УХВАЛА

28 січня 2022 року

м. Київ

cправа № 8/29

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Ткаченко Н. Г.

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Львівського апеляційного господарського суду

від 11.05.2011

та на ухвалу господарського суду Львівського області

від 11.02.2011 в частині розгляд грошових вимог ПАТ «Кредитпромбанк»

у справі № 8/29

за заявою Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку "Надра"

до Відкритого акціонерного товариства "Львівська макаронна фабрика"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

22.12.2021 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 21.12.2021 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 та на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.02.2011 в частині розгляд грошових вимог ПАТ «Кредитпромбанк» у справі № 8/29, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 8/29 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н. Г, судді -Васьковського О.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.01.2022.

Врублевський Михайло Валентиновича Валентинович звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 21.12.2021 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 та на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.02.2011 в частині розгляд грошових вимог ПАТ «Кредитпромбанк» у справі № 8/29 в якій просить ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 20.01.2011 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 в частині розгляд грошових вимог ПАТ «Кредитпромбанк» у справі № 8/29 скасувати та прийняти нове рішення, яким у відмовити у визнанні грошових вимог ПАТ «Кредитпромбанк».

Касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 та на ухвалу Господарського суду Львівської області від 20.01.2011 в частині розгляд грошових вимог ПАТ «Кредитпромбанк» у справі № 8/29 подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду лише 21.12.2021, тобто зі значним (понад 10 років) пропуском процесуального строку, встановленого на касаційне оскарження.

У свою чергу, скаржником до касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому скаржник просить визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження ухвали господарського суду Львівської області від 11.02.2011 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 у справі № 8/29, а також поновити зазначений строк.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 8/29 за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 21.12.2021 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2011, з огляду на наступне.

Підпунктом 14 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 110 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, було визначено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Згідно з ч. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній до 15.12.2017, постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

П. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

П. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".

Зокрема, Високий суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами.

Суд встановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовуються причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року).

Оскаржувана ОСОБА_1 постанова Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 у справі № 8/29 набрала законної сили з дня її прийняття - 11.05.2011, отже останній день строку, встановленого для оскарження зазначеної постанови в касаційному порядку, припадав на 31.05.2011.

Скаржник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою від 21.12.2021 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 у справі № 8/29 - 22.12.2021, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга, тобто зі значним пропуском процесуального строку встановленого на касаційне оскарження, понад 10 років, а точніше - 10 років і 6 місяців.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, в редакції після 15.12.2017, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Відповідно до частини першої статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010)

Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п.п. 51 і 52, ECHR 2003-Х).

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Отже, в контексті наведеного необхідність перегляду судового рішення, що набрало законної сили та чинне понад 10 років, має бути зумовлена виключними обставинами (оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення), наявність яких є очевидною та безспірною, що обґрунтовувало би порушення принципу правової визначеності, який вимагає поваги до остаточного рішення суду, та виправдовувало таке порушення необхідністю відновлення прав та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулася до суду за таким переглядом, а також неможливістю цієї особи відновити свої права шляхом використання передбачених законом інших способів захисту.

В обґрунтування поважності пропущеного строку на касаційне оскарження, зазначає, що 02.12.2021 року скаржник набув статусу кредитора у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Львівська макаронна фабрика", а суд ухвалив рішення про інтереси скаржника, так як кредитор- ПАТ «Кредитпромбанк» на підставі нікчемного договору іпотеки безпідставно набув переважного права перед скаржником на задоволення своїх вимог за рахунок майна боржника. З огляду на зазначене, заявник касаційної скарги просить визнати причину пропуску строку на касаційне оскарження поважною та поновити строк на касаційне оскарження.

Разом з тим, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим, вбачається, що в 2019 році ОСОБА_1 двічі звертався до Верховного суду з касаційними скаргами на постанову Західного апеляційного суду від 12.06.2019 року у справі №8/29 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Львівська макаронна фабрика", отже останній був обізнаний про наявність справи №8/29 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Львівська макаронна фабрика".

Також, суд касаційної інстанції зазначає, що відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" (який набрав чинності з 01.06.2006), ст. ст. 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. При чому, згідно зі ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 року забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року.

Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень оскаржувану ОСОБА_1 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 у справі № 8/29 зареєстровано в Єдиному державному реєстрі судових рішень 30.09.2011 та оприлюднено 05.10.2015.

Відтак, враховуючи зазначене, скаржник - ОСОБА_1 не був позбавлений можливості ознайомитись із прийнятою Львівським апеляційним господарським судом постановою від 11.05.2011 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, текст якої оприлюднено, та звернутись до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 раніше, а звернувся тільки 22.12.2021, тобто зі значним пропуском процесуального строку встановленого на касаційне оскарження, а саме понад 1 рік.

У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Враховуючи вищевказане, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що можливість дізнатись про існування оскаржуваної постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 та ухвали господарського суду Львівської області від 11.02.2011 у справі № 8/29, та ознайомлення з текстом оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду залежала виключно від власного волевиявлення скаржника - ОСОБА_1 , який в розумні інтервали часу мав вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.

Відповідно до частини 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Поновлення ОСОБА_1 значно пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 у справі № 8/29 матиме наслідком необґрунтоване втручання суду у принцип правової визначеності, порушуватиме права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи все вищезазначене та з огляду на те, що касаційна скарга подана через більш як десять років з дня складення повного тексту оскаржуваної постанови Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 у справі № 8/29 та набрання нею законної сили, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 8/29 за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 21.12.2021 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 та на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.02.2011 в частині розгляд грошових вимог ПАТ «Кредитпромбанк» на підставі частини 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 3, 234, 235, частиною 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку на подачу касаційної скарги від 21.12.2021 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 та на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.02.2011 в частині розгляд грошових вимог ПАТ «Кредитпромбанк» у справі № 8/29.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 8/29 за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 21.12.2021 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 та на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.02.2011 в частині розгляд грошових вимог ПАТ «Кредитпромбанк».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

Н. Г. Ткаченко