Ухвала

31 січня 2022 року

м. Київ

справа № 279/1603/21

провадження № 61-1162ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 вересня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського міжрегіонального управління водного господарства басейнового управління водних ресурсів річки Прип`ять Державного агентства водних ресурсів України про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним його звільнення та поновити його на посаді тракториста машиніста Коростенської ЕД підприємства Житомирське міжрегіональне управління водного господарства басейнового управління водних ресурсів річки Прип`ять Державного агентства водних ресурсів України.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області рішенням від 09 вересня 2021 року в задоволенні позову відмовив.

Житомирський апеляційний суд постановою від 17 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 вересня 2021 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив в позові з інших підстав.

ОСОБА_1 15 січня 2022 року подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 вересня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року з пропуском строку на касаційне оскарження.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що постанова апеляційного суду від 17 листопада 2021 року на його адресу тривалий термін не надходила. 22 грудня 2021 року він звернувся до суду першої інстанції та отримав оскаржуване судове рішення, на підтвердження чого заявником надано копію розписки про отримання.

Клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвалених у цій справі судових рішень та надані матеріали свідчать про поважність причин пропуску цього строку та наявність підстав для його поновлення, оскільки копію оскаржуваної постанови апеляційного суду від 17 листопада 2021 року заявник отримав 22 грудня 2021 року.

Разом із цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, проте не зазначає постанову (постанови) Верховного Суду, в якій (их) викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований судом апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 вересня 2021 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 09 вересня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 17 листопада 2021 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев