Постанова

Іменем України

26 січня 2022 року

м. Київ

справа № 761/12508/20

провадження № 61-5142 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року у складі судді Саадулаєва А.І. та постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2021 року у складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Мараєвої Н. Є., Рубан С. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відшкодування майнової шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 04 липня 2014 року між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ» (далі - ПАТ «КБ «Український фінансовий світ») та нею укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Олімпійські відсотки» № 43815, за умовами якого банк прийняв від неї, як вкладника, на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти у розмірі 157 480 грн на строк до 04 серпня 2014 року зі сплатою 21,14 % річних за користування коштами. Банк зобов`язувався відкрити вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 вкладнику та прийняти вклад. Відповідно до квитанції від 04 липня 2014 року вона на вищевказаний вкладний (депозитний) рахунок перерахувала кошти у розмірі 157 480 грн.

14 серпня 2014 року постановою Правління Національного банку України прийнято рішення № 491 «Про віднесення ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних». Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14 серпня 2014 року № 69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Український фінансовий світ». Постановою Правління Національного банку України від 10 листопада 2014 року № 717 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» та рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13 листопада 2014 року № 119 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» та призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» відкликано банківську ліцензію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» і розпочато процедуру ліквідації банку.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» строком на 1 рік, а саме з 13 листопада 2014 року по 12 листопада 2015 року, призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - Гончарова С. І.

26 грудня 2014 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» Гончаровим С. І. на її адресу було направлено лист № 001/4427, яким повідомлено, що правочини, у тому числі договір банківського вкладу від 04 липня 2014 року № 43815, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до положень статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 ЦК України, у зв`язку із чим її не включено до переліку та реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Вищевказані обставини встановлені постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року у справі № 826/7207/15, якими її адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» Гончарова С. І. щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у частині не включення до нього ОСОБА_1 .

Таким чином, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» у порушення положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом тривалого часу не передавала Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про неї, як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладом, а відповідач, у свою чергу, не передавав банку-агенту відповідну інформацію про неї, у зв`язку з чим вона не отримала гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом.

07 червня 2019 року на веб-сайті відповідача у мережі Інтернет було розміщено повідомлення про завершення 05 червня 2019 року виплати гарантованих сум відшкодування коштів вкладникам банку на підставі частини сьомої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв`язку з подачею уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» державному реєстратору документів для державної реєстрації припинення банку, як юридичної особи, а тому вона позбавлена можливості отримати гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом, унаслідок чого вказаними протиправними діями відповідача порушено її майнові права.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 157 480 грн.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 157 480 грн майнової шкоди у вигляді неотриманого гарантованого відшкодування коштів за вкладом. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року у справі № 826/7207/15 зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, яка має право на отримання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року у справі № 826/7207/15 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року у цій частині залишено без змін.

У порушення прав позивачки не було подано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформації щодо ОСОБА_1 . Унаслідок невиконання відповідачем вказаного обов`язку позивачку позбавлено права власності на грошові кошти, чим порушено права останньої на мирне володіння майном. Підстави для закриття провадження у справі відсутні, оскільки дії відповідача, як суб`єкта владних повноважень, позивачкою не оскаржуються, тому справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Крім постанови Київської місцевої прокуратури від 21 березня 2018 року № 6 про визнання речовими доказами, у тому числі коштів ОСОБА_1 , інформації про знаходження вказаних коштів у розпорядження слідчого, прокурора матеріали справи не містять, оскільки відповідачем не надано доказів накладення арешту на зазначені грошові кошти, або передачі їх на відповідальне зберігання.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 04 березня 2021 року апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що унаслідок невиконання уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року у справі № 826/7207/15, яка була частково змінена постановою Київського шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року, ОСОБА_1 не була своєчасно включена до затвердженого реєстру вкладників, що призвело до настання негативних наслідків, а саме неможливості отримання нею гарантованого відшкодування у порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та завдало їй майнової шкоди. Позивачкою доведено належними доказами усі складові для цивільно-правової відповідальності відповідача.

Звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом є єдиним належним способом захисту її порушеного права.

Посилання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на те, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а має бути розглянута у порядку адміністративного судочинства, безпідставні, оскільки предметом спору є стягнення майнової шкоди, а не суми гарантованого відшкодування за вкладом, що не є тотожними правовими поняттями.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 травня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 761/12508/20 з Шевченківського районного суду м. Києва. Виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року зупинено до закінчення його перегляду у касаційному порядку.

У травні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки позовні вимоги про стягнення суми гарантованого відшкодування за вкладом з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Відсутні докази того, що відповідачем не виконані постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2015 рокуу справі № 826/7207/15, яка була частково змінена постановою Київського шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року. Оскільки ліквідацію банку завершено, тому припинено повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Доводи особи, яка подала відзив

У червні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. Відповідач у касаційній скарзі не навів жодного правового висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, який не врахував суд апеляційної інстанції, тому на підставі пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України слід закрити касаційне провадження.

Крім того, наявні правові підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вона містить виключну правову проблему, а саме спір про стягнення шкоди з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб має зовнішні ознаки публічно-правового спору, тому відсутня єдина правозастосовча практика щодо цього питання. У позовній заяві заявлена лише вимога про стягнення шкоди, завданої відповідачем, тому спір відноситься до цивільно-правового і підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

У жовтні 2021 року від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на електронну пошту Верховного Суду надійшли письмові пояснення.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

04 липня 2014 року між ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Олімпійські відсотки» № 43815, за умовами якого банк прийняв від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти у розмірі 157 480 грн на строк до 04 серпня 2014 року зі сплатою 21,14 % річних за користування коштами. Банк зобов`язувався відкрити вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 вкладнику та прийняти вклад. Відповідно до квитанції від 04 липня 2014 року ОСОБА_1 на вищевказаний вкладний (депозитний) рахунок перерахувала кошти у розмірі 157 480 грн.

14 серпня 2014 року постановою Правління Національного банку України прийнято рішення № 491 «Про віднесення ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних». Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14 серпня 2014 року № 69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Український фінансовий світ». Постановою Правління Національного банку України від 10 листопада 2014 року № 717 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» та рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13 листопада 2014 року № 119 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» відкликано банківську ліцензію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» і розпочато процедуру ліквідації банку.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» призначено строком на 1 рік, а саме з 13 листопада 2014 року по 12 листопада 2015 року, провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - Гончарова С. І.

26 грудня 2014 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» Гончаровим С. І. на адресу ОСОБА_1 було направлено лист № 001/4427, яким повідомлено, що правочини, у тому числі договір банківського вкладу від 04 липня 2014 року № 43815, операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до положень статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 ЦК України, у зв`язку із чим ОСОБА_1 не включено до переліку та реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року у справі № 826/7207/15 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» Гончарова С. І., оформлене наказом від 18 листопада 2014 року № 6, у частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Олімпійські відсотки», укладеного між ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» та ОСОБА_1 від 04 липня 2014 року № 43815. Зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року у справі № 826/7207/15 апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року змінено, викладено абзац другий її резолютивної частини у такій редакції: «Визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» Гончарова С. І. щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у частині не включення до нього ОСОБА_1 ». В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

07 червня 2019 року на веб-сайті відповідача у мережі Інтернет було розміщено повідомлення про завершення 05 червня 2019 року виплати гарантованих сум відшкодування коштів вкладникам банку на підставі частини сьомої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв`язку з подачею уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» державному реєстратору документів для державної реєстрації припинення банку як юридичної особи.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційне провадження відкрито у малозначній справі, проте Верховний Суд виходить із того, що згідно з підпунктом а) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України у цій справі підлягає вирішенню питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, тому розглядає її по суті.

Касаційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується

за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Частиною першою статті 19 ЦПК України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 цього Кодексу).

Таким чином, до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 зазначеного Закону уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

За змістом статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Згідно з частиною першою статті 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Для цього Фонд наділено відповідними функціями, визначеними частиною другою статті 4 Закону, серед яких, зокрема: ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами

у строки, визначені цим Законом; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників.

На підставі частин першої та другої статті 6 цього Закону в межах своїх функцій та повноважень Фонд здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.

Відповідно до частин першої та другої статті 26 Закону України

«Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000,00 грн. Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку (частина шоста статті 26 Закону України

«Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Нормами статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» установлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, зокрема: уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку; уповноважена особа Фонду формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду,

із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків,

за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду; Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду та оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур`єр» або «Голос України».

Відповідно до частини першої статті 28 цього Закону Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Згідно з положеннями частини першої статті 54 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі

у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

Гарантії Фонду є гарантіями держави, передбаченими цим Законом.

Для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися державні кошти. Тому рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодувань сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження щодо виведення з ринку неплатоспроможних банків.

Правовідносини між Фондом і вкладником, який претендує на отримання гарантованого державою відшкодування за рахунок коштів Фонду в межах граничної суми, складаються без участі банку-боржника та мають управлінський характер. У цих правовідносинах Фонд виконує управлінські функції щодо гарантованої державою виплати відшкодування

за банківським вкладом у межах граничного розміру за рахунок коштів Фонду незалежно від перебігу процедури ліквідації банку (продажу його майна).

А тому у вказаних відносинах у фізичних осіб виникають майнові вимоги не до банку-боржника, що ліквідується, а до держави в особі Фонду.

Отже, спір щодо права фізичної особи на відшкодування за вкладом

за рахунок коштів Фонду у сумі, що не перевищує 200 000,00 грн (якщо адміністративна рада Фонду згідно з пунктом 17 частини першої статті 9 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»

не прийняла рішення про збільшення граничної суми такого відшкодування), є публічно-правовим і пов`язаний з виконанням Фондом владної управлінської функції з організації виплати цього відшкодування. А тому такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 18 квітня 2018 року у справі № 813/921/16 (провадження № 11-126апп18), від 23 травня 2018 року у справі № 820/3770/16 (провадження № 11-409апп18), від 06 червня 2018 року у справі № 727/8505/15-ц (провадження № 14-180цс18), від 23 січня 2019 року у справі № 285/489/18-ц (провадження № 14-470цс18), від 10 квітня 2019 року справі № 761/10730/18 (провадження № 14-116цс19), від 09 лютого 2021 року у справі № 520/17342/18 (провадження № 14-158цс20), а також у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 761/11256/17 (провадження № 61-31354сво18).

Зазначена судова практика є усталеною і незмінною.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду повернула справу Касаційному цивільному суду у складі Верховного Суду з подібними фактичними обставинами та нормами правозастосування, оскільки питання юрисдикції такої категорії справ, у тому числі щодо банку, який припинено, вже неодноразово визначалася вказаним Судом (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2021 року у справі № 761/3986/20, провадження № 14-123 цс 21). У зв`язку з цим прохання передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, заявлене у відзиві на касаційну скаргу, є безпідставним.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені

в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Суди у порушення вищевказаних положень закону не звернули уваги на те, що, звернувшись до суду із позовом у цій справі, ОСОБА_1 фактично просила стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осібневиплачену їй гарантовану державою граничну суму відшкодування за вкладом, визначену нею як матеріальну шкоду, оскільки невиплата цієї гарантованої законом суми відшкодування вкладу відбулася внаслідок неправомірних дій (бездіяльності) Фонду щодо не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за договором банківського вкладу, та несвоєчасного виконання судового рішення у справі № 826/7207/15.

Ураховуючи викладене, суди не врахували того, що фактично спір між сторонами виник щодо права ОСОБА_1 на відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осібу сумі, що не перевищує 200 000,00 грн, тому дійшли помилкового висновку про те, що справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Таким чином, суди не звернули уваги на те, що спір пов`язаний із виконанням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб владної управлінської функції з організації виплати суми гарантованого відшкодування та застосування відповідальності за несвоєчасне виконання такої виплати, тому є публічно-правовим і підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, унаслідок чого провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з розглядом справи з порушенням юрисдикції, вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Посилання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 826/12003/16 (провадження № 11-1252апп18) є безпідставними, оскільки у вказаній постанові викладено правовий висновок щодо розгляду у порядку цивільного судочинства справи за позовом фізичної особи - вкладника банку, до Фонду про відшкодування шкоди. При цьому суд послався на статті 1166, 1167, 1173 ЦК України та виходив із того, що вимоги не пов`язані з вимогою щодо вирішення публічно-правового спору. Отже, зазначена постанова Великої Палати Верховного Суду прийнята у справі, правовідносини в якій не є подібними до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, яка переглядається.

Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (частина перша статті 256 ЦПК України.

Закінчивши касаційний розгляд і закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд касаційної інстанції має роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.

Оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України дійшов висновку про закриття провадження у справі, то відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду адміністративної юрисдикції.

Відповідно до частини другої статті 414 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

У зв`язку з викладеним скасуванню підлягає й рішення районного суду.

Щодо вирішення клопотання про закриття касаційного провадження

Верховний Суд відмовляє у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про закриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України, оскільки відповідним доводам касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, необхідно було надати правову оцінку під час касаційного перегляду справи.

Керуючись статтями 255, 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про закриття касаційного провадження відмовити.

Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 березня 2021 року скасувати.

Провадження у справі запозовом ОСОБА_1 и до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відшкодування майнової шкоди закрити.

Повідомити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець