Справа №760/34674/21 2/760/6761/22

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 січня 2022 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ярошенко Костянтин Юрійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є. М., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ярошенко К. Ю., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Під час ознайомлення з матеріалами зазначеної позовної заяви судом встановлено, що її подано без додержання вимог, визначених статтями 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), з огляду на таке.

Пунктом 4 частини третьої статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Крім того, відповідно до вимог пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Тож, відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, зміст позовних вимог, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.

З викладеного вбачається, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміст позову - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог процесуального законодавства, що забезпечує прийняття суддею заяви та порушення ним провадження у справі.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 звертається з позовною вимогою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на те, що 16 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є. М. вчинено виконавчий напис та зареєстровано в реєстрі за № 183233 з порушенням діючого законодавства.

Однак до позовної заяви ОСОБА_1 не додає доказів на підтвердження викладених фактів, зокрема, засвідчену відповідно до вимог чинного законодавства копію кредитного договору на підставі якого було вчинено виконавчий напис.

Таким чином, позивачем не надано та не зазначено докази, що підтверджують обставини, викладені в позовній заяві.

Крім того, згідно з вимогами частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

ОСОБА_1 заявила клопотання про звільнення її від сплати судового збору, посилаючись на те, що його розмір перевищує 5 % розміру річного доходу отриманого нею у 2020 році. На підтвердження вказаних обставин надає відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 15 червня 2021 року № 861/Л/26-15-58-04-09.

Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, звільнити від сплати судового збору за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В рішеннях у справах «Kniat v. Poland» та «Jedamski and Jedamska v. Poland» Європейський суд з прав людини вказав, що оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладені норми, підставою для відстрочення сплати судового збору є відсутність у неї доходу або його наявність у розмірі, що не перевищує мінімальні соціальні стандарти, встановлені законодавством для відповідної категорії громадян.

Зважаючи на подані позивачем докази її майнового стану, а також враховуючи, що забезпечення права на доступ до суду є однією із основних засад цивільного судочинства, беручи до уваги те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, суд вважає за необхідне звільнити позивача від сплати судового збору.

Усуваючи недоліки, позивачеві необхідно взяти до уваги викладене та надати суду належним чином засвідчену копію кредитного договору чи будь-якого іншого договору на підставі якого виникла заборгованість, а у разі її відсутності у позивача звернутись до суду з клопотанням про витребування, надавши докази, які підтверджують, що позивач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаних доказів.

Також, ОСОБА_1 разом з позовною заявою подала до суду клопотання про витребування доказів, а саме - належним чином завірених копій документів щодо правовідносин між позивачем та відповідачем, копії свідоцтва про право на зайняття нотаріальної діяльністю, та дані щодо її припинення, а також матеріалів виконавчого провадження № 67846341.

Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з частиною четвертою статті 83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Статтею 183 ЦПК України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, зокрема, пунктом 7 частини першої встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

Так, позивачем в порушення вимог частини четвертої статті 83 ЦПК України не надано доказів, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. Зокрема, частиною першою статті 19 Закону України «Виконавче провадження» визначено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. Відповідно до частини першої статті 15 вказаного Закону сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду

Враховуючи викладене, клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів підлягає поверненню без розгляду.

Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду; якщо позивач не усунув недоліки у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною і повертається позивачеві.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 95, 175-177, 185, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору задовольнити.

Заяву позивача про витребування доказів повернути йому без розгляду.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ярошенко Костянтин Юрійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню залишити без руху.

Надати позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених недоліків.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачу.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л. М. Ішуніна