (суддя: Коротченко Л.С.) в задоволені позовних вимог відмовлено, так як заступник директора Таран В.В. укладаючи спірний договір з позивачем діяла на підставі нотаріально-посвідченої довіреності від 11.12.06 року, згідно якої ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" надав Таран В.В. в межах повноважень право підпису “Категорії А” одноособово або спільно з іншою уповноваженою особою банку, що має право підписувати документи від імені Банку, як це визначено Процедурою, укладати та підписувати від імені ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" усі види правочинів, що стосуються діяльності Кіровоградської дирекції та підпорядкованих їй відділень, включаючи договори застави (іпотеки) за винятком правочинів щодо відчуження або купівлі нерухомого майна, купівлі-продажу акцій підприємств, що належать банку; договорів гарантій та поруки, в яких банк виступає в якості гаранта або поручителя; будь-яких договорів, що пов’язані з дезпозитарною діяльністю банку як зберігача (а.с.53 том 1).

Начальники відділу підтримки продаж малого та середнього бізнесу Кіровоградської дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" Токарь Б.Л, діяв на підставі нотаріально-посвідченої довіреності від 15.05.07 року, згідно якої ВАТ  "Райффайзен Банк Аваль" від імені якого діяв директор Бабаракин В.В. (довіреність від 07.11.06 року, реєстраційний № 4115), заступник дирекції Чопенко С.І. (довіреність від 13.11.06 року, реєстраційний № 4031) уповноваженими Токаря Б.Л. представляти інтереси банку, пов’язані із діяльністю Кіровоградської обласної дирекції в порядку, передбаченою Процедурою.

З аналізу положень Процедури, яка затверджена відповідною постановою Правління ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", господарський суд дійшов висновку, що оскаржений у даній справі Договір мали право підписувати повноважні особи Банку, право підпису яких відносяться не тільки до категорії “Г” і ‘Д”, а і до вищих категорій, у тому числі “А” і ‘В”.

Також у рішенні зазначено, що оскільки до матеріалів справи додано докази, що свідчать про виконання банком зобов’язань по кредитному договору № 010/06/416 від 31.07.2008 року, а саме надання позивачу кредитних коштів, прийняття від боржника плати за користування кредитними коштами, це свідчить про схвалення правочину банком відповідно до ст. 241 ЦК України.

Не погодившись із рішенням, позивач подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати, а позовні вимоги задовольнити, оскільки спірний договір підписано неуповноваженою особою.

Відповідачем не надано жодного доказу, яким Правлінню Спостережною Радою Банку визначено ліміти використання та розпорядження коштами, а відсутність цього документу ще раз підтверджує, що видача коштів за кредитним договором є порушенням вимог Статуту ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та здійснений з перевищенням повноважень.

Щодо наступного схвалення правочину особою, яку представляє представник, скаржник зазначає, що це не відповідає дійсності. В судовому засіданні відповідачем не було надано жодного документа, який свідчив би про наступне схвалення правочину ВАТ "Райффайзен Банк Аваль". Надання кредиту не є доказом схвалення, так як кредит видався Кіровоградською обласною дирекцією ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", посадові особи якої в порушення вимог Статуту банку, без належних повноважень видали кредит. Тому надання кредиту обласною дирекцією банку та прийняття від боржника плати за користування кредитними коштами ніяким чином не свідчить про схвалення кредитного договору ВАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

31.07.08 р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль"  в особі Кіровоградської обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого відповідно до п. 1.3 Нової редакції Статуту Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", зареєстрованого 05.11.2009 р. державним реєстратором  Печерської районної державної адміністрації є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - Банк або Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомир-Кіровоград" (далі - ТОВ "Автомир-Кіровоград" або Позичальник) укладено кредитний договір №010/06/416 "Відновлювана Кредитна Лінія на поповнення обігових коштів для корпоративних клієнтів" (далі - Договір, а.с. 8-21 том 1).

Відповідно до Договору Кредитор зобов'язався надати Позичальнику кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 392 000,00 доларів США, а Позичальник зобов'язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму кредиту до 22.07.09р., сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені цим Договором (п. 1.1 Договору).

Оспорюючи дійсність Договору, позивач просить визнати його недійсним, посилаючись на ч. 2 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Цивільна дієздатність юридичної особи визначена ст. 92 Цивільного кодексу України, відповідно до змісту якої, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через органи, які діють відповідно до установчих документів та закону; порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України, представництвом є право відношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє (ст. 239 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами; довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Згідно ч. 2 ст. 245 Цивільного кодексу України, довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 246 Цивільного кодексу України, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Зі змісту укладеного сторонами Договору вбачається, що Договір від імені Банку підписано заступником директора з питань корпоративного, малого та середнього бізнесу Кіровоградської обласної дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” Таран В.В., яка діє на підставі Статуту ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, Положення про Кіровоградську обласну дирекцію ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, та в межах довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 11.12.2006 р. по реєстру за №4498, та в особі начальника відділу підтримки продаж малого та середнього бізнесу Кіровоградської обласної дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” Токаря Б.Л., який діє на підставі Статуту ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, Положення про Кіровоградську обласну дирекцію ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, та в межах довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу 15.05.2007 р. по реєстру за №1190.

Як належні докази наявності повноважень осіб, що підписали Договір, відповідачем до суду надано: Статут ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”,  зареєстрований 10.12.07 р. державним реєстратором Печерської районної державної адміністрації (далі - Статут), Положення про Кіровоградську обласну дирекцію ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" (нова редакція),  затверджене рішенням Спостережної Ради "Райффайзен банк Аваль" № СРП-23 від 17.10.06 р. (далі - Положення), Процедуру щодо надання повноважень на право підпису від імені “Райффайзен Банк Аваль”, затверджену Постановою Правління Банку № П-101/11 від 11.09.2006 р. (далі - Процедура), нотаріально посвідчені довіреності на ім'я Таран В.В., Токар Б.Л., Чопенко С.І. та Бабаракина В.В.  (а.с. 25-45, 53, 54, 66-71, 140-143, 144-147 том 1, а.с. 1-11 том 2).

Відповідно до положень Статуту, а саме його пунктів 7.6.3., 7.6.5., 7.11.2., 7.11.3., 7.11.4., голова та члени Правління Банку мають право діяти від імені Банку без довіреності, представляти Банк перед будь-якими юридичними та/або фізичними особами, вчиняти від імені Банку у межах своєї компетенції будь-які правочини з врахуванням обмежень, визначеними пунктом 7.11 цього Статуту; голова Правління Банку відповідною довіреністю або наказом може передати частину своїх повноважень заступнику(ам) Голови правління, членам Правління, та іншим працівникам Банку; співробітникам Банку та іншим особам на підставі довіреності, підписаної від імені Банку двома особами, можуть бути надані повноваження одноосібного представництва та права підпису для здійснення від імені Банку окремих або разових функцій та/або операцій; видачу довіреностей від імені Банку мають право здійснювати Голова Правління, члени Правління Банку та особи, що діють від імені Банку на підставі довіреності з правом передоручення, при цьому, довіреності від імені Банку видаються за підписами двох осіб; визначення обсягу та лімітів повноважень осіб, що мають право представництва (право підпису документів) від імені Банку, порядок видачі їм довіреностей визначаються внутрішніми документами Банку щодо надання повноважень на право підпису від імені Банку.  

З наданих до справи доказів вбачається, що  заступник директора Таран В.В. діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 11.12.2006 р., згідно якої ВАТ “Райффайзен банк Аваль” надав Таран В.В. право в межах повноважень право підпису “Категорії А” одноособово або спільно з іншою уповноваженою особою банку, що має право підписувати документи від імені Банку, як це визначено Процедурою, укладати та підписувати від імені ВАТ “Райффайзен банк Аваль” усі види правочинів, що стосуються діяльності Кіровоградської дирекції та підпорядкованих їй відділень, включаючи договори застави (іпотеки) за винятком правочинів щодо відчуження або купівлі нерухомого майна; купівлі-продажу акцій підприємств, що належить банку; договорів гарантій та поруки, в яких банк виступає в якості гаранта або поручителя; будь-яких договорів, що пов'язані з депозитарною діяльністю банку як зберігача.

Начальник відділу підтримки продаж малого та середнього бізнесу Кіровоградської обласної дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” Токарь Б.Л. діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 15.05.2007 р., згідно якої ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” від імені якого діяли директор Кіровоградської обласної дирекції Бабаракин В.В. (довіреність від 07.11.2006 р., реєстраційний №4115, а.с. 144-147 том 1), заступник директора Кіровоградської обласної дирекції Чопенко С.І. (довіреність від 13.11.2006 р., реєстраційний №4031, а.с. 140-143 том 1) уповноважили Токаря Б.Л. представляти інтереси Банку, пов'язані із діяльністю Кіровоградської обласної дирекції в порядку, передбаченою Процедурою.

При цьому, зі змісту довіреностей вбачається, що на час укладання Договору, вищезазначені довіреності були діючими.

Відповідно до класифікації категорій, визначених Процедурою, повноваження Таран В.В. віднесені до категорії “А”, а повноваження Токаря Б.В. до категорії “Г”.

Згідно критеріїв Процедури оспорюваний правочин за видом класифікується відповідно до підпункту Б пункту 3.1.1.

Процедурою визначені спеціальні правила підписання та виключення, у пункті 5.2 якої передбачено, що договори зазначені у підпункті Б пункту 3.1.1 можуть підписуватися принаймні однією особою, що підпадає під категорію “Г”, а другий підпис має бути особи, що підпадає під категорію “Г” або “Д”.

Таким чином, відповідно до вимог Процедури право підпису Договору від імені Банку мали право особи, одна з яких принаймні має категорію не нижче категорії “Г”, а друга не нижче категорії “Д”, при цьому Процедурою визначаються мінімальні вимоги до підписів, без визначення їх верхньої межі.

З аналізу положень Процедури, вбачається, що оспорюваний у даній справі Договір мали право підписувати повноважні особи Банку, право підпису яких відноситься не тільки до категорії “Г” і “Д”, а і до вищих категорій, у тому числі “А” і “В” .

При цьому зазначена вище Процедура затверджена відповідною постановою Правління ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", що свідчить про визначення Правлінням акціонерного товариства повноважень осіб на вчинення відповідних правочинів.

Оспорюваний позивачем Договір підписано від імені Банку уповноваженими на це особами, в порядку та за процедурою, визначених відповідно Статутом, Положенням, Процедурою, а також відповідними довіреностями.

Ч.2 ст. 203 ЦК України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

За вказаних підстав колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що Банк, від імені якого діяли повноважні його представники Таран В.В. та Токар Б.Л., підписуючи спірний договір, мали для вчинення даного правочину необхідний обсяг цивільної дієздатності, що свідчить про дотримання визначеної п.2 ст. 203 ЦК України вимоги, при укладанні спірного договору.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України, правочин створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, у разі наступного схвалення правочину цією особою; правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання; наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права і обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

До матеріалів справи додано докази, що свідчать про виконання банком зобов'язань по кредитному договору №010\06\416 від 31.07.08 р., а саме надання позивачу кредитних коштів, прийняття від боржника плати за користування кредитними коштами, що свідчить про схвалення правочину Банком.

Обґрунтовуючи порушення прав, з метою захисту якого позивач звернувся до суду з даним позовом, позивач зазначає, що укладенням оспорюваного ним Договору порушено його право, оскільки він змушений нести зобов'язання за кредитним договором. Крім того, стверджує позивач, в забезпечення по кредитному договору, позивачем незаконно було передано в заставу належне йому майно, у зв'язку з чим позивач позбавлений права розпоряджатися майном, що є власністю останнього.

Доводи скаржника, що виконання умов договору зі сторони Банку та часткове виконання договору зі сторони позивача не є подальшим схваленням спірного договору до уваги не приймаються з вище наведених підстав.

Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на викладене і те, що позивач на підставі договору, за власною ініціативою отримав від відповідача кредит в розмірі 278 000,0 доларів США, що встановлено рішенням господарського суду Кіровоградської області від 11.03.2010 року у справі № 16/1259, залишеного без змін постановами апеляційної та касаційної інстанцій, а договори застави майна укладенні в забезпечення виконання умов спірного кредитного договору колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Підстави для скасування рішення, які передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні.  

        Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника.

Керуючись статтями 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальність "Автомир-Кіровоград", м. Кіровоград –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.12.2010 року по справі № 16/120–залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                               О.М. Лисенко   

Суддя                                                                                     О.М. Виноградник

Суддя                                                                                      Т.Г.Стрелець

Повний текст постанови підписаний 28.01.2011 року.