Cправа № 2а-3718/10/0770
Ряд стат. звіту № 11.5
Код - 12
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2011 р. м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд
у складі : головуючої –судді Плеханової З.Б.
при секретарі судового засідання –Немеш Ю.
з участю сторін :
представника позивача Ціник М.О.(довіреність № 2279/7132-213 від 04.01.2011 року)
представника відповідача –заступника начальника міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Венжега М.Р.
третьої особи із самостійними вимогами : ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді адміністративну справу за позовом Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Закарпатській області до міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 про визнання дій та бездіяльності неправомірними,
встановив:
Вступна та резолютивна частина постанови в порядку ч.3 ст.160 КАСУ оголошена 12.01.2011 року. Повний текст постанови виготовлений 14.01.2011 року.
Регіональне Управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Закарпатській області звернулося в Закарпатський окружний адміністративний суд з позовом до міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції з вимогами про: визнання бездіяльності МВ ДВС Ужгородської МРУЮ щодо невиконання вимог ч.5 ст.11, п.11 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” неправомірною; визнання дій заступника начальника МВ ДВС Ужгородського МРУЮ щодо винесення постанови від 22.09.2010 року “Про поновлення виконавчого провадження” та двох постанов від 28.09.2010 року “Про накладення штрафу”- неправомірними; скасування постанови заступника начальника МВ ДВС Ужгородського МРУЮ від 22.09.2010 року “Про поновлення виконавчого провадження” та двох постанов від 28.09.2010 року “Про накладення штрафу; зобов’язання МВ ДВС Ужгородського МРУЮ щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 2-271/01 від 08.10.2001 року у відповідності до вимог ч.5 ст.11, п 11 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” неправомірною.
Позовні вимоги обґрунтовують тим, що Ужгородським міським місцевим судом було видано виконавчий лист № 2-271/01 на підставі рішення суду від 08.10.2001 року про поновлення громадянки ОСОБА_3 на посаді головного спеціаліста по ліцензуванню відділу контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Закарпатського обласного управління державного регулювання виробництва та обігу алкоголю тютюну та стягнення з даного органу на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в період з 29.08.2000 року по 08.10.2001 року.
Постановою державного виконавця МВС ДВС Ужгородського МРУЮ від 02.08.2010 року поновлено виконавче провадження по виконанню вказаного виконавчого листа і замінено сторону виконавчого провадження - Регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Закарпатській області на його правонаступника –Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Закарпатській області. Вказані постанови були оскаржені в судовому порядку, і на даний час вказані позовні заяви находяться на розгляді в Закарпатському окружному адміністративному суді.
Позивач зазначає , що 14.09.2010 року він звернувся з листом до МВС ДВС Ужгородського МРУЮ з проханням зупинення виконавчого провадження на час вирішення судової справи про заміну боржника шляхом винесення постанови згідно ч.5 ст.11, п.11 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження». Однак, виконавче провадження не було зупинено, а була винесена постанова від 22.09.2010 року про поновлення виконавчого провадження та дві постанови про накладення штрафу .
Третя особа із самостійними вимогами ОСОБА_3 подала позовну заяву, яку в подальшому доповнила заявою про зміну позовних вимог, в якій просить зобов’язати МВС ДВС Ужгородського МРУЮ продовжити примусове виконання виконавчого провадження у порядку , встановленому ст..ст. 77 , 87 Закону України «Про виконавче провадження»; просить визнати дії МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції щодо здійснення виконавчого провадження згідно ст.76 Закону України «Про виконавче провадження»неправомірними , а в задоволенні позовних вимог Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Закарпатській області відмовити.
Свою позовну заяву третя особа із самостійними вимогами ОСОБА_3 обґрунтовує тим , що рішення про її поновлення допущено до негайного виконання, а ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року , яка вступила в законну силу згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2010 року замінено сторону виконавчого провадження, і боржником з виконання рішення про її поновлення на роботі є позивач , тобто Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Закарпатській області, яке є законним правонаступником та на якого покладено обов’язки по виконанню рішення суду.
Оскільки 01 вересня 2010 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду заходи забезпечення позову були скасовані , так як відпали для цього підстави, то 22 вересня 2010 року МВ ДВС постановою поновив виконавче провадження.
Також третя особа зазначає, що, так як позивач є законним правонаступником, що підтверджено судовими рішеннями, то всі дії , вчинені до його вступу у виконавче провадження обов’язкові для сторони, яку правонаступник замінив.
Винесення 28.09.2010 року постанов про накладення штрафу на позивача міським відділом ДВС на підставі ст.76 Закону України «Про виконавче провадження»ОСОБА_3 вважає незаконними, оскільки підставами для винесення повинні бути ст.ст. 77,78 Закону.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів , викладених у позовній заяві в повному обсязі.
Третя особа із самостійними вимогами ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала свій позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог Регіонального Управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Закарпатській області, мотивуючи тим, що Ужгородським МВ ДВС не винесено постанову про зупинення виконавчого провадження відповідно до п.11 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження»при отриманні заяви про заміну сторони правонаступником у зв’язку з тим, що виконавче провадження підлягає ообов’язковому зупиненню у зв’язку із зверненням до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку , встановленому частиною четвертою статті 11 цього Закону. Так як заявником не доведено, що боржник вибув з вказаних правовідносин, то підстави для зупинення виконавчого провадження відсутні.
Щодо вимог незаконності винесення постанов про накладення штрафів, то представник відповідача, зазначив, що вказані постанови винесені з дотриманням положень Закону України «Про виконавче провадження», штрафи сплачені. Посилання третьої особи на те, що у 2006 році вже були накладені аналогічні штрафи , то з даного приводу відповідач пояснив, що , оскільки судовим рішенням виконавчий лист був визнаний таким , що не підлягає виконанню, то штрафні санкції накладені у 2006 році не можуть бути застосовані.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
14 вересня 2010 року начальник Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Закарпатській області звернувся до начальника МВ ДВС Ужгородського МРУЮ із клопотанням про зупинення виконавчого провадження, в якому зазначив, що 06 вересня 2010 року Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Закарпатській області звернулося із заявою до Закарпатського окружного адміністративного суду про заміну боржника виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа Ужгородського міського місцевого суду № 2-271/01 від 08.10.2001 року, і на час розгляду вказаної справи просить зупинити виконавче провадження.
22 вересня 2010 року заступником начальника міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Венжега М.Р. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-271, виданого 08.10.2001 року Ужгородським міським місцевим судом, винесена постанова про поновлення виконавчого провадження, яку мотивовано тим, що 25.08.2010 року було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження у зв’язку з тим , що відповідно до ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.08.2010 року зупинено виконавче провадження № 16652697, яке було поновлено 08.10.2010 року на виконання виконавчого листа № 2-271. Оскільки 21.09.2010 року до ДВС надійшов оригінал ухвали від 01.09.2010 року, яка набула законної сили 06.09.2010 року, відповідно до якої скасовані вжиті заходи забезпечення адміністративного позову відповідно до ухвали від 19 серпня 2010 року, то виконавче провадження було поновлено.
28 вересня 2010 року заступником начальника міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Венжега М.Р. на підставі акту державного виконавця від 28.09.2010 року, у відповідності до вимог ст.ст.5,76,87 Закону України «Про виконавче провадження»винесено постанову № 9-270/10 про накладення штрафу на начальника Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Закарпатській області Гопа Олександра Михайловича у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. та постанову № 9-270/10 про накладення штрафу на Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Закарпатській області Гопа Олександра Михайловича у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Як встановлено в судовому засіданні, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року про забезпечення позову по адміністративній справі № 2а-3065/10/0770 було зупинено дію постанови заступника начальника міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції Венжега М.Р. до ухвалення рішення в справі, а 1 вересня 2010 року вказані заходи були скасовані ухвалою даного суду на підставі того , що Львівським апеляційним адміністративним судом залишено без змін ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником - Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Закарпатській області
Дана обставина стала підставою для поновлення виконавчого провадження відповідачем та винесення оскаржуваної постанови.
Отже, посилання позивача на те, що відповідач повинен був зупинити виконавче провадження не може бути визнано законним, оскільки та обставина, що він є боржником та законним правонаступником вже було встановлено судовими рішеннями, які набули законної сили.
У відповідності до ст.5. Закону ВР України, від 21.04.1999, № 606-XIV "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом, надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання.
Згідно ст.25 Закону державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.
Статтею 76 Закону визначені загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, у відповідності до яких після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону. Якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87 цього Закону, після чого, виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.
Стаття 77 вказаного Закону встановлює правила виконання рішення про поновлення на роботі, а саме: рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається завершеним з моменту фактичного допущення зазначеного працівника до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акта органу, що прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника. У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом (посадовою особою) рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника державний виконавець застосовує до них штрафні санкції та інші заходи, передбачені цим Законом.
Статтею 87 Закону встановлена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.
Посилання третьої особи із самостійним вимогами ОСОБА_3 на те, що у 2006 році вже були накладені аналогічні штрафи, то суд піддає дане твердження критичній оцінці, так як штрафні санкції накладені у 2006 році не були застосовані на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду від 11 грудня 2006 року, яким виконавчий лист № 2-271/01 визнаний таким , що не підлягає виконанню.
Як вбачається з тексту оскаржуваних постанов №9-270/10 про накладення штрафу, підставою для її винесення був акт про невиконання рішення суду, що узгоджується з положеннями вищевказаних статей 76,77, 87 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі чого суд приходить до висновку, що постанови про накладення штрафу щодо невиконання виконавчого листа № 2-271/01 від 08.10.2001 року є законними і скасуванню не підлягають.
У відповідності до ст.71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши в судовому засіданні належні та допустимі докази в їх сукупності, проаналізувавши наявність обставин, на які посилаються сторони та якими обгрунтовують свої вимоги та заперечення, суд приходить до висновку, що позов Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Закарпатській області задоволенню не підлягає, а вимоги третьої особа із самостійними вимогами ОСОБА_3 частковому задоволенню.
Оскільки судові витрати по справі відсутні, то їх розподіл в порядку ст.94 КАСУ судом не проводиться.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАСУ , суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В позові Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Закарпатській області до міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про визнання бездіяльності МВ ДВС Ужгородської МРУЮ щодо невиконання вимог ч.5 ст.11, п.11 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” неправомірною; визнання дій заступника начальника МВ ДВС Ужгородського МРУЮ щодо винесення постанови від 22.09.2010 року “Про поновлення виконавчого провадження” та постанов від 28.09.2010 року та від 15.10.2010 року “Про накладення штрафу”- неправомірними; скасування постанови заступника начальника МВ ДВС Ужгородського МРУЮ від 22.09.2010 року “Про поновлення виконавчого провадження” та двох постанов від 28.09.2010 року “Про накладення штрафу; зобов’язання МВ ДВС Ужгородського МРУЮ щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 2-271/01 від 08.10.2001 року у відповідності до вимог ч.5 ст.11, п 11 ст.34 Закону України “Про виконавче провадження” неправомірною відмовити повністю.
В позові третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 про визнання дій МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції щодо видання постанов від 28.09.2010 року про накладення штрафів на боржника - юридичну особу та керівника регіонального управління ДСАТ ДПА у Закарпатській області неправомірними відмовити.
Судові витрати по справі розподілу не підлягають .
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення, у разі застосування частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Плеханова З.Б.