Cправа № 2-а-4661/09/0770
Ряд стат. звіту № 2.15
Код - 06
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2010 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд в складі :
головуючої судді Большакової О.О.,
при секретарі Кречко Л.В., ,
з участю позивача ОСОБА_7
представника відповідача Ковач В.Г. ,
перекладача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративну справу за позовом ОСОБА_7 до Відділу міграційної служби в Закарпатській області про визнання рішення від 10 квітня 2009 року №68 про відмову в оформленні документів для вирішення питання шодо надання статусу біженця недійсним з моменту його прийняття та зобов”язання прийняти рішення про оформлення документів для вирішення питання про надання статусу біженця ,
встановив :
10 грудня 2009 року ОСОБА_7 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу міграційної служби в Закарпатській області про визнання протиправними дій в частині не розгляду заяви про визнання рішення від 10 квітня 2009 року №68 про відмову в оформленні документів для вирішення питання шодо надання статусу біженця недійсним з моменту його прийняття та зобов”язання прийняти рішення про оформлення документів для вирішення питання про надання статусу біженця.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв’язку з наявністю цілком обґрунтованих побоювань зазнати переслідування в країні походження –Сомалі , за ознаками передбаченими статтею 1 Закону України «Про біженців». Позивач звертався до Відповідача, з метою отримати статус біженця в Україні. Проте Відповідач залишив поза увагою наведені факти переслідування, в країні походження –Сомалі та прийняв рішення, яким відмовив у прийнятті заяви про надання статусу біженця. З таким рішенням позивач категорично не погоджується, оскільки проживаючи на території Сомалі вона могла зазнати переслідувань.А тому позивач вважає, що необхідно прийняти її заяву, розглянути її та прийняти позитивне рішення про прийняття заяви про надання статусу біженця.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_7 підтримала позовні вимоги з мотивів, що наведені в позовній заяві та додатково пояснила, що бажає проживати в Україні. Прибув на територію України нелегально з Сомалі . Також пояснила, що на території її держави існують систематичні конфлікти , нестабільна політична обстановка , також її батько займав політичну посаду, а так в неї є побоювання, що з нею можуть фізично розправитися представники інших сил , що унеможливлює її перебування в країні походження .
Представник відповідача відділу міграційної служби в Закарпатській області Ковач В.Г. у засіданні заперечила щодо задоволення позовних вимог, з підстав викладених у письмовому запереченні .
Усно представник відповідача пояснила ,що позивач ОСОБА_7 не навела жодних доказів на підтвердження її переслідування в країні походження. А так , відсутні підстави для прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання для наданню позивачу статусу біженця. Таким чином, представник відповідача вважає , що рішення відділу міграційної служби про відмову в прийнятті заяви про надання статусу біженця позивачу було прийнято у відповідності до чинного законодавства .
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача , дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних мотивів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про біженців»біженець - особа, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань.
Відповідно до статті 9 частини 2 Закону України «Про біженців»особи, які з наміром набути статус біженця намагалися незаконно перетнути або незаконно перетнули державний кордон України, повинні без зволікань звернутися до відповідного органу міграційної служби через уповноваженого цього органу чи посадову особу Державної прикордонної служби України або органу внутрішніх справ із заявами про надання їм статусу біженця, а також надати посадовим особам Державної прикордонної служби України пояснення про причини спроби незаконно перетнути або незаконного перетинання державного кордону України.
Відповідно до ст. 12 Закону України “ Про біженців” орган міграційної служби, який прийняв до розгляду заяву іноземця чи особи без громадянства про надання їй статусу біженця, видає заявникові довідку про подання такої заяви, яка є підставою для реєстрації в органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та реєстрації фізичних осіб. Протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації заяви орган міграційної служби проводить співбесіду із заявником, розглядає відомості, наведені в анкеті, та інші документи, вимагає додаткові відомості і приймає рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця або про відмову в оформленні документів для вирішення зазначеного питання.
Рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питань щодо надання статусу біженця приймаються за заявами, які є очевидно необґрунтованими, тобто якщо у заявника відсутні умови, передбачені абзацом другим статті 1 цього Закону, а також коли заяви носять характер зловживання, тобто якщо заявник з метою набуття статусу біженця видає себе за іншу особу, а так само за заявами, поданими особами, яким було відмовлено у наданні статусу біженця у зв'язку з відсутністю умов, передбачених для набуття статусу біженця абзацом другим статті 1 цього Закону, якщо зазначені умови не змінилися.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_7 03 квітня 2009 року звернулася із заявою щодо набуття статусу біженця в Україні до управління міграційної служби у Закарпатській області у порядку ста.9 Закону України "Про біженців".
У квітні 2009 року у порядку сі.ст.9, 11 та 12 Закону України "Про біженців'' під час розгляду заяви про надання статусу біженця особи, яка назвалась громадянкою Сомалі ОСОБА_7, було встановлено, що документів які б посвідчували ЇЇ особу в Україні немає, однак вона виїхала з Сомалі на підставі закордонного паспорту, виданого у 2000 році.
Під час співбесіди 09 квітня 2009 року в управлінні міграційної служби у Закарпатській області, що зафіксовано в протоколі співбесіди, особа, яка 'назвалась громадянкою Сомалі ОСОБА_7 мала намір потрапити до Європи,, щоб. як старша донька у сім'ї, допомогти своїм рідним. Як видно з протоколу співбесіди вказана особа в країні громадянської належності не працювала, була на утриманні у матері. Навчання не було можливості продовжити через відсутність необхідних коштів. Однією з причин виїзду ч країни громадянської належності стали військові дії, які ведуться на території Сомалі, що призвели до вбивства батька позивачки га відсутності достойних умов життя. Зі слів позивачки, вона не мала можливості вільного пересування, тому що їй це забороняв чоловік. У Сомалі, зі слів позивачки, зароблені гроші відбираються мафією, яка контролює ситуацію в країні.
Отже, причиною виїзду з країни громадянської належності стали внутрішній військовий конфлікт, що має місце в Сомалі.
Відповідно до п.164 Керівництва з процедур і критеріїв з визначення статусу біженця УВКБ ООН, особи, вимушені покинути країну походження в результаті внутрішніх чи міжнародних військових конфліктів, звично не розглядаються як біженці Конвенцією 1951 року и протоколом 1967 року '
Відповідно до П.65 глави 2 Керівництва з процедур і критеріїв з визначення статусу біженця УВКБ ООН, переслідування відноситься до дій влади країни заявника.
Таким чином, вказані позивачем обставини, а саме внутрішні конфлікти не дають підстав вважати, що вона переслідувалася в Сомалі, як конвенційний біженець.
А так, наказом заступника начальника управління міграційної служби у Закарпатській області від 10 квітня 2009 року № 58 б було відмовлено в оформленні документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця громадянину Сомалійської Демократичної республіки ОСОБА_7 через зловживання процедурою надання статусу біженця.
Таким чином, оскаржуваний наказ прийнято у відповідності до норм Закону України «Про біженців» та Конвеції про статус біженців 1951 року , а тому у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_7 до відділу міграційної служби в Закарпатській області слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись статтями 9, 11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд,
постановив :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до відділу міграційної служби в Закарпатській області про визнання рішення від 25 квітня 2008 року № 245 неправомірним , зобов’язання прийняти рішення про прийняття заяви про надання статусу біженця відмовити повністю.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова відповідно до ч.1 ст.254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , встановленого цим Кодексом, якщо таку не було подано .
Головуюча О.О.Большакова
Повний текст постанови виготовлено та підписано 9 серпня 2010 року .
Суддя Большакова О.О.