КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-14818/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Власенкова О.О.
Суддя-доповідач: Федотов І.В.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"03" лютого 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого –судді Федотова І.В.,
суддів - Бабенка К.А. та Мельничука В.П.,
при секретарі –Конюшенко Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду апеляційну скаргу Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія Автономної Республіки Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» про стягнення шррафу в розмірі 31 989,59 грн., -
ВСТАНОВИЛА:
Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія (позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк»(далі –відповідач), про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 31 989,59 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Ліквідатор відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не повно відображає обставини справи і задовольнити вимоги позову в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з’явились і не вирішили питання свого представництва, що не перешкоджає слуханню відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України і судова колегія, відповідно до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, не здійснює фіксування судового процесу.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 2 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як свідчать матеріали справи, рішенням позивача від 08.09.2009р. №1073 (далі –рішення) до відповідача застосовано штраф в розмірі 31 989,59 грн., за порушення ч. 12 ст. 20 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(далі –Закон №1058).
Не погоджуючись з рішенням позивача, відповідач оскаржив його в судовому порядку.
Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.03.2010р. №2а-11899/09/0170, що набрала законної сили, рішення позивача було визнано правомірним, а відтак, у зв’язку з тим, що рішення позивача є чинним, але відповідачем не виконане, суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
З таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 14 ст. 106 Закону №1058, рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.
Враховуючи те, що відповідачем десятиденний строк не було сплачено суму фінансових санкцій, визначених рішенням позивача, воно було звернуто до виконання.
Матеріали справи містять постанову Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 20.07.2010р. про закінчення виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення 08.09.2009р. №1073 на підставі п. 7 ст. 37 від 21.04.1999р. № 606-XIV «Про виконавче провадження».
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України від 21.04.1999р. № 606-XIV «Про виконавче провадження»(далі –Закон №606) виконавче провадження підлягає закінченню у випадках передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом.
Таким чином, стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 31 989,59 грн., визначеного рішенням позивача, вже було предметом виконавчого провадження, яке було закрите у зв’язку з передачею виконавчого документа ліквідаційній комісії.
Відповідно до статей 1, 5 Закону, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів до примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 31 989,59 грн. лише 19.10.2010р., тобто після отримання постанови ВДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві від 20.07.2010р. про закінчення виконавчого провадження.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 31 989,59 грн. стали відомості про закінчення виконавчого провадження щодо стягнення вказаного штрафу.
Відповідно до 1 ст. 38 Закону №606, завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом
Відповідно до ч. 1 ст. 41 вказаного Закону, якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачеві визнана судом незаконною чи скасована начальником або керівником вищестоящого органу державної виконавчої служби, начальником відповідного органу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня отримання ухвали суду, постанови начальника або керівника вищестоящого органу державної виконавчої служби, начальника відповідного органу державної виконавчої служби.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач не мав підстав для повторного звернення до суду з позовом про стягнення штрафу, стягнення якого вже було предметом виконавчого провадження, що було закрите. Позивач не був позбавлений можливості звернутися зі скаргою до начальника ВДВС Печерського районного управління юстиції у м. Києві щодо прийняття постанови від 20.07.2010р. про закінчення виконавчого провадження або ж судовому порядку вирішити питання про її правомірність.
Окрім цього, колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що в газеті «Голос України»№12 (4762) від 26.01.2010р. було розміщене повідомлення про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації «Укрпромбанк», що свідчить про початок процедури ліквідації відповідача, а відтак стягнення боргів відповідача має здійснюватися в загальному порядку, передбаченому Законами України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»та «Про банки і банківську діяльність».
Також, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції при прийнятті до провадження вказаного позову, не звернув уваги на процесуальний строк, встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України.
На підставі вищевикладеного, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, та підтверджені в ході апеляційного провадження, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовну заяву слід задовольнити повністю.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк»задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2010 року –скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного суду Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія Автономної Республіки Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» про стягнення штрафу в розмірі 31 989,59 грн. –відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: І.В. Федотов
Судді: К.А. Бабенко
В.П. Мельничук
Повний текст ухвали виготовлено 07.02.2011 року.