ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/33154/20 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Сорочка Є.О.

за участю секретаря Ковтун К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - відповідач 1) та Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області (далі - відповідач 2), у якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 09.12.2020 № 420-к в частині затвердження висновків щодо результатів оцінювання службової діяльності начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області ОСОБА_1 ;

-визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 10.12.2020 № 421-к про звільнення ОСОБА_1 ;

-поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області.

-стягнути з Держпродспоживслужби в Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.12.20200 по дату поновлення на посаді.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2021 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог та надав оцінку правомірності визначених позивачу завдань та ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності позивача на 2020 рік, оскільки позивач не оскаржував останні, а навпаки, як стверджує позивач, він виконав у повному обсязі визначені йому завдання, та не погоджується саме із виставленими балами за виконання визначених завдань та оцінкою, виставленою за результатами оцінювання його службової діяльності за 2020 рік. На переконання апелянта, суд втрутився у дискреційні повноваження суб`єктів призначення щодо визначення завдань та ключових показників оцінювання результатів службової діяльності державного службовця. В обгрунтування своєї позиції апелянт послався на практику апеляційних судів.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним, аргументованим, та таким що ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом Держпродспоживслужби від 17.03.2017 № 133-к позивача з 27.03.2017 призначено на посаду начальника ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області.

Відповідачем - Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів було визначено Завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» на 2020 рік», а саме ОСОБА_1 .

Зокрема позивачу визначено наступні завдання:

1. Організація ефективної роботи Головного управління за наступними ключовими показниками: 1) виконання не менше як 80 відсотків запланованих на звітний період завдань та заходів у рамках плану діяльності Головного управління; 2) завершення запровадження системи внутрішнього електронного документообігу та підключено її до системи електронної взаємодії органів виконавчої влади; 3) організація роботи щодо опрацювання 100 відсотків звернень громадян, запитів на публічну інформацію;

2. Забезпечення управління персоналом за наступними ключовими показниками: 1) забезпечення підвищення престижу Головного управління; 2) визначення потреби у професійному навчанні державних службовців; 3) проведення опитування та аналіз рівня емоційної залученості, задоволеності умовами державної служби, потреби у професійному розвитку державних службовців Головного управління, складання аналітичного звіту та плану заходів щодо розв`язання виявлених проблем та задоволення виявлених потреб; 4) проведення повторного опитування та аналіз результативності реалізації плану заходів;

3. Створення дієвих систем консультування споживачів, підвищення рівня загальної правової грамотності, ступеня поінформованості, впевненості та впливовості споживачів на розвиток внутрішнього ринку за наступними ключовими показниками: 1) проведення інформаційної компанії щодо законодавства у сферах діяльності Держпродспоживслужби та її територіальних органів; 2) створення та забезпечення функціонування на базі Головного управління консультативного центру захисту прав споживачів; 3) проведення наради, семінарів, засідання за круглим столом щодо обговорення проблемних питань у сфері діяльності Держпродспоживслужби та шляхів її вирішення;

4. Здійснення комплексу організаційних заходів з метою належного контролю за станом підготовки та проведення оздоровчого сезону 2020 року за наступними ключовими показниками: 1) організація навчання, у тому числі дистанційне, для фахівців районних, міжрайонних та міських управлінь з тематики контрольних заходів у ході підготовки та проведення оздоровчого сезону 2020; 2) здійснення контролю за функціонуванням закладів оздоровлення та відпочинку, у тому числі проведенням виробничого лабораторного контролю; 3) розроблення та розповсюдження Пам`ятки для батьків щодо критеріїв виробу безпечного закладу оздоровлення;

5. Організація державного нагляду у сфері безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини за наступними ключовими показниками: 1) зменшення випадків харчових отруєнь та випадків токсикоінфекції ; 2) зменшення випадків спалахів інфекційних хвороб тварин (том 1, а.с. 57-59).

Позивач був ознайомлений з вказаним переліком завдань особисто під підпис 28.12.2019 року (т.1 а.с 59).

За результатами проведення щорічного оцінювання результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В» за 2020 рік, позивачу була виставлена негативна оцінка, що підтверджується Висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності керівника територіальних органів Держпродспоживслужби у 2020 році.

09.12.2020 Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів було видано наказ № 420-к «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держпродспоживслужби».

В подальшому на підставі вказаного наказу, видано наказ Держпродспоживслужби від 10.12.2020 № 421-к, яким позивача звільнено 11.12.2020 з посади начальника ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області у зв`язку з отриманням ним негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" (том 1, а.с. 48).

При цьому, згідно з листком непрацездатності від 09.12.2020 серії АДЛ № 839192 позивач з 09.12.2020 по 18.12.2020 перебував на лікарняному (том 1, а.с. 154).

Позивач не погоджуючись з правомірністю прийнятих відповідачем наказів та звільненням з посади, звернувся до суду з позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що завдання 2 - 4 та ключові показники до них, в порушення вимог пункту 7 Порядку № 640, виходять за межі посадових обов`язків державного службовця ОСОБА_1 , що в свою чергу ставить під сумнів дотримання принципів об`єктивного та достовірного оцінювання результатів виконання державним службовцем Завдань та ключових показників.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях регулює Закон України "Про державну службу" №889-УІ 11 (далі - Закон №889-УІ 11).

Згідно із частиною першою та другою статті 44 Закону № 889-УІІІ результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Відповідно до приписів частин третьої, четвертої, п`ятої статті 44 Закону № 889-УІІІ, оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання. Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення), (частина шоста статті 44 Закону № 889-УІ11).

Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону, (частина десята статті 44 Закону № 889-УІ 11)

Відповідно до частини одинадцятої статті 44 Закону № 889-УІІІ, порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 23 серпня 2017 року № 640 затвердив Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - Порядок № 640).

Порядок визначає процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "А", "Б" і "В" (далі -оцінювання).

Оцінювання проводиться на підставі ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності держслужбовця, визначених з урахуванням його посадових обов`язків, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції (пункт 8 Порядку № 640).

Оцінювання проводиться поетапно: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню), (пункт 9 Порядку № 640).

Завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.

Визначення завдань і ключових показників для заступників керівників здійснюється після визначення завдань і ключових показників для їх керівників.

Визначені державному службовцю завдання і ключові показники зберігаються в його особовій справі, а їх копії - у державного службовця та його безпосереднього керівника.

Державному службовцю визначається від двох до п`яти завдань.

Строк виконання завдання має бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до пункту 13 цього Типового порядку.

Завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному.

Завдання і ключові показники для державного службовця на поточний рік визначаються у січні - вересні цього року: у разі призначення (переведення) на посаду державної служби або виходу на роботу після відсутності на службі у випадках, передбачених абзацами третім - п`ятим пункту 14 цього Типового порядку, - протягом десяти робочих днів після такого призначення (переведення) або виходу на роботу; у разі проведення повторного оцінювання - протягом п`яти робочих днів після завершення такого оцінювання (крім випадку отримання негативної оцінки за результатами повторного оцінювання).

Як зазначалось судом вище, 28.12.2019 року начальнику Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області ОСОБА_1 визначено завдання на 2020 рік, а саме:

1. Організація ефективної роботи Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області.

2. Забезпечення управління персоналом.

3. Створення дієвих систем консультування споживачів, підвищення рівня загальної правової грамотності, ступеня поінформованості, впевненості та впливовості споживачів на розвиток внутрішнього ринку.

4. Здійснення комплексу організаційних заходів з метою належного контролю за станом підготовки та проведення оздоровчого сезону 2020 року.

5. Організація державного нагляду у сфері безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини.

Позивач був ознайомлений з вказаним переліком завдань особисто під підпис 28.12.2019 року (т.1 а.с 59).

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що завдання 2 - 4 та ключові показники до них, в порушення вимог пункту 7 Порядку № 640, виходять за межі посадових обов`язків державного службовця ОСОБА_1 , що в свою чергу ставить під сумнів дотримання принципів об`єктивного та достовірного оцінювання результатів виконання державним службовцем Завдань та ключових показників.

Проте, колегія суддів з вказаними висновками суду першої інстанції не погоджується з огляду не наступне.

Згідно ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII), у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації.

У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів.

В даному випадку, як свідчать матеріали справи Завдання та ключові показники були встановлені ОСОБА_1 28.12.2019 року та були погоджені позивачем без зауважень.

Вказані Завдання та ключові показники у продовж 2020 року виконувались позивачем, що підтверджується складеним та направленим відповідачу 1 звітом Начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Херсонській області ОСОБА_1 за 2020 рік.( т.1 а.с.49-56).

Колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи відсутні скарги, складені позивачем на адресу відповідачів, щодо порушення його прав або перешкод у їх реалізації, у відповідності до ст. 11 Закону № 889-VIII, чим спростовується висновок суду першої інстанції щодо того, що Законом №889-VIII та Порядком №640 не встановлено права державного службовця на оскарження завдань і ключових показників, або їх коригування. У відзиві на апеляційну скаргу позивач, погодившись з висновком суду першої інстанції, зазначив, що Завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» на 2020 рік, не відповідають посадовим обов`язкам останнього як начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області.

Колегія суддів зазначає, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1267-р «Про затвердження типових завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади керівників центральних органів виконавчої влади, на 2020 рік» затверджено Типові завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади керівників центральних органів виконавчої влади, на 2020 рік (далі - Типові завдання), відповідно до п.1 якого в графі «найменування завдання» значиться «Організація ефективної роботи апарату центрального органу виконавчої влади», в графі «Ключові показники результативності, ефективності та якості» зазначено «не менш як 80 відсотків запланованих на звітний період завдань та заходів у рамках плану діяльності центрального органу виконавчої влади виконано», що повністю відповідає першому завданню позивача, як керівника територіального орану виконавчої влади.

У Завданні №2 позивачу визначено наступні ключові показники:

2.1. забезпечення підвищення престижу головного управління як роботодавцю (організація поширення інформації про конкурси на посади державної служби для потенційних кандидатів на такі посади; у 80 відсотків конкурсу па посаді державної служби взято участь не менше трьох кандидатів па одну посаду);

2.2. визначення потреби у професійному навчанні державних службовців;

2.3. проведення опитування та аналізу рівня емоційної залученості задоволеності умовами державної служби потреби у професійному розвитку державних службовців головного управління, складання аналітичного звіту та плану заходів щодо розв`язання виявлених проблем та задоволення виявлених потреб;

2.4. проведення повторного опитування та аналізу результативності реалізації плану заходів.

Пунктом 2 Типових завдань в графі «найменування завдання» передбачено «Забезпечення управління персоналом», а в графі п.3 «Ключові показники результативності, ефективності та якості» «забезпечено підвищення престижу центрального органу виконавчої влади як роботодавця (організовано поширення інформації про конкурси на посади державної служби центрального органу виконавчої влади для потенційних кандидатів на такі посади; у 80 відсотків конкурсів на посади державної служби центрального органу виконавчої влади взяло участь не менше трьох кандидатів на одну посаду)».

На переконання колегії суддів, п. 2.1. Ключових завдань, що були передбачені для позивача в повній мірі відповідають Типовим завданням, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів № 1267-р, які на час виникнення спірних правовідносин та розгляду даної справи є чинними, а отже підлягають застосуванню в межах спірних правовідносин.

Частиною 1 ст. 22 Закону України № 889-VIII передбачено, що з метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов`язки, проводиться конкурс на зайняття посади державної служби (далі - конкурс) відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі - Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів звертає увагу, що виконання даного завдання безпосередньо пов`язано із посадовими обов`язками позивача, так, відповідно до п.п. 5 п.11 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в області, м. Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 209 від 12.04.2017 року, начальник Головного управління здійснює добір кандидатів до Головного управління.

Відповідно до п. 11 Порядку проведення конкурсу на зайняття посади державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року № 246 (далі - Порядок 246) умови проведення конкурсу затверджуються наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення або керівника державної служби.

Згідно п. 12 Порядку 246, після оприлюднення інформації про оголошення конкурсу на Єдиному порталі вакансій державної служби така інформація може бути оприлюднена на офіційному веб - сайті відповідного державного органу, інших веб-сайтах та в засобах масової інформації.

Згідно п. 10 Порядку № 640 Завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.

Колегія суддів вважає, що показник 2.1. повністю відповідав вимогам, визначених нормами чинного законодавства, адже останній був встановлений в межах посадових обов`язків позивача, більше того, останній мав необхідний обсяг повноважень для створення привабливих умов праці, поширення інформації про конкурси на відповідні посади в Управлінні.

У Завданні №3 позивачу визначено наступні ключові критерії:

3.1 проведення інформаційної кампанії щодо законодавства у сферах діяльності Держпродспоживслужби та її територіальних органів;

3.2. створення та забезпечення функціонування на базі головного управління консультаційного центру захисту прав споживачів;

3.3. проведення нарад семінарів, засідань за круглим столом щодо обговорення проблемних питань у сфері діяльності Держпродспоживслужби та шляхів їх вирішення.

Відповідно до абзацу дев`ятого підпункту 8 пункту 4 Положення про Головне управління визначено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння) а саме, організовує надання споживачам консультацій з питань захисту їх прав.

Аналогічна норма містяться в пункті 11 Положення Головне управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 року № 165.

Таким чином, на переконання колегії суддів, встановлення третього завдання позивачу, а саме - створення дієвих систем консультування споживачів, підвищення рівня загальної правової грамотності, ступеня поінформованості, впевненості та впливовості споживачів на розвиток внутрішнього ринку є саме обов`язком керівника територіального органу, а не його правом, як помилково зазначено судом першої інстанції, і саме на забезпечення організації надання споживачам консультацій з питань захисту їх прав позивачу й було поставлено вказане завдання.

В оскаржуваному рішенні судом першої інстанції було зазначено, що встановлені пункти 3.2. та 3.3 третього завдання мають характер обов`язкового виконання, що, на переконання суду, порушує дискреційність повноважень Головного управління Держспоживслужби в Херсонській області з питання утворення консультаційного центру та проведення семінарів, засідань за круглим столом щодо обговорення проблемних питань у сфері діяльності Держпродспоживслужби та шляхів їх вирішення, проте колегія суддів вважає такі доводи необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 та 2 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві № 209 (далі - Положення 209) Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві (далі - Головне управління) є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.

Головному управлінню підпорядковуються установи та організації, що належать до сфери управління Держпродспоживслужби та розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Голова відповідної місцевої державної адміністрації координує діяльність Головного управління і сприяє йому у виконанні покладених на цей орган завдань.

Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами міністерств, дорученнями Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, його першого заступника та заступників, наказами Держпродспоживслужби, дорученнями Голови Держпродспоживслужби та його заступників, актами місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням.

Відповідно до п.п.21 п. 11 Постанови від 2 вересня 2015 р. N 667 «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» (далі - Положення № 667) Голова Держпродспоживслужби дає у межах повноважень, передбачених законом, обов`язкові для виконання державними службовцями і працівниками апарату Держпродспоживслужби та територіальних органів доручення, більше того, як суб`єкт призначення позивача, Голова Держпродспоживслужби має право визначати позивачу Завдання та ключові показники на рік, згідно п. 34 Порядку № 640, а також оцінювати їх виконання.

Варто також наголосити, що Завдання, визначені позивачу відповідно до Порядку № 640, є його індивідуальними Завданнями для щорічного оцінювання, а не завданнями Управління, як помилково ототожнено судом першої інстанції.

Судом першої інстанції було зазначено, що вказання у четвертому Завданні ключових показників наступним чином: " 1) зменшено випадків харчових отруєнь та випадків токсикоінфекції; 2) зменшено випадків спалахів інфекційних хвороб тварин", - є некоректним, оскільки виникнення/не виникнення таких обставин не залежать від волі позивача, як керівника Головного управління та не визначено йому як завдання чи обов`язок у Положенні про ГУ Держпродспоживслужби в Херсонській області. Натомість, виходячи з повноважень і завдань Головного управління, останнє, зокрема: організовує заходи щодо локалізації та ліквідації спалаху заразних хвороб, спільних для тварин і людей, готує пропозиції та рекомендації щодо профілактики, ліквідації та боротьби з такими хворобами; забезпечує проведення карантинних та інших ветеринарно-санітарних заходів.

Колегія суддів зазначає, що на виконання п. 34 Порядку № 640, перед затвердженням Завдань на 2020 рік, з позивачем було проведено їх обговорення. Ні при визначенні Завдань, ані згодом протягом 2020 року, позивач жодного разу не звертався за роз`ясненням чи уточненням будь якого із Завдань та його Показників, позивачем даного доводу не заперечено, матеріали справи доказів зворотного не містять, при цьому, у звіті про виконання Завдань позивач звітував про виконання останніх, що, на переконання колегії суддів, виключає нерозуміння суті чи змісту поставлених завдань.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача та висновок суду першої інстанції щодо того, що завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» на 2020 рік, не відповідають посадовим обов`язкам позивача як начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області, оскільки дане твердження спростовано наведеним вище.

Пунктами 33 - 42 Порядку № 640 передбачено оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В".

Так, Завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції.

Завдання і ключові показники після їх обговорення з державним службовцем визначаються такими особами:

державним службовцям, які обіймають посади керівників територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, - суб`єктом призначення;

державним службовцям, які обіймають посади керівників апаратів місцевих держадміністрацій, керівника апарату Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, - суб`єктом призначення;

державним службовцям, які обіймають посади керівників структурних підрозділів місцевих держадміністрацій із статусом юридичної особи публічного права, - головою відповідної місцевої держадміністрації або його заступником (відповідно до підпорядкування);

державним службовцям, які обіймають посади заступників керівників територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади; заступників керівників структурних підрозділів місцевих держадміністрацій із статусом юридичної особи публічного права, - керівником державної служби;

державним службовцям, які обіймають посади керівників апаратів місцевих судів, апеляційних судів, - головою відповідного суду;

державним службовцям, які обіймають посади керівників самостійних структурних підрозділів державних органів; державним службовцям, які займають посади державної служби категорії "В", визначені структурою державних органів у разі недоцільності утворення структурних підрозділів, - керівником державного органу або його заступником, або керівником державної служби (відповідно до підпорядкування);

державним службовцям, які займають інші посади державної служби категорій "Б" і "В", - безпосереднім керівником за погодженням з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності).

У разі внесення змін до документів, зазначених в пункті 33 цього Порядку, завдання і ключові показники можуть переглядатися відповідно до пунктів 10, 11, 33 і 34 цього Порядку, але не частіше одного разу на квартал.

Особа, яка визначає завдання і ключові показники державному службовцю, проводить моніторинг їх виконання.

У разі виконання державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", обов`язків за іншою посадою державної служби (за наявності розпорядчого акта про покладення виконання обов`язків або за розподілом обов`язків) визначення результатів виконання завдань здійснюється з урахуванням положень пункту 8 цього Порядку керівником вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає.

Для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду.

У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв`язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше.

Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання.

У разі тимчасової відсутності державного службовця такі відомості зазначаються безпосереднім керівником.

Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період.

Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.

Безпосередній керівник передає службі управління персоналом оформлену в установленому порядку форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 для зберігання в особовій справі такого державного службовця.

У разі визначення результатів виконання завдань без оціночної співбесіди безпосередній керівник передає службі управління персоналом зазначену форму без відмітки про ознайомлення державного службовця. Державний службовець зобов`язаний ознайомитися з результатами виконання завдань протягом п`яти робочих днів після виходу на роботу.

Служба управління персоналом узагальнює результати виконання завдань державними службовцями.

Якщо за підсумками визначення результатів виконання завдань державному службовцю виставлена негативна оцінка, служба управління персоналом інформує про це суб`єкта призначення та передає йому матеріали оцінювання такого державного службовця (завдання і ключові показники, звіт щодо виконання поставлених завдань і ключових показників (у разі подання), заповнену форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8, зауваження державного службовця щодо оцінювання результатів його службової діяльності (у разі подання).

Для встановлення обґрунтованості виставлення державному службовцю негативної оцінки суб`єкт призначення вивчає матеріали оцінювання і в разі необхідності заслуховує пояснення відповідного державного службовця та/або його безпосереднього керівника.

У разі необґрунтованості негативної оцінки, виставленої державному службовцю, суб`єкт призначення зазначає своє обґрунтування у формі згідно з додатком 8 та не затверджує висновок з такою оцінкою. У такому разі процедура оцінювання результатів службової діяльності відповідного державного службовця припиняється.

Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.

У разі коли жодне із завдань державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", не підлягає оцінюванню, а також у випадку, передбаченому абзацом четвертим пункту 40 1 цього Порядку, висновок не затверджується. Відповідні відомості зазначаються в особовій картці такого державного службовця.

На підставі висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" та з урахуванням визначених завдань і ключових показників на наступний звітний рік такий державний службовець разом із службою управління персоналом складає індивідуальну програму підвищення рівня професійної компетентності / індивідуальну програму професійного розвитку за формою згідно з додатком 9, яку погоджує безпосередній керівник такого державного службовця та затверджує керівник самостійного структурного підрозділу, в якому він працює (у разі наявності).

Додатком 4 до Порядку встановлено Критерії виставлення балів, зокрема:

- "не підлягає оцінюванню" - завдання не могло бути виконано через обставини, які об`єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема тимчасова непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов`язків (повноважень);

- бал " 0" - завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції;

- бал " 1" - завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо;

- бал " 2" - завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо);

- бал " 3" - завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки;

- бал " 4" - завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення. Індивідуальну програму професійного розвитку виконано.

Згідно з таблицею Результатів виконання Завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В" - начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області ОСОБА_1 за 2020 рік за підписом Голови Держпродспоживслужби Магалецької В.В. в обґрунтування оцінки " 2,4" зазначено: "Формальне відношення до покладених завдань та підготовки звіту. Низька особиста залученість керівника у виконанні покладених завдань та неспроможність деталізувати теми та напрямки, які стосувались виконання визначених завдань."

Позивач бул ознайомлений з результатами виконання завдань, виставленими під час оціночної співбесіди балами та після завершення оціночної співбесіди підписав їх.

Зміст доводів позивача фактично зводиться до незгоди з отриманими балами.

Водночас, суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача в частині надання оцінки виставлених суб`єктом оцінювання балів та перебирати на себе дискреційні повноваження суб`єкта оцінювання щодо застосування критеріїв виставлення балів та обґрунтування виставленої оцінки, оскільки судом надається виключно юридична оцінка відповідності проведеної процедури оцінювання та її результатів вимогам Порядку № 640.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі № 280/6429/19, від 17 листопада 2021 року у справі № 320/425/21.

Згідно пункту 39 Порядку № 640 безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.

Отже, Порядком № 640 суб`єкт оцінювання наділений повноваженнями на прийняття рішення що виставлення під час оцінювання державного службовця однієї з трьох оцінок, а саме: негативної, позитивної або відмінної. При цьому суб`єкт оцінювання повинен обґрунтувати таку оцінку.

В даному випадку у висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача наявне належне мотивування та обґрунтування виставлення балів, що свідчить про об`єктивність оцінювання службової діяльності позивача.

В основу критеріїв оцінки результатів виконання завдань покладено чіткі очікувані (на початку року) показники досягнення результатів роботи відповідно до стратегічних цілей державної установи та працівника. При аналізі результативності праці враховано реальне навантаження на працівника, фактори, які впливають на виконання покладених на службовця функцій, компетентність та виконавська дисципліна, а також відповідальність за управління людськими ресурсами, аналітичні навички, тощо. Такий висновок слідує із змісту обґрунтувань оцінювання.

Суб`єкт оцінювання конкретизував підстави для застосування тієї чи іншої оцінки, навів смислові значення, на обґрунтування свого рішення (які саме завдання не виконано, в чому полягало невиконання, неналежне виконання, неповне виконання, неякісне виконання, в чому вони проявилися).

Варто наголосити, що при оцінюванні звіта позивача, відповідачем правомірно було враховано, відсутність на офіційному сайті Управління інформації щодо доборів, чого позивачем в ході розгляду справи не спростовано, в той час як роздруківка, зокрема, з офіційного сайту https://career.gov.ua/, якими підтверджується здійснення публікацій про оголошенні конкурси на заміщення вакантних посад державної служби на Єдиному порталі вакансій державної служби, є свідченням про часткове виконання завдання, поставленого позивачу, у зв`язку з чим останньому й було виставлено 2 бали (а не 0 чи 1).

Доводи відповідача про відсутність у поданому позивачем звіті обґрунтувань колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки подання звіту державним службовцем є його правом, зокрема, вимог до форми та змісту звіту про виконання завдань і ключових показників Порядок №640 не містить, а тому, державний службовець є вільним у викладенні вжитих ним заходів на виконання відповідних завдань та їх результатів, лише підтверджує той факт, що саме позивач, як такий, що проходить щорічну оцінку, зацікавлений у наданні якомога найбільшої кількості та якості інформації у звіті.

З огляду на викладене у сукупності колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв у межах наданих повноважень, а тому підстави для задоволення позовних вимог - відсутні.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Решта доводів учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2021 року скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 19.01.2022.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

Є.О. Сорочко