Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
"17" січня 2011 р. Справа № 2а-8091/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Мельникова Р.В.
за участю: секретаря судового засідання - Вороніної І.О.
представника позивача - Маслієвої С.І.,
представника відповідача - Байбак О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури" (далі – позивач, ТОВ "Чугуївський завод паливної апаратури") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області (далі – відповідач, Чугуївська ОДПІ у Харківській області), в якому просить суд визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення - рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 29.03.2010 року №0000511522/0, від 22.04.2010 року №0000511522/1, від 26.05.2010 року №0000511522/2, від 25.06.2010 року №0000511522/3.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень – рішень був висновок проведеної перевірки щодо неврахування підприємством зменшення від’ємного значення ПДВ в сумі 931426,00грн., встановленого актом документальної перевірки від 26.01.2009 №56/2311/34567376.
Позивач вважає, що такий висновок податкового органу суперечить законодавству, яким регулюється питання щодо порядку оформлення результатів перевірок та прийняття по ним рішень.
Представником відповідача були надані до суду заперечення проти позову (а.с.45-50), що мотивуються наступним.
Представник відповідача вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийнято правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства, суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях – рішеннях Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 29.03.2010 року №0000511522/0, від 22.04.2010 року №0000511522/1, від 26.05.2010 року №0000511522/2, від 25.06.2010 року №0000511522/3, є обґрунтованими.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, обґрунтовуючи їх доводами, викладеними у позовній заяві та правовому обґрунтуванні позовних вимог (а.с.85-87). Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях (а.с.45-50).
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Чугуївською ОДПІ у Харківській області було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року ТОВ "Чугуївський завод паливної апаратури".
Перевіркою встановлено наступне.
Підприємством не враховано зменшення від’ємного значення в сумі 931426,00грн., встановленого актом документальної перевірки від 26.01.2009 №56/2311/34567376 та камеральної перевірки за грудень 2009р., при наданні декларації по податку на додану вартість за січень 2010р., що призвело до завищення від’ємного значення в сумі 287659,00грн. та заниження суми ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у сумі 31373,00грн.
Таким чином, за результатами проведення камеральної перевірки встановлено завищення залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) за січень 2010р. у сумі 287659,00грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету в сумі 31373,00грн., чим порушено п.п.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Вказане відображено в акті про результати перевірки №256/1522/34567376 від 22.03.2010 (а.с.6-14).
На підставі акта №256/1522/34567376 від 22.03.2010 Чугуївською ОДПІ у Харківській області були прийняті податкові повідомлення – рішення від 29.03.2010 року №0000511522/0, від 22.04.2010 року №0000511522/1, від 26.05.2010 року №0000511522/2, від 25.06.2010 року №0000511522/3 (а.с.15, 20, 28, 33), якими визначено податкове зобов’язання ТОВ "Чугуївський завод паливної апаратури" з податку на додану вартість у сумі 37647,6грн., у тому числі: за основним платежем – 31373грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 6274,6грн.
При вирішенні даної справи суд бере до уваги наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (тут і далі нормативно-правові акти в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Згідно з п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.
Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Суд вважає, що вимоги Чугуївської ОДПІ у Харківській області щодо врахування підприємством позивача відомостей, вказаних в інших актах перевірок без прийняття органом державної податкової служби відповідного податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість або про визначення податкового зобов’язання з даного податку, є безпідставними, оскільки такий порядок не передбачений жодним законом України з питань оподаткування, який діяв на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. №327, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 25.08.2005р. за №925/11205, акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання
Враховуючи вказане визначення, суд зазначає, що за своєю юридичною природою акт перевірки не є актом індивідуальної дії, висновки якого є обов’язковими для платника податків, які повинні впливати на показники при оформленні декларацій (звітності) наступних податкових періодів.
Крім того, інформація акту перевірки служить підставою для прийняття керівником податкового органу рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, податкових повідомлень-рішень з зазначенням розміру самостійно розрахованих контролюючим органом податкових зобов’язань встановлених відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Згідно з п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.
Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001р. N253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2003р. N247), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 6 липня 2001р. за N567/5758.
Даних про те, що за результатами перевірки, оформленими актом від 26.01.2009 №56/2311/34567376, податковим органом були прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення, до суду не надано і ці обставини не заперечуються представником відповідача в судовому засіданні. Позивачем також підтверджується факт відсутності прийнятих рішень.
Таким чином, суд вважає безпідставним висновок акта №256/1522/34567376 від 22.03.2010 про завищення ТОВ "Чугуївський завод паливної апаратури" у декларації з ПДВ за січень 2010 року від’ємного значення в сумі 287659,00грн. та заниження суми ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у сумі 31373,00грн., що відбулось внаслідок неврахування зменшення від’ємного значення в сумі 931426,00грн., встановленого актом документальної перевірки від 26.01.2009 №56/2311/34567376 та камеральної перевірки за грудень 2009р., при наданні декларації по податку на додану вартість за січень 2010р.
Щодо висновку акта перевірки №256/1522/34567376 від 22.03.2010 про порушення ТОВ "Чугуївський завод паливної апаратури" п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість» суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
З матеріалів справи не вбачається, що при проведенні перевірки були відсутні будь-які податкові накладні, перелічені в реєстрі отриманих податкових накладних за відповідний період, що податковий кредит був сформований не у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, що були виявлені інші порушення порядку формування ТОВ "Чугуївський завод паливної апаратури" податкового кредиту у відповідному періоді. Тобто, взагалі відсутні підстави стверджувати про порушення позивачем п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість».
З вищенаведеного слідує також висновок про неправомірність застосування до ТОВ "Чугуївський завод паливної апаратури" згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6274,6грн.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів на підтвердження правомірності та обґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень – рішень відповідачем до суду не надано.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 29.03.2010 року №0000511522/0, від 22.04.2010 року №0000511522/1, від 26.05.2010 року №0000511522/2, від 25.06.2010 року №0000511522/3, прийняті Чугуївською ОДПІ у Харківській області на підставі акта про результати перевірки №256/1522/34567376 від 22.03.2010, не відповідають чинному законодавству України та вимогам ч.3 ст.2 КАС України.
Тому позовні вимоги про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі ст.94 КАС України з Державного бюджету України належить стягнути витрати в сумі 03,40грн., сплачені позивачем при звернення з даним позовом до суду.
Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 94, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкові повідомлення - рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 29.03.2010 року №0000511522/0, від 22.04.2010 року №0000511522/1, від 26.05.2010 року №0000511522/2, від 25.06.2010 року №0000511522/3.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури" (адреса: 63506, м.Чугуїв, вул.Мічуріна, 8; код ЄДРПОУ 34567376) сплачений судовий збір у сумі 03,40грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі постанову складено 24 січня 2011 року.
Суддя Р.В. Мельников