КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-14/08 Головуючий у 1-й інстанції: Бобровник О.В,
Суддя-доповідач: Сауляк Ю.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"03" лютого 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Сауляка Ю.В.,
суддів Беспалова О.О., Федорової Г.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на Постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 26.03.2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання бездіяльності та дій такими, що порушують права та охоронюванні законом інтереси позивача, зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 26.03.2008 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання бездіяльності та дій такими, що порушують права та охоронюванні законом інтереси позивача, зобов’язання вчинити певні дії - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та постановити по справі нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що оскаржувана Постанова не відповідає обставинам справи та прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
До суду апеляційної інстанції сторони не з’явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи.
Явка сторін судом апеляційної інстанції не визнавалась обов’язковою.
Згідно п.п. 2 п. 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розглядую.
У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмово провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ст. 41 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 17 травня 2007 року позивач звернулась до відповідача з заявою щодо приватизації земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Вказана заява, за дорученням заступника Київського міського голови –секретаря Київської міської ради від 22.05.2007 року №225-032-3361, направлена до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для розгляду у встановленому порядку.
За результатами такого розгляду, 25.05.2007 року позивачу начальником Головного управління земельних ресурсів було направлено відповідь за №03-16/18788.
Посилаючись на те, що її заява від 17.05.2007 року Київською міською радою не розглянута та не прийнято відповідне рішення за наслідками розгляду та вважаючи протиправними дії начальника Головного управління земельних ресурсів КМДА щодо розгляду заяви позивача від 17.05.2007 року та відмови в її задоволенні, позивач звернулась до суду з відповідним позовом.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було допущено порушення прав та законних інтересів позивача.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
Частина перша статті 118 Земельного кодексу України закріплює, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
У цьому зв'язку судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги те, що порядок розгляду відповідних заяв про набуття права власності на землю врегульовано рішенням Київської міської ради від 14.03.2002 N 313/1747 «Про затвердження Порядку набуття права на землю юридичними особами та громадянами в м. Києві».
Положеннями п. 6.1 Порядку набуття права на землю юридичними особами та громадянами в м. Києві, закріплено, що громадяни України, зацікавлені у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у їх користуванні, подають заяви до Київської міської ради через Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).
У разі якщо на земельній ділянці розташовані будівлі і споруди, що перебувають у спільній власності кількох громадян України, заяви подають всі співвласники будівель і споруд.
Наведені положення є такими, що прийняті на виконання положень ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України, згідно якої у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Як вбачається із матеріалів справи та проти чого не заперечує позивач, на земельній ділянці, на яку претендує позивач розташований житловий будинок, що належить на праві власності декільком громадянам, а тому заява про приватизацію земельної ділянки, на якій він розташований, відповідно до наведених вище положень діючого законодавства, має бути подана всіма власниками зазначеного житлового будинку.
Щодо правомірності розгляду заяви позивача щодо приватизації земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, начальником Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), колегія суддів зважає на таке.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів, забезпечення громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення врегульовуються положеннями Закону України «Про звернення громадян»від 02.10.1996 року №393/96-ВР з наступними змінами та доповненнями.
Відповідно до положень статті 15 зазначеного Закону, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг закріплені в статті 19 Закону.
В той же час, відповідно до частини другої зазначеної статті у разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не відміняє вимоги частини дев'ятої цієї статті.
Як вбачається зі змісту Положення про головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) воно є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради та виконує функції місцевого органу державної виконавчої влади з питань земельних ресурсів, є підзвітним та підконтрольним Київській міській раді та безпосередньо підпорядковується Київському міському голові.
Відповідно до п. 3.7. зазначеного Положення, Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань, виконує делеговані йому Київською міською радою та виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) повноваження.
Таким чином, обґрунтованим є висновок про те, що Головне управління земельних ресурсів є підрозділом відповідача, а тому, відповідно положень статті 19 Закону України «Про звернення громадян», йому могло бути доручено розглянути звернення позивача, як спеціально уповноваженому здійснювати цю роботу.
Підсумовуючи наведені вище обставини, колегія суддів приходить до висновку, що Солом’янський районний суд м. Києва обґрунтовано, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на Постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 26.03.2008 року –залишити без задоволення.
Постанову Солом’янського районного суду м. Києва від 26.03.2008 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Ю.В. Сауляк
Судді О.О. Беспалов
Г.Г. Федорова