Р. С. З. № 75

У Х В А Л А

про відкриття провадження у цивільній справі

31 січня 2022 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області І.Д.Калієвський, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти молоді та спорту Маньківської селищної ради, третьої особи на стороні відповідача: Кривецький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Маньківської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача та третьої особи про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Дана позовна заява згідно ухвали Маньківського районного суду Черкаської області від 06.01.2022 року, відповідно до ст. ст. 119, 121 ЦПК України, була залишена без руху.

25.01.2022 року позивач виконав і усунув недоліки, тому позовну заяву слід вважається поданою в день первісного її подання до суду.

На підставу своїх вимог спирається на те, що згідно наказу №34 § 3 по Маньківському райвно від 10.06.1991 року позивач була призначена на посаду вчителя математики Кривецької неповної середньої школи Маньківського району Черкаської області.

В даному закладі на посаді вчителя математики вона працює по даний час.

З 17 вересня 2021 року по 29 вересня 2021 року в зв`язку з погіршенням стану здоров`я, яке сталось від протиправних дій колеги по роботі позивач перебувала на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділення КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня» Маньківської селищної ради Черкаської області.

В зв`язку з госпіталізацією до лікувального закладу 17 вересня 2021 року (п`ятниця) на протязі трьох днів вона намагалась зв`язатись з керівником (директором) навчального закладу -Кривецький ЗЗСО, щоб повідомити проте, що вона перебуває на стаціонарному лікуванні, проте він ігнорував прийом дзвінків і їй не вдалось зв`язатись. Після чого позивач мала розмови з іншими мешканцями села через яких повідомляла директора ЗЗСО проте, що вона перебуває на стаціонарному лікуванні.

30 вересня 2021 року після проходження лікування позивач вийшла на роботу до Кривенького ЗЗСО щоб приступити до своїх функціональних обов`язків. На порозі школи взявшись руками в боки її зустрів директор Кривецької ЗЗСО ОСОБА_2 , який запитав її чому вона на протязі двох тижнів була відсутня на робочому місці, на що вона повідомила, що перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Маньківська багатопрофільна лікарня».

Після чого ОСОБА_2 , запитав де папір (тобто лікарняний лист, лист непрацездатності) на що вона відповіла, що на разі лікарняні листи електронні, і він може подивитись на сайті школи (роботодавця) де він уже розміщений з першого дня його відкриття. 4 жовтня 2021 року після закінчення першого уроку 09:15 год., в приміщенні школи пролунало три дзвінки (це сигнал для збору вчителів в учительській). Вона зайшла в учительську де зібрались всі вчителів школи та директор. Директор школи ОСОБА_2 , запитав її чи може вона надати підтверджуючі документи про проте, де вона знаходилась з 17 вересня 2021 року по 29 вересня 2021 року. На що позивач відповіла, що перебувала на лікарняному, і лікарняний лист на разі є тільки в електронному вигляді, його можна побачити лише на сайті роботодавця, в паперовому вигляді на дати листок непрацездатності неможливо через те, що такі листки в паперовому вигляді уже не видаються. Після чого директор школи ОСОБА_2 , повідомив, що оголошує її догану про порушення дисципліни, за що не повідомив, але надав присутнім наказ, щоб вони поставили свої підписи, зміст наказу не оголошувався, наказ її не вручався, і підпису на ньому вона не ставила.

Такі дії директора школи позивача сприйняла як незаконні та стала звертатись як до нього так і до відповідача з заявами пояснити причину винесення догани, проте відповіді від директора школи вона не отримала по сьогодні, а відповідь від відповідача була такою, що її дійсно було оголошено 04.10.2021 року догану за порушення трудового розпорядку (наказ №27-К), 04.10.2021 року було складено акт, що нібито вона відмовилась від підписання наказу в наказі про винесення догани, а 05.10.2021 року наказ №27-К про оголошення позивачу догани було вручено, що підтверджується актом №5 від 05.10.2021 року (копії актів разом з відповіддю її направлені).

В послідуючому позивач неодноразово як сама так і з запитом адвоката зверталась до директора Кривецької ЗЗСО, проте наказ про оголошення її догани за порушення трудового розпорядку її не надано по сьогодні.

Позивача вини в порушенні трудової дисципліни за період з 1 вересня 2021 року по 4 жовтня 2021 року не було та не має, оскільки трудової дисципліни вона не порушувала і завжди діяла та діє в рамках трудового розпорядку та посадової інструкції закладу де вона працює.

Так наказ №27-К від 04.10.2021 року вважає незаконним виходячи з наступного.

Правил трудового розпорядку позивач не порушувала.

Перебування на стаціонарному лікуванні та не надання в паперовому вигляді листка непрацездатності це не є порушення трудового розпорядку, оскільки видача лікарняних листків в паперовому вигляді призупинена, і на час проходження нею лікування уже діяли електронні лікарняні листи, які розміщена на порталі лікарняних листів Пенсійного Фонду України (лікарняний лист №2000458727-1 з 17.09.2021 по 27.09.2021 року, лікарняний лист №2000592135 продовження л/л №2000458727-1 із 28.09.2021 по 29.09.2021 року).

Згідно з ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення, як догана.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Наказ про накладення на неї дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема в ньому не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових розпорядку.

Згідно положень ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно із ч. 1 ст. 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

В наказі про накладення дисциплінарного стягнення (чи це наказ про звільнення, чи про оголошення працівникові догани) обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини та дата вчинення проступку, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акту чи акту локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Проте, при винесенні даного наказу відповідачем не було дотримано вищезазначених норм закону.

Так, ст. 140 КЗпП України передбачено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту (ст. 141 КЗпП України).

Згідно трудового законодавства при накладенні дисциплінарних стягнень існує спеціальний порядок, якого роботодавець зобов`язаний дотримуватись для того, щоб застосування дисциплінарного стягнення було законним. Дотримання цих умов, з одного боку, надають право роботодавцю накласти на працівника дисциплінарне стягнення, з іншого - виступають гарантіями для працівника від порушень його прав.

Підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, а саме у КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суді від 22.07.2020 року у справі №554/9493/17.

Незаконне накладення дисциплінарного стягнення послугувало причиною позбавлення її різних винагород та премій, приниження позивача честі та гідності, тому такі дії спричинили її і не тільки матеріальну шкоду, а й моральну, яка полягає в тому, що в п. З Постанови Пленуму Верховного суду України зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

В результаті вчинення незаконних дій щодо позивача, її була завдана моральна шкоди яка полягає у душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих зв`язків, втрата сну та спокою, що є наслідком протиправної поведінки, тому моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 100 000 гривень.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Вжиття заходів досудового врегулювання спору не проводилось, що змушує позивача звертатись до суду з даним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.

Крім того з метою всебічного, повного, своєчасного та обґрунтованого розгляду даної справи підлягає витребуванню в порядку досудової підготовки від адміністрації Кривецького закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Маньківської селищної ради копію наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 Кривецьким закладом загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Маньківської селищної ради надати копію наказу №34 §3 по Маньківському райвно від 10.06.1991 року про призначення її на посаду вчителя математики Кривецької неповної середньої школи Маньківського району Черкаської області та копію наказу №27-К від 04.10.2021 року Кривецького ЗЗСО І-ІІ ступенів Маньківської селищної ради, на адресу суду.

Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу освіти молоді та спорту Маньківської селищної ради, третьої особи на стороні відповідача: Кривецький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Маньківської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, вважати поданою в день її первісного подання до суду, тобто 31.12.2021 року.

Відкрити провадження в цивільній справі №701/1212/21 за позовом ОСОБА_1 до Відділу освіти молоді та спорту Маньківської селищної ради, третьої особи на стороні відповідача: Кривецький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Маньківської селищної ради про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Витребувати від адміністрації Кривецького закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Маньківської селищної ради копію наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 Кривецьким закладом загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Маньківської селищної ради надати копію наказу №34 §3 по Маньківському райвно від 10.06.1991 року про призначення її на посаду вчителя математики Кривецької неповної середньої школи Маньківського району Черкаської області та копію наказу №27-К від 04.10.2021 року Кривецького ЗЗСО І-ІІ ступенів Маньківської селищної ради, на адресу суду в строк до 15 лютого 2022 року.

Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Почати підготовче провадження з дня постановлення цієї ухвали.

Проведення підготовчого засідання призначити на 15 лютого 2022 року о 10 годині 00 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, смт. Маньківка Маньківського району Черкаської області).

Роз`яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.

Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Відповідачу та третім особам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

Зобов`язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім`я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасника справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачу для надання зустрічного позову встановити строк до 15 лютого 2022 року.

Третім особам для надання суду пояснень щодо позову або відзиву та доказів встановити строк до 15 лютого 2022 року, попередивши, що у разі їх ненадання у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. Пояснення третьої особи підписуються третьою особою або її представником. До пояснень третьої особи застосовуються тотожні для відзиву правила.

Учасники справи мають право надати відповідь на пояснення третіх осіб, свої письмові пояснення щодо відповіді на відзив - до закінчення підготовчого провадження.

Роз`яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім`ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім`ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов`язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь.

Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Роз`яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.

Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://mn.ck.court.gov.ua/sud2312/.

Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише щодо порушення правил підсудності. В іншій частині заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя І.Д.Калієвський